Рішення

від 23.10.2012 по справі 10/101-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 10/101-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/101-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Росукренерго», м. Київ;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада-К», м. Кагарлик;

про стягнення 92922,68 грн.

Представники сторін:

від позивача: Романченко М.В., довіреність № 10-В від 10.09.2012р.;

від відповідача: Яценко С.А., директор, наказ № 1-у від 09.08.2005р.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Росукренерго»(надалі -позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада-К»(надалі -відповідач) про стягнення 92922,68 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки нафтопродуктів № 16/Б-10 від 01.01.2010р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 88446,18 грн., за прострочення оплати якої нараховані 3% річних у сумі 4476,50 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2012р. порушено провадження у справі № 10/101-12 та призначено її розгляд на 23.10.2012р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні подав заяву про визнання позову в повному обсязі та інші витребувані судом документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 22, ч. 5 ст. 78 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інших осіб.

Оскільки судом встановлено, що визнання відповідачем позову відповідає обставинам справи та не порушує прав інших осіб, тому заява відовідача про визнання позову приймається судом.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010р. між позивачем (за договором -постачальник) та відповідачем (за договором -покупець) було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 16/Б-10, згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом -«товар», найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що товар поставляється погодженими партіями. Постачання та приймання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними), які підписані представниками обох сторін.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору, загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах. Покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунка-фактурах та накладних документах на товар, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 3-х банківських днів, з дати здійснення поставки товару. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі).

Пунктом 6.1. встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення.

На виконання умов договору позивач за видатковими накладними № РУ-2791 від 08.12.2010р., № РУ-2819 від 13.12.2010р., № РУ-2958 від 29.12.2010р., копії яких залучені до матеріалів справи, здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 88446,18 грн.

Факт отримання товару відповідачем також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії 12 ААА № 997295 від 08.12.2010р. та № 3 від 29.12.2010р.

Натомість, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 88446,18 грн. Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару на суму 88446,18 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, виходячи з вищезазначених обставин та враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості на день розгляду справи, судом визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 88446,18 грн. заборгованості.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач також просить суд стягнути з останнього 3% річних у сумі 4476,50 грн., розрахованих окремо по кожній видатковій накладній та з урахуванням кінцевого стрку нарахувань до 01.09.2012р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє їх в сумі 4476,50 грн. згідно з розрахунком позивача, доданим до позовної заяви.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Росукренерго»обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада-К»(09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Любченка, 53; код ЄДРПОУ 33680026) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росукренерго» (01133, м. київ, вул. Щорса, 29; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. О.Гончара, 62, прим. 39; код ЄДРПОУ 25402952) 88446 грн. 18 коп. -боргу, 4476 грн. 50 коп. -3% річних, 1858 грн. 44 коп. -витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення -31.10.2012 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов