Рішення

від 24.10.2012 по справі 5017/2557/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2557/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кушнірук О.С. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОНКВЕСТ"

про стягнення 57186,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ : Позивач -Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОНКВЕСТ", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 57186,95 грн., з яких: 55305,06 грн. -борг, 1568,24 грн. -пеня та 313,65 грн. -3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "ГРУПА КОНКВЕСТ" договору на виконання судноремонтних робіт №25-О від 19.01.2012р. позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим відповідач за виконані роботи у травні 2012 року у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження по справі №5017/2557/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні від 24.10.2012 року, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалась та зазначена у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 01.10.2012 року. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено матеріалами справи, 19.01.2012р. між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі -виконавець) та ТОВ "ГРУПА КОНКВЕСТ" (надалі -замовник) укладений договір на виконання судноремонтних робіт №25-О (надалі -договір), згідно з яким замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати судноремонтні роботи на т/х „Конквест" (розмір: L-33.5 м; В -5,6 м; Н-2,5 м; прапор -Україна), що належить замовникові, а саме: очистка та фарбування корпусу відповідно до заявки замовника з використанням власного обладнання.

Умовами п.п. 1.2, 1.3 договору встановлено, що початок робіт за договором -з дати підписання акту приймання судна в ремонт. Датою завершення робіт є дата підписання акту приймання судна з ремонту і приймально-здавального акту.

Розділом 2 договору „Замовник зобов'язаний" договору, зокрема, встановлено обов'язок замовника оплачувати рахунки виконавця з додатком акту приймання-здачі виконаних робіт (п. 2.10 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, вартість робіт за договором визначається калькуляцією (додаток до договору), що складена на підставі заявки замовника і становить 75 590,31 грн.

Згідно п. 5.2 договору, оплата за виконані роботи проводиться замовником у гривнях на розрахунковий рахунок виконавця за наступною схемою: 50% - протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту приймання судна в ремонт. Остаточний розрахунок -протягом 15 днів після надходження першого платежу. Вартість додаткових робіт, виконаних виконавцем, оплачується замовником протягом 10 календарних днів після проведення випробувань устаткування і механізмів і підписання акту виконаних робіт.

Положеннями п. 6.1 договору передбачено, що після надання послуг виконавцем формується акт здачі-приймання наданих послуг. Сторони погодились, що акт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання послуг.

Відповідно до п. 11.1 даний договір набуває чинності від дня його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2012 року.

Як встановлено матеріалами справи, згідно замовлення відповідача про проведення ремонтних робіт від 30.10.2011р. (а.с. 45) 21.05.2012 року ДП "Іллічівський морський торговельний порт" надані послуги по виконанню судноремонтних робіт з очистки та фарбування корпусу т/х „Конквест" вартістю 66920,88 грн. (без урахування ПДВ 20%), а відповідачем прийнято відповідні роботи, що підтверджується актом приймання судна з ремонту (а.с. 46), специфікацією робіт за період з 23.03.2012р. по 04.05.2012р., затвердженою сторонами у справі (а.с.18) та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/11447 від 21.05.2012р. на суму 80305,06 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 13384,18 грн.), який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками обох сторін (а.с. 17). При цьому, відповідно до відомостей зазначених у даному акті, сторони претензій одна до одної не мають.

Крім того, згідно умов п. 5.2 договору №25-О від 19.01.2012 року, позивачем виставлено до сплати ТОВ "ГРУПА КОНКВЕСТ" рахунок №587 від 02.04.2012 року на суму 45354,19 грн. (щодо сплати 50% вартості робіт згідно калькуляції до договору) та рахунок №Пр/11 447 від 21.05.2012р., згідно якого загальна вартість виконаних ремонтних робіт за даним договором становить 80305,06 грн. (у т.ч. ПДВ).

Разом з тим, 11.06.2012 року між сторонами за договором №25-О від 19.01.2012 року затверджено калькуляцію на ремонт підводної частини т/х „Конквест" (а.с. 14), згідно якої загальна вартість ремонтних робіт з урахуванням матеріалів становить 66920,88 грн., при цьому, 29.06.2012р. між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "ГРУПА КОНКВЕСТ" укладено додаткову угоду до договору №25-О від 19.01.2012 року, згідно умов якої сторони дійшли згоди та вирішили внести зміни у п. 5.1 договору №25-О від 19.01.2012 року, а саме: вартість робіт за договором визначається калькуляцією (додаток до договору), що складена на підставі заявки замовника і становить 66920,88 грн. без урахування ПДВ. ПДВ нараховується та сплачується згідно чинного законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно виписки банку від 18.05.2012р. (а.с. 19) ТОВ "ГРУПА КОНКВЕСТ" було здійснено часткові проплати на суму 25000,00 грн. із зазначенням платежу -часткова плата за ремонтні роботи, згідно рахунку №587 від 02.04.2012р., при цьому, як стверджує позивач, інших проплат за договором №25-О від 19.01.2012 року відповідачем не здійснено.

Водночас, листом від 07.06.2012 року (а.с. 20) ТОВ "ГРУПА КОНКВЕСТ" повідомило позивача про скрутне фінансове становище підприємства та просило ДП "Іллічівський морський торговельний порт" встановити відстрочку погашення заборгованості за авансовими платежами до кінця червня.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За результатами розгляду справи, судом встановлено, що відповідач порушив виконання взятих на себе зобов'язань, а саме не в повному обсязі розрахувався за фактично виконані ДП "Іллічівський морський торговельний порт" у травні 2012 року роботи на загальну суму 80305,06 грн. (у т.ч. ПДВ), в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за договором на виконання судноремонтних робіт №25-О від 19.01.2012р. у розмірі 55305,06 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ДП "Іллічівський морський торговельний порт" в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 55305,06 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 7.3 договору визначено, що в разі порушення замовником терміну оплати виконаних робіт, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 1568,24 грн. за період прострочення встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив арифметичну помилку у визначені розміру подвійної облікової ставки в день.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснив власний розрахунок пені за період прострочення з 01.06.2012 року по 08.08.2012 року та встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1564,58 грн.

Розрахунок пені: (55305,06 ?(2?7,5)/366) ?69)/100 = 1564,58 грн.

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1564,58 грн.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 313,65 грн. нарахованих станом на 08.08.2012 року, суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 55305,06 грн., пені у розмірі 1564,58 грн. та 3% річних у розмірі 313,65 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати ДП "Іллічівський морський торговельний порт" по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОНКВЕСТ" (65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 123, корпус 4, кв. 40, ід. код 35178004) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) 55305/ п'ятдесят п'ять тисяч триста п'ять/грн. 06 коп. боргу, 1564/одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири/грн. 58 коп. пені та 313/триста тринадцять/грн. 65 коп. 3% річних.

3.Врешті позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОНКВЕСТ" (65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 123, корпус 4, кв. 40, ід. код 35178004) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) 1609/одну тисячу шістсот дев'ять/грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.10.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.