Рішення

від 25.10.2012 по справі 7/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.12 р. Справа № 7/304

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сгара Е.В., суддів: Риженко Т.М., Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Фенченко Б.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м.Київ

До відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна страхова компанія «АСКА», м.Донецьк

За участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Миколаїв

За участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, с.Журавки

Предмет спору: стягнення 11601,13 грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 03.11.2011р. оголошувалась перерва до 29.11.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Приватне акціонерне товариство „Українська охоронно-страхова компанія", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Українська Акціонерна страхова компанія „АСКА", м.Донецьк, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Миколаїв про стягнення 11601,13 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав копії наступних документів: лист №931/05-08 від 22.05.2008р.; акт про настання страхового випадку №5563 від 09.10.2008р.; страховий сертифікат до договору добровільного комплексного страхування №КМ.ДМт06-01.483/10,ДВ12-01.484/11,Дот02-01.485/12 від 04.12.2007р.; постанова Кіровського районного суду АР Крим ОСОБА_3 №3-2487/08 від 24.04.2008р.; довідка №031611 без дати; звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №199/3 від 11.04.2008р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ford Focus Comfort 2002р.випуску д/н НОМЕР_1; протоколи огляду транспортного засобу від 03.04.2008р., від 07.04.2008р.; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №5597 від 25.06.2007р.; кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №5094 від 19.05.2007р.; сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №5928/07 від 20.07.2007р.; подорожній лист службового легкового автомобіля №367/1 від 23.03.2008р.; посвідчення водія ОСОБА_4; медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом; платіжне доручення №8119 від 17.10.2008р. на суму 24823, 88 грн., №7649 від 29.07.2008р.; лист №2965 від 19.11.2008р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.11.2008р.; листи №344 від 02.03.2010р., №2018-22/19 від 15.09.2010р.; звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного пошкодженням транспортного засобу №301/05/08 від 09.05.2008р.; акт огляду транспортного засобу (ТЗ) №2522 від 23.03.2008р.

Позивач вимоги підтримав, зазначив, що сума позову складається із суми страхового відшкодування - 10773,08 грн. та суми пені - 828,05 грн.

В письмових поясненнях №3714 від 09.10.2012р., позивач повідомив, що залишок несплаченої суми страхового відшкодування складає 11283,08 грн., а сума пені - 857,74 грн. та просить стягнути з відповідача вказані суми. Разом з цим, відповідної заяви про збільшення суми позову позивач не надав.

В заяві від 10.10.2012р. позивач повідомив, що сума позову ним не змінена, наполягає на задоволенні вимог, викладених в позовній заяві. У зв'язку з наведеним суд розглядає позов в межах заявлених в позові вимог.

Разом з цим, в судовому засіданні 10.10.2012р. позивач надав заяву оформлену в порядку ст.ст.22, 78 ГПК України про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо стягнення суми пені в розмірі 828,05 грн.

Позивач повідомив про сплату вартості судової експертизи, в підтвердження чого надав суду платіжне доручення №1067 від 25.06.2012р. на суму 1800,96 грн. та платіжне доручення №1071 від 25.06.2012р. на суму 84,48 грн.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що він вже здійснив виплату страхового відшкодування позивачу в сумі, яку було нараховано незалежним експертом за представленими позивачем документами, повідомив, що на вимоги ПАТ «УАСК «АСКА» позивач не представив пошкоджений автомобіль, що унеможливлює здійснення ПАТ «УАСК «АСКА» перевірки суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Зазначив про виплату на користь позивача 7697,36 грн. на підставі зробленого незалежним експертом висновку за наданими позивачем документами. Відповідач також зазначив, що він повинен відшкодовувати лише витрати пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу

Відповідач також зазначив, що згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», він не зобов'язаний виплачувати суму втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля, а лише витрати пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Ухвалою суду від 06.10.2011р. у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 м.Миколаїв.

