Рішення

від 29.10.2012 по справі 5017/2689/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2689/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Глєбова К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Ніколаєв В.О.,

від відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Транспортної компанії ,,Транс-Кон" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Приватного підприємства ,,Екостиль-29" про стягнення 19551,62 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2012 р. прийнято позовну заяву Транспортної компанії ,,Транс-Кон" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, порушено провадження у справі № 5017/2689/2012, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 08.10.2012р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 08.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 29.10.2012 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача. При цьому відповідач жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, тому розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 29.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Транспортна компанія ,,Транс-Кон" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -Транспортна компанія ,,Транс-Кон") звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства ,,Екостиль-29" (далі -ПП ,,Екостиль-29") 18657,00 грн. основного боргу, 894,52 грн. пені, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору від 29.06.2010р. № 1/06 в частині оплати вартості наданих транспортних послуг.

Обґрунтовуючи позов, Транспортна компанія ,,Транс-Кон " посилається на положення ст.ст.526,611,929,931,934 ЦК України, ст.ст.193,224,225,307 ГК України, названий вище договір, заявку № 1 до нього, міжнародну товарно-транспортну накладну № 30/03, акт від 25.04.2012 р. № 42/1 здачі-приймання робіт, від тієї ж дати рахунок-фактуру № 69/1, докази направлення акту та рахунку-фактури тощо.

Відповідач відзив на позов не подав, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив таке.

29.06.2010 р. між Транспортною компанією ,,Транс-Кон" (Виконавець) та ПП ,,Екостиль-29" (Замовник) укладено договір № 1/06 про надання транспортних послуг (Договір), згідно якого Виконавець зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж з пункту відправки в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоотримувачу), а Замовник зобов'язується надати вантаж для перевезення і оплатити за перевезення обумовлену плату (п.1.1 Договору). Пункт відправлення, пункт призначення, вантажоотримувач, вартість послуг по перевезенню обумовлюються в заявках, які складаються та підписуються сторонами (п.1.2 Договору).

Розрахунки між Виконавцем і Замовником здійснюються відповідно до діючого законодавства і в обумовлені угодою строки шляхом перерахування грошових засобів на банківські рахунки, вказані в даному Договорі (п.3.1 Договору). Розмір оплати за перевезення вантажів обумовлюється в заявках на перевезення вантажів (п.3.2 Договору). Остаточний розрахунок за перевезення здійснюється на протязі 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт згідно виставленого рахунку Виконавця (п.3.3 Договору).

У випадку прострочення -винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми прострочення (п.4.2 Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 29.06.2011 р. (п.5.1 Договору). Умови Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, що прописується в додаткових угодах до даного Договору (п.5.2 Договору).

29.06.2011 р. сторонами оформлено додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до п.5.1 шляхом продовження строку дії до 29.06.2012 р.

23.03.2012 р. контрагентами оформлено заявку (разову) № 1, в якій замовлено перевезення обладнання за маршрутом: Одеська область, Іванівський район, смт Петрівка, вул. Мічуріна,3 -м. Москва, Дмитрівське шосе, Ільмінський проїзд,9б. Вартість перевезення визначена як 18400,00 грн.

На виконання Договору та заявки Виконавцем надано послуги з перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 30/03, після чого Замовнику направлено датовані 25.04.2012 р. акт № 42/1 здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунок-фактура № 69/1.

Відповідач не оплатив вартість наданих йому послуг на суму 18400,00 грн., що спричинило звернення з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів Транспортна компанія ,,Транс-Кон", господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1,2 ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є Договір перевезення вантажу.

При цьому Транспортна компанія ,,Транс-Кон" як Виконавець виконала належним чином взяті на себе обов'язки по перевезенню вантажу, про що свідчать досліджені в описовій частині рішення документи.

В свою чергу ПП ,,Екостиль-29" в порушення приписів діючого законодавства, умов Договору та заявки не оплатило спожиті послуги в сумі 18400,00 грн., не дивлячись на те, що відповідне перерахування згідно ч.1 ст.530 ЦК України, п.3.3 Договору мало бути здійснене до 21.05.2012 р., а саме протягом 10 банківських днів з моменту доставки кур'єром акту № 42/1 здачі-приймання робіт та рахунку-фактури № 69/1 на юридичну адресу Замовника, тобто з 03.05.2012 р. Той факт, що за юридичною адресою Замовника нікого не було, телефон не відповідав, зворотній наведеному вище висновок не зумовлює, оскільки неотримання кореспонденції сталось внаслідок винних дій ПП ,,Екостиль-29".

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 18400,00 грн. підлягає задоволенню.

При цьому слід зазначити, що в тексті позову Транспортна компанія ,,Транс-Кон" просить стягнути 18657,00 грн. основного боргу, в т.ч. 257,00 грн. ПДВ, однак ані в Договорі, ані в заявці не обумовлено, що ціна перевезення зазначається без ПДВ, тому проведене позивачем нарахування суд вважає безпідставним.

Крім того, згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Приймаючи до уваги наведене, те, що матеріалами справи доведено прострочення Замовником зобов'язань за Договором по оплаті вартості наданих йому послуг з перевезення вантажу в сумі 18400,00 грн., господарський суд дійшов висновку, що ПП ,,Екостиль-29" має сплатити 776,72 грн. пені за період з 21.05.2012 р. (перший день прострочення) по 31.08.2012 р. (дата, встановлена позивачем) на підставі п.4.2 Договору.

Відтак, позов про стягнення пені також задовольняється частково.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства ,,Екостиль-29" (65074, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Ак. Філатова, 29; код 33988586) на користь Транспортної компанії ,,Транс-Кон" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67663, Одеська область, Біляївський р-н, с. Усатова, вул. Весняна, 17; код 30692903, р/р 26006000061277 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) 18400/вісімнадцять тисяч чотириста/грн. 00 коп. основного боргу, 776/сімсот сімдесят шість/грн. 72 коп. пені, 1578/одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім/грн. 64 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 31.10.2012 р.

Суддя Лічман Л.В.