Ухвала

від 19.10.2012 по справі 02-2/13/5022-323/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02-2/13/5022-323/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  УХВАЛА про повернення позовної заяви "19" жовтня 2012 р. Справа № 02-2/13/5022-323/2012           Суддя Стопник С.Г., розглянувши позовну заяву Приватного малого підприємства "Фенікс-буд", вул. Генерала Тарнавського, 23, м. Тернопіль, до відповідача: Виконавчого комітету Байківецької сільської ради, вул. Січових Стрільців, 41, с. Байківці, Тернопільського району (як третіх осіб зазначено: ВАТ "Агробуд", вул. Крушельницької, 18, м. Тернопіль; Гаражний кооператив "Гарант", вул. 15 Квітня, 1, м. Тернопіль; Тернопільське районне бюро технічної інвентаризації, вул. Нечая, 27, м. Тернопіль), про визнання права власності на гаражі №22 та №374 в гаражному кооперативі "Гарант" по вул. 15 Квітня, 1, у с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області та зобов'язання Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на вищезазначені гаражі, встановив: Відповідно до приписів частини третьої ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також з огляду на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Позивачами в судовому процесі, як визначено частиною 2 ст.21 ГПК України, є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ч.3 ст.21 ГПК України). Статтею 58 ГПК України передбачено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. В даній позовній заяві позивачем об'єднано дві вимоги: визнати право власності та зобов'язати Тернопільське районне бюро технічної інвентаризації вчинити дії (здійснити державну реєстрацію права власності). Проте, слід зазначити, що в силу приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5,  БТІ делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому на спір, що стосується реалізації державним органом своїх повноважень, поширюється юрисдикція адміністративних судів. Згідно пункту 1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, в даному випадку позивачем, всупереч вимогам ст. 58 ГПК України, об'єднано вимоги, які слід розглядати в порядку різного судочинства. При цьому одна із заявлених вимог звернена не до відповідача, а до Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації, зазначеного у позовній заяві як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Також, суд звертає увагу позивача на те, що: - в порушення ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Належним доказом направлення відповідачеві у справі (третім особам) саме копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з касовим чеком /квитанцією про відправлення. В даному випадку опису вкладення поштової кореспонденції до позовної заяви не долучено (вказівка на наявність такого документа відсутня і в переліку додатків до позовної заяви).   За таких обставин подані матеріали є недостатніми для порушення провадження у справі, а відтак позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 5, 6 частини 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи наведене, п.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011р. №10, керуючись ст.ст. 58, 63 п.п.5, 6, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суддя УХВАЛИВ:           1. Повернути позовну заяву № 26 від 20.07.2012р. (вх. № 1091(н) від 17.10.2012р.) та додані до неї документи, в тому числі оригінал платіжного доручення № 680 від 11.07.2012р. про сплату 1609,50 грн. судового збору, всього на 37 арк., Приватному малому підприємству "Фенікс-буд", вул. Генерала Тарнавського, 23, м. Тернопіль, без розгляду. 2. Судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 680 від 11.07.2012р. в сумі 1609,50 грн., підлягає поверненню з Державного бюджету Приватному малому підприємству "Фенікс-буд", вул. Генерала Тарнавського, 23, м. Тернопіль, код 23590599.           Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.                Суддя                                                                                          С.Г. Стопник