Третя особа в письмових поясненнях повідомила, що ДТП відбулась під час проходження колони супроводу велогонки, інший учасник ДТП почав здійснювати обгін без дотримання ПДР (без включення попереджувального сигналу повороту на автомобілі), у зв'язку з чим відбулось зіткнення автомобілів. Також повідомив про той факт, що співробітниками ДАІ визначено обопільну вину водіїв, зокрема сам ОСОБА_1 перевищив допустиму швидкість руху.

Ухвалою суду від 10.10.2012р. у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, який до суду не прибув, письмових пояснень по суті спору не надав.

Процесуальний строк продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Ухвалами суду від 14.12.2011р. по справі призначено судову авто товарознавчу експертизу, а провадження у справі зупинено на підставі ст.79 ГПК України.

Ухвалою суду від 02.04.2012р. провадження у справі було поновлено на підставі ст.79 ГПК України.

Ухвалами суду від 08.05.2012р. по справі призначено судову авто товарознавчу експертизу, а провадження у справі зупинено на підставі ст.79 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.10.2012р. провадження у справі було поновлено на підставі ст.79 ГПК України.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 09.04.2012р. призначено колегіальний розгляд спору у складі головуючого судді Е.В. Сгара, суддів Ю.В. Бокової, М.О. Лейби.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.10.2012р. суддю Бокову Ю.В. замінено на суддю Риженко Т.М.

За результатами проведення судової експертизи, господарським судом отримано та досліджено висновок судового експерта №2266/27 від 10.09.2012р., який приєднаний до матеріалів справи.

В ході розгляду справи судом були досліджені матеріали справи №3-2487/08 про притягнення до адміністративної відповідальності в порядку ст. 124 КУпАП України ОСОБА_5

Розглянувши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ:

23.03.2008р. біля 12:30 год. На автодорозі Сімферополь - Феодосія 94 км + 900 м сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Ford Transit д/н НОМЕР_2 (Далі по тексту Форд Транзит) під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Focus Comfort д/н НОМЕР_1 (далі по тексту Форд Фокус), під керуванням ОСОБА_2

Винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Кіровського районного суду АР Крим №№3-2478/08 від 24.04.2008р. є ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ЗАТ «Джей ті інтернешнл Компані Україна», який є власником автомобіля Форд Фокус, укладено страховий сертифікат до договору добровільного комплексного страхування №КМ.ДМт06-01.483/10,ДВ12-01.484/11,Дот02-01.485/12 від 04.12.2007р. (далі по тексту - Договір).

Пунктом 7 Договору передбачено, що він діє до 11.12.2008р. включно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль Форд Фокус був застрахованим.

Об'єктом страхування за Договором є майнові інтереси страхувальника та/або вигодонабувача, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (ТЗ), причепом до нього, додаткового обладнання (ДО) зі здоров'ям та працездатністю водії та/або пасажирів, що знаходяться у зазначеному (их) в договорі ТЗ під час ДТП, а також з відшкодуванням збитків у разі нанесення шкоди здоров'ю, працездатності третіх осіб та/або майну фізичних або юридичних осіб.

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено в пункті 5.1 Договору.

Порядок визначення розміру страхового відшкодування визначено в пункті 13.4 Договору, зокрема розмір страхового відшкодування визначається із урахуванням:

а) страхової суми за Договором страхування, враховуючи проведені виплати страхового відшкодування на день страхового випадку;

б) фізичного зносу ТЗ на день настання страхового випадку;

в) відсотка відповідальності Страховика;

г) суми, що відшкодована Страхувальнику особою (Стороною), винною у заподіянні збитків;

д) розміру франшизи, визначеної на момент укладення цього Договору;

є) несплачених страхових платежів до кінця терміну страхування.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №199/3 від 11.04.2008р., доданого позивачем до позову, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Форд Фокус складає 21285,69 грн., а вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 28175,17 грн.

