Постанова

від 24.10.2012 по справі 13/5026/667/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2012 № 13/5026/667/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Синиці О.Ф.

Коротун О.М.

секретар Сміленко А.А.

за участю представників:

від позивача: Грищенко О.М. (дов. від 05.07.12 б/н)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

на рішення господарського суду Черкаської області

від 29.05.2012 р.

у справі №13/5026/667/2012 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження»

про стягнення 15823,13 грн. заборгованості та санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі за текстом - позивач, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження» (далі за текстом - відповідач, ПСП «Відродження») про стягнення 2586,19 грн. курсової різниці, 4515,62 грн. пені, 621,12 грн. 3 % річних, 1405,82 грн. інфляційних втрат, 6694,38 грн. штрафу, 1500 грн. адвокатських витрат та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 10.04.2009 р. №10-ТАТ/К, укладеного між ТОВ «ТАТ-АГРО» та ПСП «Відродження» щодо своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань та проведення розрахунків у строки, визначені договором купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу від 10.04.2009 р. №10-ТАТ/К, за яким позивач просить стягнути заборгованість, є неукладеним та таким, що не виконувався, зазначаючи, що текст договору не містить посилань на посадову особу, яка підписувала договір від імені відповідача, чи реквізитів іншої особи, уповноваженої відповідачем на вчинення таких дій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що суд, при винесенні рішення, не звернув увагу на те, що дії відповідача щодо отримання товару і його оплати із посиланням на відповідний договір, свідчать про схвалення договору, а тому висновки суду щодо не укладення, визнання договору недійсним та таким, що не виконувався є передчасними та неправомірними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) від 25.06.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 18.07.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 відкладено розгляд справи на 12.09.2012 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Ільєнок І.А., суддів Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) від 12.09.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. прийнято до свого провадження; призначено розгляд справи на 12.09.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 відкладено розгляд справи на 02.10.2012 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) від 02.10.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. прийнято до свого провадження; призначено розгляд справи на 02.10.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 відкладено розгляд справи на 24.10.2012 р., зобов'язано позивача надати детальний та обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Коротун О.М., Синиці О.Ф.) від 24.10.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. прийнято до свого провадження; призначено розгляд справи на 24.10.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився.

Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового засідання, суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО», як продавцем, та Приватним сільськогосподарським підприємством «Відродження», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №10-ТАТ/К (далі за текстом - Договір). Цей Договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, насіння; предметом Договору є Товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому (п. 1.1., п. 1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього Договору. Товар може передаватися Покупцю партіями. Перша партія Товару відвантажується лише після отримання 50% передоплати від вартості Товару (п. 3.1.).

Виходячи зі змісту п. 4.1., п. 4.3 Договору, приймання Товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця; в разі виявлення можливих недоліків Покупцем має бути складений відповідний Акт та негайно повідомити про це Продавця. Акт складається з обов'язковою присутністю представника Продавця. Право власності на Товар переходить до Покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом Покупцем Товару.

Згідно п.п. 5.1 - 5.3 Договору, Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку - фактурі, що може виписуватися Продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості Товару згідно з додатком оплачується Покупцем в строк до 20 квітня 2009 року; 50% від вартості Товару згідно з додатком оплачується Покупцем в термін до 01 жовтня 2009 року.

При перерахунку коштів Покупець зобов'язаний обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення даного Договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, Продавець самостійно визначає напрями зарахування отриманих сум в рахунок погашення існуючих зобов'язань Покупця (п. 6.1.).

Відповідно до п. 8.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3, п. 5.4 Договору Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Також сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором та про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором здійснюється без обмеження строку (п. 8.4. Договору).

В доповненні №1 до Договору вказані назва товару (Кукурудза нс 2016), ціна, строк поставки (25.04.2009 р.), загальна сума з ПДВ - 66943,80 грн., а також виписана Примітка, в якій вказана формула, яку повинні використовувати сторони в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати буде вище, ніж курс долара США на день підписання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного договору позивачем передано, а відповідачем отримано кукурудзу НС-2016 в кількості 105 п.о. на суму 66943,80 грн. по видатковій накладній №РН - 0000109 від 28.04.2009 р. Вказана видаткова накладна підписана представниками сторін, які скріплені печатками обох підприємств.

Колегією суддів встановлено, що відповідач повністю розрахувався за отриманий товар, проте, кошти перераховані з порушенням строків, вказаних в договорі, тобто, розрахунок проведений із простроченням.

Так, як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок, 10.10.2009 р. відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ «ТАТ-АГРО» кошти в сумі 50000 грн. із посиланням на договір №10/ТАТ/К від 10.04.2009 р.; 10.11.2009 р. перераховано кошти в сумі 46788,80 грн. із посиланням на договір №10 від 10.04.2009 р.

Оскільки станом на 10.11.2009 р. борг відповідача по договору №10/ТАТ/К від 10.04.2009 р. та видатковій накладній №РН - 0000109 від 28.04.2009 р. складав 16943,80 грн., тому ТОВ «ТАТ-АГРО» із перерахованої 10.11.2009 суми зарахував кошти в сумі 16943,80 грн. в рахунок погашення боргу по вказаній накладній, а решту суми 29845 грн. направив на зменшення боргу по договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 р.

