Рішення

від 21.11.2006 по справі 997-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

997-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2006Справа №2-25/997-2006

За позовом Державного підприємства «Таврида» (м.Алушта, с. Кипарисне)

До відповідача  Державної податкової інспекції в м. Алушта (м.Алушта, вул.Леніна, 22-а)

Про визнання нечинними  податкових  повідомлень-рішень.

                                                                                          Суддя Маргарітов М.В.

                                                                                           При секретарі  Діланян І.К.

       За участю представників:

Від позивача – Сальніков Н.В., директор, наказ у справі, Рунова Р.А., гол.бух, дов у справі.

Від відповідача  – Бісікало Т.А., нач. відділу, дов. у справі.

Сутність спору: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Алушта від 18.02.2005р. № 0000402301\0\566 про  зменшення бюджетного відшкодування  за серпень 2004р. на 68646грн.  і вересень 2004р. на 51708грн.   та  № 0000412301\0\567 про донарахування ПДВ  у сумі 86899грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 43449,50грн.за порушення  Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що він є сільськогосподарським товаровиробником, виноматеріали, що він виробляє,  реалізує заводам вторинного виноробства. Позивач вважає, що  фраза в п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»  «крім підакцизних товарів» стосується тільки продукції, виготовленої на давальницьких умовах, тоді як позивач здійснює продаж виноматеріалів власного виробництва.

Позивачем  заявлено   про його  реорганізацію в Державне підприємство «Таврида»  та правонаступництво, у доказ надано копію Статуту, довідки відділу статистики у м. Алушті, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про  взяття на облік платника податків, в тому числі  ПДВ.

Відповідач проти позову заперечує, вважаючи, що згідно  проведеної перевірки було встановлено неправомірне використання позивачем пільги по податку на додану вартість, закріпленої в п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому відповідач вважає, що виноматеріали є товаром підакцизним і податкові зобов'язання по ПДВ підлягають сплаті до державного бюджету в повному обсязі.

За резолюцією заступника голови ГС АРК  справу передано на розгляд судді  Маргарітову М.В. у зв'язку з переходом Дадінської Т.В. до іншого суду.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі бухгалтерського і податкового обліку, ухвалою ГС АРК від 25.07.2005р. по справі призначалась судово-бухгалтерська експертиза, після закінчення якої слухання справи продовжено.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

   Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши  пояснення представників сторін, суд

                                                           ВСТАНОВИВ:

          Державне підприємство «Таврида» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа  виконкомом  Алуштинської міської ради АР Крим  22.02.2006р.  та є правонаступником  Державного  підприємства  радгосп-завод « Таврида», узято на податковий облік у ДПІ в м. Алушта.  

       18.02.2005р. ДПІ в м. Алушті була проведена планова комплексна документальна перевірка  з питання дотримання вимог податкового і валютного законодавства України по відшкодуванню ПДВ, заявленого ПДВ Державним підприємством радгоспом-заводом   «Таврида» за період  до бюджетного відшкодування згідно з декларацій по ПДВ за серпень та вересень 2004року.

В результаті перевірки були встановлені порушення позивачем податкового законодавства.

За результатами перевірки складений акт № 18/23-2-8/00412754 від 18.02.2005г., який покладений в основу спірних податкових повідомлень-рішень від 18.02.2005р. № 0000402301\0\566 про  зменшення бюджетного відшкодування  за серпень 2004р. на 68646грн.  і вересень 2004р. на 51708грн.   та  № 0000412301\0\567 про донарахування ПДВ  у сумі 86899грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 43449,50грн.

Відповідно до Статуту  Державне підприємство  «Таврида»  засновано на державній власності і на момент перевірки було підпорядковано Міністерству аграрної політики та входить до складу НВАО «Масандра».

Державне підприємство  «Таврида» зареєстрований платником податку на додану вартість.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником - заводом первинного виноробства.  Здійснює вирощування і   переробку винограду. Результатом переробки винограду є  отримання виноматеріалів, що є сировиною для заводів вторинного виноробства, з якого  виготовляють кінцеву продукцію – вино.

