Рішення

від 23.10.2012 по справі 19/5025/1022/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2012 р.Справа № 19/5025/1022/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства "Андріївка" с. Андріївка Чемеровецького району Хмельницької області

до Чемеровецької районної державної адміністрації смт. Чемерівці

про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди

Представники сторін:

від позивача: Нечитайло Т.В. - представник за довіреністю від 18.08.2012 р.

від відповідача: - Загородна О.А. - представник за довіреністю № 69 від 12.03.2012 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - ФГ "Андріївка" звернувся з позовом до суду про визнання недійсною угоди від 22.05.2012 р. про дострокове розірвання договору оренди № 57 від 04.06.2008 р., укладеного з відповідачем - Чемеровецькою районною державною адміністрацією.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою господарського суду Хмельницької області від 12.07.2012р. фермерське господарство "Андріївка" с. Андріївка, Чемеровецького району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Герасименко І.І.

Зазначає, що наказом ліквідатора від 12.07.2012 р. голова ФГ "Андріївка" Волосецький В.А. звільнений з роботи. Посилаючись на довідку управління Держкомзему у Чемеровецькому районі від 25.04.2012 р. № 717-06-4/802, вказує, що станом на 25.04.2012 р. за ФГ "Андріївка" згідно договорів оренди на території Андріївської сільської ради рахувалися земельні частки (паї) по державних актах на площу 20,2144 га, та землі резервного фонду площею 79,0 га.

Управлінням Держкомзему у Чемеровецькому районі видана довідка від 17.07.2012 р. № 717-06-4/1347 про те, що станом на 17.07.2012 р. за ФГ "Андріївка" на території Чемеровецького району право власності та право постійного користування земельними ділянками не зареєстровано.

Позивач вважає, що оскільки директор Волосецький В.А. після порушення справи про банкрутство ФГ "Андріївка" і без згоди розпорядника майна, уклав угоду про відчуження земельної ділянки, а саме угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 57 від 04 червня 2008 року, зареєстровану у Чемеровецькому відділі Хмельницької філії ЦДЗК 09.06.2008 року №04087630003, дана угода має бути визнана судом недійсною з тієї підстави, що Волосецький В.А. в період процедури банкрутства, укладаючи угоду без згоди розпорядника майна, вийшов за межі своєї цивільної дієздатності, так як суд вжив заходів стосовно забезпечення вимог кредиторів і ухвалою господарського суду від 26.03.2012р. було заборонено власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) укладати угоди, вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

Таким чином, на момент укладання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №57 від 04 червня 2008 року, Волосецький В.А., не мав права укладати угоду про відчуження земельної ділянки вартістю 661904,53 грн., що перевищує 1 % балансової вартості активів боржника, що передбачено п.13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де вказано, що керівник боржника виключно за погодженням з розпорядником майна може укладати угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Позивач вказує, що органи управління позивача, які мали право розпоряджатися активами фермерського господарства, не схвалили цієї угоди і розпорядник майна не надавав згоди на укладання цієї угоди дії.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що Чемеровецька районна державна адміністрація діяла у відповідності із вимогами чинного законодавства, що підтверджується наступним: 29.03.2012 року до районної державної адміністрації звернувся голова фермерського господарства "Андріївка" із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки №57 від 04 червня 2008 року. На підставі поданої заяви та керуючись чинним законодавством, враховуючи пропозиції управління Держкомзему у Чемеровецькому районі головою районної державної адміністрації було видане розпорядження про припинення права користування земельною користування ділянкою. Відповідно до розпорядження голови адміністрації 22.05.2012 року між адміністрацією та ФГ "Андріївка" було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 57 від 04 червня 2008 року та зареєстровано в управлінні Держкомзему у Чемеровецькому районі 24.05.2012 року за № 682520004001791.

Вказує, що відділам адміністрації та управлінню Держкомзему у Чемеровецькому районі не було відомо про порушення справи про банкрутство фермерського господарства "Андріївка", оскільки, як вже було з'ясовано пізніше, копія ухвали була направлена державному реєстратору Чемеровецької райдержадміністрації. Також зазначає, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державний реєстратор не зобов'язаний повідомляти про вказані факти інших осіб.

Ухвалою суду від 20.09.2012 р. зобов'язано позивача надати суду правове обґрунтування та відповідні докази твердження останнього про те, що орендована земельна ділянка є активом фермерського господарства та має відповідну балансову вартість.

На виконання вимог ухвали суду від 20.09.2012 р. позивачем подано нормативно- правове обґрунтування позовних вимог в яких зазначає, що згідно з п. 13 ст. 13 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає, крім іншого угоди щодо: розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Посилається на ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, ст. 26, 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вказує, що право оренди земельної ділянки, є майном боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, розпорядження яким здійснюється виключно за згодою із розпорядником майна.

Також надає нормативне обґрунтування застосування п. 13. ст. 13 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якому посилається на п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242, де право на користування земельними ділянками є нематеріальним активом.