Згідного акта про настання страхового випадку №5663 від 09.10.2008р. до справи №КА130-08 сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, складає 24823,88 грн.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, що містяться в матеріалах справи, страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 24823,88 грн., в підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення №8119 від 17.10.2008р. на суму 24823,88 грн.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Форд Транзит, під час здійснення обгону автомобіля Форд Фокус на трасі Сімферополь - Феодосія не переконався, що водій автомобіля Форд Фокус, який рухався попереду в тій же полосі, не подав сигналу про намір повернути наліво, порушив Правила дорожнього руху та скоїв зіткнення із автомобілем Форд Фокус.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини ОСОБА_1 і іншого сторонами не доведено.

Посилаючись на той факт, що автомобіль Форд Транзит, яким керував ОСОБА_1 було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПАТ «УАСК «АСКА», позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування №2965 від 19.11.2008р., в підтвердження чого в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.11.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та третьою особою - ОСОБА_1 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/9657887 від 17.05.2007р. із строком його дії до 16.05.2008р. Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду заподіяну майну складає 25500,00 грн., а франшиза - 510,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобіля Форд Транзит існував діючий поліс.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень обох представників сторін, відповідач здійснив свій перерахунок суми страхового відшкодування та виплатив на користь позивача 7697,36 грн. Дана оплата була врахована позивачем при зверненні до суду.

На підставі наведеного, з огляду на той факт, що відповідач не погодився здійснити виплату всієї суми фактично понесених витрат позивача, останній звернувся, із позовними вимогами про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Українська Акціонерна страхова компанія „АСКА" суми страхового відшкодування в залишковій частині в розмірі 10773,08 грн.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, зауважив про той факт, що позивач не представив пошкоджений автомобіль для огляду и перерахунок вартості матеріальної шкоди було здійснено за представленими позивачем документами. Вважає свій розрахунок вірним.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п.32.7 ст.32 Закону, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

До матеріалів справи залучений висновок судового експерта №2266/27 від 10.09.2012р., згідно якого вартість матеріальної шкоди, як вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу деталей, що замінені та втрати товарної вартості на момент ДТП складає 14 531, 23 грн. Величина втрати товарної вартості становить 1 269, 39 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд Фокус з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на момент ДТП складає 13 261,84 грн.

Експертний висновок №2266/27 від 10.09.2012р., з огляду на матеріали справи та здійснені судовим експертом дослідження, прийнято господарськими судом як доказ визначення розміру заподіяної шкоди пошкодженому автомобілю.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши всі наявні у справі документи, господарський суд дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача в рамках даної справи повинна бути розрахована наступним чином:

13261,84 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно висновку судового експерта) мінус 7 697,36 грн. (виплачене відповідачем страхове відшкодування на користь позивача в добровільному порядку) мінус 510 грн. (франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/9657887 від 17.05.2007р.) = 5 054,48 грн.

Тобто, позовні вимоги в частині стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в сумі 5 054,48 грн.

Позивачем також були заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 828,05 грн.

В судовому засіданні 10.10.2012р. позивач надав заяву в порядку ст.ст.22, 78 ГПК України про відмову від позовних вимог в частині стягнення 828,05 грн. пені.

Заява підписана повноважною особою, наслідки відмови від позовних вимог судом роз'яснені.

Розглянувши заяву позивача, суд з'ясував, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у зв'язку з чим відмова судом приймається.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 828,05 грн. пені підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, в тому числі витрати за проведення судової експертизи, розподіляються пропорційно у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,

На підставі ст.ст. 526, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.1, 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 21, 22, 25, 27, 30, 31, 33, 38, 43, 44, 49, 78, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м.Київ задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м.Донецьк, вул..Ілліча, 100, ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м.Київ, вул..Борщагівська, 145, ЄДРПОУ 23734213, п/р 265093014654 в АБ «Старокиївський банк» м.Києва, МФО 321477) суму страхового відшкодування - 5054,48 грн., суму за проведення судової експертизи - 821,47 грн., державне мито в сумі 50,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,83 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення пені в сумі 828,05 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 30.10.2012р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Риженко Т.М.