Позовні вимоги Державного підприємства  «Таврида» є   обгрунтованими  і такими, що підлягають  задоволенню по наступних підставах.

Частиною  першої п.11.29 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість» до 01 січня 2004 року припинена дія п.7.7 ст.7 і п.10.1 і п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині сплати до бюджету податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи  продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробними  підприємствами молока і м'яса в живій вазі, здійснюваним сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, у яких сума,  одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва  і продуктів її переробки за попередній звітний  (податковий)  рік, складає не меншого 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

З вказаної норми виходить, що  сільськогосподарські товаровиробники не сплачують податок на додану вартість по операціях з продажу  всіх товарів власного виробництва.           

Факт продажу позивачем продукції власного виробництва - виноматеріала відповідачем не оспорюється.

Виняток зі встановленої ч.1 п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» норми складають операції по реалізації підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах  з власної сільськогосподарської сировини.

Постановою Кабінету Міністрів України  від 26.02.99р. № 271 затверджений Порядок акумуляції і використання грошових коштів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену  на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини.

Вказаний Порядок визначив механізм акумуляції і використання  ПДВ, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільгосптоваровиробниками – платниками ПДВ  по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільгоспсировини, окрім операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі.

У п.4 Порядку визначено, що  «на підставі даних  бухгалтерського і податкового обліку сільськогосподарські товаровиробники складають Декларацію по податку на додану вартість по реалізованій продукції, товарам (роботам, послугам) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, окрім операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі, і в терміни, передбачені законодавством для звітності подають її в органи державної податкової служби».

Таким чином, операції з продажу всієї продукції власного виробництва включаються  сільськогосподарськими товаровиробниками в спеціальну декларацію.

Державне підприємство  «Тавріда» до державної податкової інспекції в м. Алушті подавав дві декларації  по  податку на додану вартість – спеціальну (окрему) і загальну декларацію по ПДВ.

Затвердження відповідача про те, що оскільки  виноматеріали є  підакцизним товаром, то позивач повинен був операції з їх продажу відображати в загальній декларації по ПДВ,  помилково.

Виноматеріали, що реалізовуються на заводи вторинного виноробства, є сировиною для виробництва підакцизних товарів.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» -це  податок  на окремі  товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається в ціну таких товарів (продукції).

Згідно ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» платником акцизного збору є виробники підакцизних товарів, на які встановлені ставки акцизного збору.

Законом України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої» тимчасово до 01.01.04г. ставки акцизного збору встановлені на виноматеріали, що реалізовуються населенню і посередницьким організація, і виноматеріали, проведені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, які не є виробниками виноробницької сировини (винограду) (код 2204 30), окрім підприємств  вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції.

Вироблювані позивачем виноматеріали реалізуються заводам вторинного виноробства, де з них проводиться вино для реалізації кінцевому споживачеві, яке є підакцизним товаром.

Вищезгаданим Законом не передбачалися ставки акцизного збору для виноматеріалів, виготовлених підприємствами первинного виноробства з власної сировини, і що реалізовуються підприємствам вторинного виноробства.

Виноматеріал є продукцією власного виробництва, а тому на позивача  розповсюджується   дія п. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно довідки Управління держстатистики  № 053-6-19\1396 від 09.07.2004р. (акт перевірки л.спр.11), про включення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, позивачу дозволено здійснювати  діяльність по КВЕД 01.13.0 - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, по КВЕД 15.93.0- виробництво вин.

У статті 1 Закону України № 2238 від 18.01.2001р. «Про стимулювання  розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» вказано, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція)  - продукція, яка  проводиться  в сільському господарстві і відповідає кодам 01.11-01.42 і 05.001-05.0042 Державного класифікатора продукції і послуг ГК 016-97.

