Рішення

від 31.10.2012 по справі 5017/2658/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2658/2012

За позовом : Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІСТАР"

про стягнення 4152,04 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Земляков О.А., за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, у якій просить суд, з стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІСТАР" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 3765,97 грн., пеню у сумі 260,65 грн. та 3% річних у сумі 114,74 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем при поданні позовної заяви судові витрати у розмірі 1609,50 грн. судового збору та здійснені додаткові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 10,68 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, що вбачається з наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 жовтня 2007 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІСТАР" (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 2200, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими договором.

За умовами п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу на опалювання офісу по вулиці В. Арнаутській, 80, кв. 5.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору Споживач прийняв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені Договором.

Згідно п. 5.1. Договору в облік споживання теплової енергії на опалення визначається розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.

Відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування" розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради. Так у спірний період з 01 квітня 2008р. та фактично по 01 лютого 2010р. тарифікація вартості спожитої електроенергії здійснювалась згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.09.2007р. №1012, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008р. №96, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. №1612.

Положеннями п. 6.4 Договору встановлено, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову електроенергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Умовами п.10.1 Договору передбачався строк його дії по „14" жовтня 2008 року.

Згідно до умов п. 10.4, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Як вбачається з пояснень представника позивача, дія Договору неодноразово продовжувалась, за відсутності заперечень жодної із сторін в порядку п. 10.4 Договору.

Відповідно до даних розрахунку позивача проведеного на момент звернення з позовними вимогами за період з 01 квітня 2008р. та фактично по 01 лютого 2010р., відповідачем не сплачено повну вартість спожитих послуг, у зв'язку з чим на момент звернення з позовними вимогами за Товариством з обмеженою відповідальністю "МОБІСТАР" рахується заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 3765,97 грн., яка підтверджується даними розрахунків позивача.

Відповідно до п. 7.2.3 договору в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання платник зобов'язаний сплатити теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

У зв'язку з простроченням сплати вартості спожитої теплової енергії, позивачем здійснено розрахунок пені та 3% річних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість в сумі 3765,97 грн., заборгованість по сплаті пені в сумі 260,65 грн. та 3% річних у сумі 114,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасної сплати вартості фактично спожитої теплової енергії та направлені на стягнення наявної заборгованості в сумі 3765,97 грн. основного боргу, пені в сумі 260,65 грн., 3% річних в сумі 114,74 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення основної заборгованості в розмірі 3765,97 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.7 договору в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання платник зобов'язаний сплатити теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені в сумі 260,65 грн., 3% річних в сумі 114,74 грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення основного боргу, пені та 3% річних підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача 3765,97 грн. основного боргу, пені в сумі 260,65 грн., 3% річних в сумі 114,74 грн.

Відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача здійснені додаткові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 10,68 грн. на відправлення позовної заяви відповідачу. Як вбачається з залученої до матеріалів справи поштової квитанції від 14.09.2012р. вартість поштового відправлення становила 9,36 грн., з урахуванням чого вказана сума, у відповідності до вимог ст. 44 ГПК України є сумою витрат пов'язаних з розглядом справи, і яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Також на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІСТАР" (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, буд. 80, кв. 5, код 30611143; р/р 26005330363001 банк ОФ КБ „Приватбанк") на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-б, код 34674102; р/р 26036300035763 в ПАТ „Державний ощадний банк України" Філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 3765 (три тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 97 коп., 260 (двісті шістдесят) грн. 65 коп. пені, 114 (сто чотирнадцять) грн. 74 коп. 3% річних, 1609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору і 9 (дев'ять) грн. 36 коп. витрат пов'язаних з розглядом справи.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2012 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.