Даний факт встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2012 р. у справі №02/15/5026/459/2012, що набрало законної сили.

Також, суд звертає увагу на те, що у рахунку-фактурі №СФ-00057 від 06.04.2009 р. є посилання на Договір №10/ТАТ/К від 10.04.2009 р.

Враховуючи те, що розрахунки за договором №10/ТАТ/К від 10.04.2009 повністю здійснені відповідачем 10.11.2009 р., колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем порушено встановлені Договором строки виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що Договір №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. є неукладеним та таким, що не виконувався, зазначаючи, що текст договору не містить посилань на посадову особу, яка підписувала договір від імені відповідача, чи реквізитів іншої особи, уповноваженої відповідачем на вчинення таких дій з огляду на наступне.

На вказаному договорі та доповненні №1 до нього містяться підписи представників, які скріплені печаткою обох підприємств. Подальші дії відповідача щодо отримання товару і його оплати із посиланням на документи, складені відповідно до цього договору, свідчать про схвалення договору, що відповідно до припису статті 241 Цивільного кодексу України є підставою для твердження про укладення договору та виникнення відповідно до нього прав та обов'язків у сторін з моменту його вчинення. Таким чином, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неукладення між сторонами договору №10-ТАТ/К також спростовуються наявним в матеріалах справи листом ПСП «Відродження» №81 від 22.03.2012 р., в якому останній повідомляє ТОВ «ТАТ-АГРО» про виконання зобов'язання ПСП «Відродження» по оплаті поставленого товару, зазначеного в рахунках-фактурах та видаткових накладних згідно договору №10-ТАТ/к від 10.04.2009 р.

ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось з даним позов до відповідача на підставі укладеної 22.02.2012 р. між ним та TOB «ТАТ-АГРО» угоди №04/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої TOB «ТАТ-АГРО» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (новий кредитор) право вимоги виконання Приватним сільськогосподарським підприємством «Відродження» зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу), набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10.04.2009 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р., а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

TOB «ТАТ-АГРО» 25.02.2012 цінним листом відправило ПСП «Відродження» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та повідомило реквізити нового кредитора.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виходячи зі змісту статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Інше не передбачено договором купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. та не встановлено законом у даних правовідносинах.

Зобов'язання, які виникли у відповідача перед TOB «ТАТ-АГРО» за Договором №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р., не відносяться до зобов'язань, вказаних у статті 515 ЦК України, та відповідно до статті 516 ЦК України на заміну кредитора у зобов'язанні згода боржника не потребується.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача, в зв'язку з неналежним виконанням основного зобов'язання, нарахованих сум: 2586,19 грн. курсової різниці, 4515,62 грн. пені, 621,12 грн. 3% річних, 1405,82 грн. інфляційних втрат, 6694,38 грн. штрафу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов'язання відповідачем виконане із порушенням строку, встановленого в Договорі №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватися Продавцем.

У доповненні №1 до Договору виписана Примітка, в якій вказана формула, яку повинні використовувати сторони в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати буде вище, ніж курс долара США на день підписання договору: S=(А1/А2)*В, де

S - ціна на момент проплати;

В - ціна на момент підписання;

А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;

А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування коштів.

Згідно з Наказом Мінфіну України № 193 від 10.08.2000 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» валютний курс - це установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсова різниця - це різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає у зв'язку із знеціненням грошових коштів.

Перевіривши розмір заявленої позивачем до стягнення курсової різниці, з урахуванням умов Договору №10-ТАТ/К від 10.04.2009 та доповнення №1 до нього, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача та стягнення з відповідача 2586,19 грн. курсової різниці.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 8.3 Договору купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно пункту 5.3,5.4 Договору Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши розмір заявленої позивачем до стягнення пені та штрафу, суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаних вимог та стягнення з відповідача 4515,62 грн. пені та 6694,38 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач у встановлені Договором №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. строки свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

При цьому колегія суддів зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат, які виникають у зв'язку із знеціненням грошових коштів, не підлягають задоволенню, оскільки судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги щодо стягнення курсової різниці, яка також виникає у зв'язку із знеціненням грошових коштів.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 621,12 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального та процесуального права в частині винесення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2586,19 грн. курсової різниці, 4515,62 грн. пені, 621,12 грн. 3% річних, 6694,38 грн. штрафу, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2586,19 грн. курсової різниці, 4515,62 грн. пені, 621,12 грн. 3% річних, 6694,38 грн. штрафу, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог; в іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою, витрати на оплату послуг адвоката, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2586,19 грн. курсової різниці, 4515,62 грн. пені, 621,12 грн. 3% річних, 6694,38 грн. штрафу.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження» (19234, Черкаська область, Жашківський район, с. Вороне, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код 03790994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, ідентифікаційний код 38039872) 2586 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 19 коп. курсової різниці, 4515 (чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 62 коп. пені, 621 (шістсот двадцять одна) грн. 12 коп. 3% річних, 6694 (шість тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 38 коп. штрафу, 1366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 73 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 1466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження» (19234, Черкаська область, Жашківський район, с. Вороне, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код 03790994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, ідентифікаційний код 38039872) 733 (сімсот тридцять три) грн. 25 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи №13/5026/667/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Синиця О.Ф.

Коротун О.М.