Зазначає, що проведеною інвентаризацією немайнових активів від 18.07.2012 року було зараховано до балансу нематеріальні активи (право на користування земельними ділянками) та визначено їх справедливу вартість згідно п. 13 Положення. Вказує, що загальна вартість нематеріальних активів становить 182 901,4 гривень.

Вважає, що в наслідок виявлення немайнових активів, загальна балансова вартість активів боржника становить: 331073 гривень (вартість нерухомого та рухомого майна визначена в довідці №179 від 17.07.2012 року) + 182 901,4 (вартість нематеріальних активів визначена в акті від 18.07.2012 року) = 513938,4 гривень вартість всіх активів боржника. Вартість 1% всіх активів боржника = 5139,38 гривень.

Тому, вартість нематеріального активу (право користування спірною земельною ділянкою згідно договору №57 від 04 червня 2008 рок) становить 99258,57 гривень, що складає більше ніж 1% вартості активів боржника. На підтвердження подано копію акта інвентаризації немайнових активів ФГ "Андріївка".

Ухвалою суду від 10.10.2012 р. зобов'язано позивача надати суду докази та вказати загальну суму фактично понесених витрат на придбання права оренди земельною ділянкою та доведення її до стану, у якому вона придатна для використання за призначенням відповідно до п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242.

На виконання вимог ухвали суду від 10.10.2012 р. представником позивача надані пояснення від 23.10.2012 р., в яких зазначає, що на даний час надати відомості стосовно можливих витрат позивача на придбання права користування земельної ділянки не має можливості, у зв'язку з тим, що попереднім керівником позивача не передано розпоряднику майна первинні бухгалтерські документи, які могли б підтвердити чи спростувати даний факт.

Також звертає увагу суду на те, що п. 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242, передбачає безоплатне отримання нематеріальних активів, а вартість цих активів є їх справедлива вартість на дату отримання.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

4 червня 2008 року між Чемеровецькою РДА (орендодавцем) та ФГ „Андріївка" (орендар) укладено договір № 57 згідно п. 1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови Чемеровецької РДА від 8 квітня 2008 року № 178/2008 - р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Яка знаходиться за межами населеного пункту с. Андріївка Андріївської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка площею 42,90 га., в тому числі рілля - 42,90 га. (п. 2 договору).

Договір підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками та зареєстрований у Чемеровецькому відділі Хмельницької регіональної філії Ц ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 9 червня 2008 року за № 04087630003.

Земельна ділянка передана орендодавцем орендарю відповідно до акту прийому -передачі, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

26 березня 2012 року господарським судом Хмельницької області, у справі №2/5025/345/12 винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ФГ „Андріївка" (с. Андріївка Чемеровецького району), код 34222612 (позивач у даній справі) якою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

29 березня 2012 року головою ФГ „Андріївка" Волосецьким В.А. направлено на адресу Чемеровецької РДА заяву про припинення дії договору № 57 від 4 червня 2008 року про оренду землі площею 42,90 га з 29 березня 2012 року.

Згідно довідки Управління Держкомзему у Чемеровецькому районі від 25 квітня 2012 року № 717 -06 -4/802, станом на 25 квітня 2012 року за ФГ „Андріївка", згідно договорів оренди на території Андріївської сільської ради рахуються земельні частки по державних актах 10 договорів на площу 20, 2144 га. та землі резервного фонду 1 договір на площу 79 га.

16 травня 2012 року Головою Чемеровецької РДА видано розпорядження № 270/2012 -р. про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 42,90га. фермерському господарству „Андріївка", яка знаходиться за межами с. Андріївка Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області; юридичному сектору апарату адміністрації доручено підготувати угоду про розірвання договору оренди землі від 4 червня 2008 року № 57 відповідно до чинного земельного законодавства; земельну ділянку площею 42,90 га включено до земель запасу сільської ради з подальшим використанням за призначенням.

22 травня 2012 року між Чемеровецькою РДА та ФГ „Андріївка", в особі голови Волосецького В.А. укладено угоду, згідно якої орендар та орендодавець прийшли до згоди розірвати договір оренди земельної ділянки № 57 від 4 червня 2008 року, зареєстрованого у Чемеровецькому відділі Хмельницької філії Ц ДЗК 9 червня 2008 року № 04087630003. Зазначена угода підписана обома сторонами, скріплена їх печатками та зареєстрована в управлінні Держкомзему у Чемеровецькому районі 24 травня 2012 року за № 682520004001791.

25 травня 2012 року орендар повернув, а орендодавець прийняв земельну ділянку площею 42,90 га., яка знаходиться за межами населеного пункту с. Андріївка Чемеровецького району, про що складено відповідний акт (копія наявна у матеріалах справи).

12 липня 2012 року постановою Господарського суду Хмельницької області у справі № 2/5025/345/12 ФГ „Андріївка" визнано банкрутом (код 34222612), припинено процедуру розпорядження майном ФГ „Андріївка"; відкрито ліквідаційну процедуру до 12 січня 2013 року; ліквідатором ФГ „Андріївка" призначено арбітражного керуючого Герасименко І.І.; підприємницьку діяльність банкрута завершено; з 12 липня 2012 року припинено повноваження керівника банкрута щодо управління підприємством та розпорядження його майном.

