Рішення

від 08.09.2006 по справі 414-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

414-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2006Справа №2-26/414-2006

За позовом : Кримської республіканської санітарно-епідеміологічної станції, м. Сімферополь, вул. Набережна, 67

До відповідача : Сімферопольського міжміського госпрозрахункового медико-виробничного  підприємства «Профілактична дезинфекція», м. Сімферополь, вул. Пушкіна-44/Козлова-1

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1)          Сімферопольської міської дезінфекційної станції, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 44

2)          Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21

3)          Міністерства охорони здоров'я АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13

Про спонукання звільнити приміщення

Суддя О. Л. Проніна

Представники:

Від позивача –    Сергиєнко О. О., довіреність від 01.06.2006р. №01-2535

Від відповідача -  Сурженко В. А., директор, наказ №8 від 28.02.2006р.

За участю третіх осіб – 1),3) не з'явилися;  2) Архипова Л. Г., довіреність від 26.06.2006р. №01/1842

           Сутність спору:  Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить зобов'язати відповідача звільнити приміщення по вул. Пушкіна/Козлова 44/1 у м. Сімферополі.

            Відповідач на позовних вимогах заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позов, але у судовому засіданні 08.09.2006р. надав усні пояснення, відповідно яких із позовними вимогами згоден у повному обсязі.

15.06.2006р. справа була передана на розгляд судді господарського суду АР Крим Проніній О. Л. із привласненням справі №2-26/414-2006.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.06.2006р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Фонд майна АР Крим та МОЗ  АР Крим.

Перша та третя треті особі письмових пояснень по суті спору суду не надали. Явку представників у судове засідання не забезпечили. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Фонд майна АР Крим у письмових поясненнях повідомив суду що вирішення питання щодо закріплення майна за суб'єктами господарювання з метою здійснення їх діяльності відноситься до компетенції органів, в сфері управління таки суб'єкти знаходяться. У дійсному випадку, до компетенції Міністерства охорони здоров'я АР Крим. Будь-якою інформацією про наявність майна суб'єктів, віднесених до компетенції Міністерства охорони здоров'я АР Крим Фонд майна АР Крим не володіє.   

          Справа розглядається судом у порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, оцінивши докази, пояснення і заперечення сторін, суд –

Встановив:

Відповідно свідоцтва про право власності від 28.08.2000р. нежитлові приміщення  у м. Сімферополі по вул. Пушкіна/Козлова 44/1 , які складаються із 26 основних споруд площею 1734 кв.м. належать Державі в особі Верховної Ради АР Крим та знаходяться у повному господарському віданні Кримської Республіканської СЕС.

Слід зауважити, що відповідно діючого законодавства право господарського відання – це правова форма, яка згідно ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України   застосовується для встановлення правового режиму, за яким суб'єкт господарювання так саме, як й власник володіє, користується та розпоряджується закріпленим за ним майном.

Згідно п. 3 ст. 73 Господарського Кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач є комунальним підприємством, що засноване на комунальної власності, підпорядковане та входить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я та входить до складу майна, яке належить АР Крим.

           Матеріали справи свідчать, що відповідачем з дійсного спору неодноразово оспорювався факт передання спірних приміщень позивачу з дійсного спору, проте позовні вимоги були залишені без задоволення.

           Так, матеріали справи свідчать, що у Господарському суду м. Києва розглядалася справа за позовом Сімферопольського міського госпрозрахункового медико-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Верховної ради АР Крим, Кримської республіканської санітарно-епідеміологічної станції, Міністерства охорони здоров'я АР Крим, за участю  третіх Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, Фонду майна АР Крим, Сімферопольської міської  дезінфекції станції, за участю Прокуратури АР Крим про визнання недійсним рішення Сімферопольської  міської ради №1400 від 28.08.2000р., про усунення порушеного права Сімферопольського міського госпрозрахункового медико-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція». Крім того, позивач просив зобов'язати Міністерство охорони здоров'я АР Крим закріпити за ним певні приміщення, які є у тому числі й спірними за дійсним позовом. Рішенням господарського суду м. Києва у задоволенні позову було відмовлено. Крім того, згідно Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2006р. по справі №2-20/3086-2006у позові Сімферопольського міського госпрозрахункового медико-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» до Міністерства охорони здоров'я АР Крим за участю третьої особи -  Кримської республіканської санітарно-епідеміологічної станції про спонукання внести зміни до наказу Міністерства охорони здоров'я АР Крим було відмовлено, постанова  господарського суду АР Крим від 27.01.2006р. по справі №2-20/3086-2005А скасована.

          Згідно п.1 ст. 37 ЗУ “Про власність” підприємство здійснюючи право повного господарського відання, володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Таким чином відносно захисту права господарського відання у відповідності з п. 3 ст. 136 Господарського кодексу України застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Тобто можна зробити висновок, що Кримська республіканське санітарно-епідіомологична станція має право використовувати для захисту свого права всі передбачені діючим законодавством України засоби, які передбачені  для захисту права власності.

Відповідно п. 2 ст. 48 ЗУ “Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права. Таким правом наділена і та особа, яка володіє, користується та розпоряджається майном на праві повного господарського відання.

Відповідно п.п. 2, 5 ст 48 Закону України “Про власність” власник, а рівно особа, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння, за умовою, що дії відповідача об'єктивно порушують права власника та є протиправними, що встановлено судом.

Таким чином позивач з дійсного спору має право звернутися до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майно, що знаходиться у повному господарському віданні позивача.

Матеріали справи свідчать, та відповідач не заперечує, що Сімферопольське міське госпрозрахункове виробниче підприємство «Профілактична дезінфекція»   займає спірні  приміщення.

Відповідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона  має довести суду ти обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги або заперечення лише тими засобами доказування, якими мають бути підтверджені певного роду факти.

Відповідач не надав суду доказів щодо скасування свідоцтва про право власності, не надав інших документів, які б мали свідчити про правомірність факту користування ним спірними приміщенням.

За такими обставинами позовні вимоги підлягають задоволенню.

 Судові витрати суд покладає на відповідача з дійсної справи у  порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд   -

ВИРІШИВ:

1)          Позов задовольнити.

2)          Зобов'язати Сімферопольське міське госпрозрахункове медико-виробниче підприємство «Профілактична дезінфекція» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Козлова, 44/1, ідентифікаційний код 20671682) звільнити займаємі приміщення у м. Сімферополі по вул. Пушкіна/Козлова, 44/1.

3)          Стягнути з Сімферопольського міського госпрозрахункового медико-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Козлова, 44/1, ідентифікаційний код 20671682) на користь  Кримської республіканської санітарно-епідеміологічної станції (м. Сімферополь, вул. Набережна, 67, код ЄДРПОУ 01995433) 85 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після вступу рішення у чинність.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Проніна О.Л.