Рішення

від 29.10.2012 по справі 5017/2704/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2704/2012

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ПЕРНО РІКАР УКРАЇНА";

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СЕРВІС ЮГ"

про стягнення 50000 грн.;

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники

від позивача: Примак К.В. - довіреність від 01.07.12р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "ПЕРНО РІКАР УКРАЇНА" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СЕРВІС ЮГ" про стягнення 50000 грн.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СЕРВІС ЮГ" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65014, м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 10/1.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення від 19.09.2012р., 11.10.2012р. були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи „за зазначеною адресою не проживає", суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 29.10.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 листопада 2011 року між Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "ПЕРНО РІКАР УКРАЇНА" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СЕРВІС ЮГ" (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг із організації збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари № 51/11-М, згідно якого за завданням Замовника Виконавець зобовязується організувати збирання, сортування, перевезення, переробку та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, що належать Замовнику, а Замовник зобовязується оплатити надані послуги в порядку, у строки та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 4.1 Договору № 51/11-М від 01.11.2011р. Замовник зобовязується здійснити оплату послуг Виконавця шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок на умовах 100% попередньої оплати. В платіжному документі Замовник зобовязаний вказати номер та дату Договору.

На підставі рахунку - фактури №707 від 23.12.2011р. Замовником було здійснено попередню оплату послуг Виконавця на суму 50 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №4883 від 26.12.2011р.

Позивачем зазначено, що 28.02.2012р. стало відомо, що згідно п. 4 наказу Мінприроди від 28.11.2011р. № 474 Виконавцю було анульовано ліцензію Мінприроди на провадження господарської діяльності із збиранням, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини АВ №391092 від 28.05.2010р. Станом на 16.08.2012р. Виконавець свої обовязки за договором про надання послуг із організації збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари № 51/11-М від 01.11.2011р. в повному обсязі не виконав та не зможе виконати, не має на те належної правової підстави.

Позивачем на адресу відповідача 22.08.2012р. було направлено Вимогу про повернення суми попередньої оплати у розмірі 50 000грн., сплачені за платіжним дорученням №4883 від 26.12.2011р.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг із організації збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари № 51/11-М від 01.11.2011р., позивач змушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 91 ЦК України передбачено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 9 ЗаконуУкраїни «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», передбачено, що ліцензуванню підялгає такий вид діяльності, як збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ПЕРНО РІКАР УКРАЇНА" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СЕРВІС ЮГ" про стягнення 50000 грн.- задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СЕРВІС ЮГ" (65014, м. Одеса, вул. Троїцька, буд..10/1, код ЄДРПОУ 37008686, р/р 26000311996301 в АБ „Південний" м. Одеса, МФО328209) на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ПЕРНО РІКАР УКРАЇНА" (04053, м. Київ, вул. Артема, 47, код ЄДРПОУ 25287132, п/р 26000000401000 в ПАТ „КІБ Креді Агріколь", МФО 300379) - заборгованість у розмірі 50 000грн.; 1609,5 грн. судовий збір.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2012 року.

Суддя Оборотова О.Ю.