Позивач вирощує фрукти, ягоди, горіхи, культури для виробництва напоїв та прянощів,  які  є сільськогосподарською продукцією, що відповідає  виду діяльності за КВЕД 01.13.0, а також не спростовується  відповідачем, про що вказано в акті перевірки.

З вирощеного винограду позивач виробляє виноматеріал, який є продуктом переробки  сільськогосподарської продукції, а тому на підприємство  розповсюджується  дія Указу Президента  України «Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників» і дія п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім вищевикладеного суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що до 1 січня  2004р. зупинено дію п.7.7 ст. 7 пунктів 10.1 і 10.2 ст. 10 цього Закону у частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг)  власного   виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини...

Зі змісту вказаної статті витікає, що зупинення дії п.7.7 ст.7 та  п.10.1 і 10.2 ст. 10 Закону розповсюджується, у залежності від засобу походження, на два самостійних виду продукції: по-перше, власного виробництва та по –друге, продукцію, виготовлену на давальницьких умовах. Тобто  треба розуміти ці види продукції  як самостійні, а не  як один вид продукції з кількома кваліфікуючими ознаками. При цьому фраза «крім підакцизних товарів» стосується тільки продукції, виготовленої на давальницьких умовах і не стосується продукції власного виробництва.

Тобто виняток зі встановленої ч.1 п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» норми складають операції по реалізації підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах  з власної сільськогосподарської сировини, а не продукції власного виробництва.

Аналогічна думка викладена у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства № 2- 222\5971 від 03.10.2001р.  та  Постанові Севастопольського апеляційного господарського суду  по справі № 2-23\7798-2004 (л.спр.58)

З вищевикладеного слідує, що незалежно  від того, є продукція  підакцизною чи ні, якщо вона є продукцією власного виробництва, на неї розповсюджується дія п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а оскільки  виноматеріали, що виробляє позивач є продукцією власного виробництва, він у своїй діяльності має право застосовувати норми п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також слід відмітити, що висновок експерта № 52 від 07.11.2006р. ( л.спр.88-98) не підтверджує  порушення позивачем порядку нарахування податкових зобовязань та кредита по ПДВ, які знайшли своє відображення в акті перевірки ДПІ.

Висновок експерта суд вважає достатньо повним та об'єктивним, відповідаючим матеріалам справи та діючому законодавству, оскільки він здійснений на підставі досліджених первинних  бухгалтерських документів позивача та з посиланням на відповідні норми податкового законодавства.   

Таким чином податкові повідомлення-рішення  від 18.02.2005р. № 0000402301\0\566 про  зменшення бюджетного відшкодування  за серпень 2004р. на 68646грн.  і вересень 2004р. на 51708грн.  та  № 0000412301\0\567 про донарахування ПДВ  у сумі 86899грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 43449,50грн.  підлягає визнанню нечинним.

           Позивачем надано доказів про реорганізацію ДП радгосп-завод «Таврида» у Державне підприємство «Таврида», яке є його правонаступником, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне замінити позивача  на його правонаступника.  

Оскільки  п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору  визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає  поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно  до п.2 ст. 89   КАС України по його заяві.

          Судові витрати у  розмірі 3,40грн.  підлягають стягненню з Державного бюджету України відповідно до вимог  ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача.

          У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

           Постанова складена у повному обсязі  23.11.2006 року.

           З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.55, ч.1 ст. 94,98,157,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                   П О С Т А Н О В  И В :

1.Замінити позивача  - ДП радгосп-завод «Таврида»  на його правонаступника Державне підприємство «Таврида».   

2.Позов задовольнити.

3.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта від 18.02.2005р. №   0000402301\0\566  та  № 0000412301\0\567.

4.Стягнути з Державного бюджету України  на користь   Державного підприємства «Таврида» ( м.Алушта, с. Кипарисне, ЗКПО 00412754)  3,40грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України  до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Маргарітов М.В.