Рішення

від 25.10.2012 по справі 5010/1089/2012-2/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 р. Справа № 5010/1089/2012-2/61 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалФрукт", вул. Енергетична, 16/26, м. Львів, 79026

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбін Груп" юридична адреса: вул. І.Миколайчука, 16а, м. Івано-Франківськ, 76000

фактична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. М. Підгірянки, буд.17, кв.34

про стягнення боргу у сумі 19 514,50 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Грапенюк Богдан Михайлович - представник, (довіреність №б/н від 15.08.2012р.).

від відповідача: представники не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГалФрукт" (далі Позивач) звернулося в суд з позовною заявою до до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбін Груп" (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 19 514,50 грн., в тому числі 17042,21 грн. основного боргу, 1100,54 грн. пені за період прострочки з 29.01.11 по 29.06.11, 664,6 грн. інфляційних за період з лютого 2011 року по липень 2012 року та 3% річних в сумі 792,81 грн. за період з 29.11.11 по 15.08.12.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 21.08.12, 04.09.12 та 25.09.12.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір поставки товару з №0407001 від 07.04.10, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар, кількість та асортимент якого визначений у товарній накладній, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до пункту 3.3. договору, товар передається згідно накладної, виписаної на основі попереднього замовлення покупця. Факт отримання товару засвідчується довіреністю покупця або підписом на накладній матеріально відповідальної особи та печаткою (штампом) покупця.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки товару з №0407001 від 07.04.10 передав відповідачу товар на загальну суму 17042,21 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.10-17). Однак у вказаних видаткових накладних у графі "прийняв" міститься підпис, завірений штампом з текстом: "ТзОВ Кримбін Груп ідн 36733473 Маг Наш Край".

З метою встановлення факту поставки товару на вказану суму саме відповідачу, суд ухвалою від 25.09.12 в порядку ст. 38 ГПК витребував від Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську надати суду інформацію про те, чи включено Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримбін Груп" до податкового кредиту податкові накладні №906079 від 06.09.10, №907081 від 07.09.10, №910104 від 10.09.10, №914074 від 14.09.10, №916067 від 16.09.10, №920066 від 20.09.10, №923066 від 23.09.10, №924091 від 24.09.10, №928067 від 28.09.10, №929070 від 29.09.10, №1001094 від 01.10.10, №1006056 від 06.10.10, №1008106 від 08.10.10, №1014066 від 14.10.10 та №1018033 від 18.10.10 сформовані Товариством з обмеженою відповідальністю "ГалФрукт" (позивачем) на підставі видаткових накладних №РН-0906079 від 06.09.10 на суму 1369,62 грн., №РН-0907081 від 07.09.10 на суму 633,01 грн., №РН-0910104 від 10.09.10 на суму 186 грн., №РН-0914074 від 14.09.10 на суму 2135,26 грн., №РН-0916067 від 16.09.10 на суму 812,96 грн., №РН-0920066 від 20.09.10 на суму 2169,47 грн., №РН-0923066 від 23.09.10 на суму 1126,58 грн., №РН-0924091 від 24.09.10 на суму 1085,78 грн., №РН-0928067 від 28.09.10 на суму 480,14 грн., №РН-0929070 від 29.09.10 на суму 418,91 грн., №РН-1001094 від 01.10.10 на суму 1964.74 грн., №РН-1006056 від 06.10.10 на суму 1049,18 грн., №РН-1008106 від 08.10.10 на суму 1328,86 грн., №1014066 від 14.10.10 на суму 1590.54 та №1018033 від 18.10.10 на суму 1232,08 грн., а також копію відповідної податкової декларації з додатками, зокрема додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартістю, що містить розшифровку зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську на вимогу ухвали суду від 25.09.11 направила лист вих.№19092/10/10-039/1526 від 25.10.12 та копіії додатків №5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за вересень-жовтень 2010 року, з яких вбачається, що відповідачем включено до податкового кредиту вищезазначені податкові накладні, тобто, поставка товару здійснювалась дійсно Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримбін Груп", відповідачу по даній справі. Слід зазначити, що у податкових накладних (а.с.43-57) міститься посилка на договір №0407001 від 07.04.10, тобто, вказана поставка була договірною.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 17042,21 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних та 3% річних, обгрунтований розмір яких становитиме відповідно 582,76 грн. інфляційних та 790,54 грн. 3% річних. В решті стягнення інфляційних та 3% річних належить відмовити.

Щодо стягнення 1100,54 грн. пені за період прострочки з 29.01.11 по 29.06.11, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка прострочена за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В даному випадку позивач порушив норму ч.6 ст.232 ГК України, так як нарахував пеню за період прострочки з 29.01.11 по 29.06.11 (поставка мала місце у вересні - жовтні 2010 року), тобто, позивач мав право нараховувати пеню з врахуванням п.4.1 договору та останньої поставки по 18.04.11, а не по 29.06.11. Суд самостійно здійснив перерахунок пені, обгрунтований розмір якої становить 571,73 грн. (розрахунок додається). В решті стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 17042,21 грн. основного боргу, 582,76 грн. інфляційних, 790,54 грн. 3% річних та 571,73 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1566,01 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49,75 ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалФрукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбін Груп" про стягнення 19 514,50 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбін Груп" (юридична адреса: вул. І.Миколайчука, 16а, м. Івано-Франківськ, 76000, фактична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. М. Підгірянки, буд.17, кв.34, код 36733473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалФрукт" (вул. Енергетична, 16/26, м. Львів, 79026, код 32639286) -17042 (сімнадцять тисяч сорок дві) грн. 21 коп. основного боргу, 582 (п"ятсот вісімдесят дві) грн. 76 коп. інфляційних, 790 (сімсот дев"яносто) грн. 54 коп. 3% річних, 571 (п"ятсот сімдесят одну) грн. 73 коп. пені та 1566 (одну тисячу п"ятсот шістдесят шість) грн. 01 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.12

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"