Відповідно до довідки Управління Держкомзему у Чемеровецькому районі № 717- 06- 4/1347 від 17 липня 2012 року, станом на 17 липня 2012 року за ФГ „Андріївка" на території Чемеровецького району право власності та право постійного користування земельними ділянками не зареєстровано.

9 липня 2012 року Чемеровецькою РДА видано розпорядження № 363/2012 -р, яким надано дозвіл громадянам України на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 8,00 га для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид угідь: рілля, за рахунок земель резервного фонду Андріївської сільської ради, які розташовані за межами с. Андріївка Чемеровецького району, згідно додатку (прізвища громадян та площа).

Також 20 липня 2012 року Чемеровецькою РДА видано розпорядження № 385/2012 -р, яким надано дозвіл громадянам України на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 5,00 га для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид угідь: рілля, за рахунок земель резервного фонду Андріївської сільської ради, які розташовані за межами с. Андріївка Чемеровецького району, згідно додатку (прізвища громадян та площа).

В силу акту інвентаризації немайнових активів ФГ „Андріївка" від 18 липня 2012 року згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи", зареєстрованого наказом Мінфіну України від 18 жовтня 1999 року № 424, про зарахування нематеріальних активів до складу активів балансу, та обов'язку ліквідатора віднесення до ліквідаційної маси права користування земельною ділянкою, на підставі отриманої інформації з Чемеровецької районної ради про наявність у користуванні ФГ „Андріївка" земельних ділянок, виявлені наступні нематеріальні активи, в тому числі за межами населеного пункту с. Андріївка, Чемеровецького району розташована земельна ділянка ріллі площею 42,90 га, яка згідно договору оренди землі від 4 червня 2008 року № 57 перебувала у користуванні ФГ „Андріївка". Оцінка вартості права користування земельної ділянки площею 42,90 га здійснена у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи" і становить справедливу ціну в розмірі 99258,57 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що спірна угода укладена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме керівник фермерського господарства діяв поза межами своїх повноважень, оскільки на момент укладення угоди він був позбавлений права розпоряджатися майном, вартість якого перевищує 1% балансової вартості активів боржника. В подальшому дана угода не була погоджена органами управління позивача (розпорядником майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

За ч. 1, 2 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно ч. 2 ст 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі - нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242.

Так, в абзаці 4 пункту 4 даного Положення визначено, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Пунктом 5 Положення передбачено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за визначеними групами, однією з яких є права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Відповідно до п. 6 Положення, придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Листом Міністерства фінансів України від 05.02.2008 р. № 31-34000-10-16/2862 передбачено, що придбаний або отриманий нематеріальний актив зараховується до складу активів балансу, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Відповідно до п.5 зазначеного Положення та враховуючи наведене, вартість права користування земельною ділянкою складається з урахуванням витрат на оформлення меж орендованої земельної ділянки.

Ухвалою суду від 10.10.2012 р. зобов'язано позивача надати суду докази та вказати загальну суму фактично понесених витрат на придбання права оренди земельною ділянкою та доведення її до стану, у якому вона придатна для використання за призначенням, на що позивач відповів (пояснення від 23.10.2012 р.), що на даний час надати відомості стосовно можливих витрат позивача на придбання права користування земельної ділянки не має можливості, у зв'язку з тим, що попереднім керівником позивача не передано розпоряднику майна первинні бухгалтерські документи, які могли б підтвердити чи спростувати даний факт. Натомість відповідачем було проведено інвентаризацію немайнових активів від 18.07.2012 року, зараховано до балансу нематеріальні активи (право на користування земельними ділянками) та визначено їх справедливу вартість згідно п. 13 Положення.

Так, згідно п. 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242 первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п.11 цього Положення.

Оскільки п.13 Положення передбачена можливість визначення первісної вартості нематеріальних активів за справедливою вартістю лише які безоплатно отриманні, то отримання в оренду земельної ділянку за користування якою необхідно сплачувати орендну плату, на думку суду не є безоплатно отриманим активом. А тому неправомірним є визначення вартості права користування земельною ділянкою за справедливою вартістю. Судом також враховується, що питання визначення справедливої вартості права оренди землі законодавчо врегульовано, зокрема ЗУ „Про оцінку земель", Постанова КМ України від 11 жовтня 2002 р. N 1531 „Про експертну грошову оцінку земельних ділянок", що позивачем дотримано не було.

Згідно ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів суду балансову вартість права користування землею, безпідставними є твердження позивача щодо незаконності дій директора Волосецького В.А. з приводу підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Судові збір покладається в силу ст. 49 ГПК України на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові фермерського господарства "Андріївка" с. Андріївка Чемеровецького району Хмельницької області до Чемеровецької районної державної адміністрації смт. Чемерівці про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди відмовити.

Суддя І.В. Розізнана

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.10.2012 р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнка, 39/2, кв.23),

3 - відповідачу ( Хмельницька обл., смт. Чемерівці, вул. Центральна, 28)