Рішення

від 17.10.2006 по справі 11172-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11172-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

17.10.2006Справа №2-21/11172-2006

за позовом Закритого Акціонерного Товариства “Страхова компанія “ВЕСКО” в особі Запорізької філії Закритого Акціонерного Товариства “Страхова компанія “ВЕСКО”, м. Запоріжжя,   

до відповідача Відділу освіти Совєтської районної державної адміністрації АР Крим, смт. Совєтський,

про стягнення 14622,89 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Данилова Т.Л., адвокат, д/п № 544-06/1

Відповідач не з'явився.

Сутність спору: ЗАТ "Страхова компанія "ВЕСКО" в особі Запорізької філії ЗАТ "Страхова компанія "ВЕСКО", м. Запоріжжя, звернулося до Господарського Суду АРК із позовом до Відділу освіти Совєтської районної державної адміністрації АР Крим, смт. Совєтський, у якому просить стягнути відшкодовану суму у розмірі 14272,89 грн. та 350,00 грн. витрат, понесених у зв'язку з оплатою послуг експерта за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобілю. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 29.12.2005 р. на трасі Харків-Сімферополь сталася ДТП за участю автомобіля БАЗ-А-07921, транзитний номер 0575 ОВ, який належить відповідачу, та автомобіля Mercedes-Benz S 350 L 4M, реєстраційний номер 00178 ІІ. Вказана ДТП сталася з вини водія автомобіля БАЗ, що підтверджено довідкою РДПС ДАІ, та постановою про адміністративне правопорушення. Автомобіль Mercedes-Benz застрахований у позивача за договором страхування № 225-а/05зп від 09.02.2005 р., укладеним між ЗАТ та Яланською Світланою Валентинівною. В результаті ДТП автомобілю Mercedes-Benz було задано технічних пошкоджень, розмір шкоди підтверджується висновком. Фактичні затрати страхувальника на здійснення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля склали 17269,66 грн., що підтверджується рахунком-фактурою. На підставі наданих документів, позивач, за умовами договору, з урахуванням встановленої пунктом 10 договору франшизи (2996,79 грн.), здійснив розрахунок та виплатив страхове відшкодування в розмірі 14272,97 грн.

17 серпня 2006 р. позивачем була надана заява про визначення складу судових витрат, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, та 4000 грн. витрат за надані послуги адвоката, які підтверджуються договором про надання адвокатської допомоги від 26.05.2006 р. та 520,20 грн., витрат на бензин на банківські послуги, які також передбачені договором про надання адвокатської допомоги.

17.08.2006 р. відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, та вказує, що огляд пошкодженого автомобілю проводився без участі водія Скалозубова, таким чином не можна говорити про об'єктивність огляду.

31 серпня 2006 р. позивачем була надана заява про визначення складу судових витрат, у якій позивач просить стягнути з відповідача додатково 444,00 грн. – витрати пов'язані з відрядженням представника позивача до судового засідання, яка не підписана керівником підприємства позивача, отже розгляду судом не підлягає.  

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.09.2006 р. провадження по справі було зупинено у зв'язку з призначенням комплексної автотехнічної   експертизи.

08.09.2006 р. від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження по справі, у зв'язку з тим, що відповідач у повному обсязі визнає позовні вимоги позивача.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.10.2006 р. провадження по справі було поновлено.

У засідання суду з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

У засідання суду представник відповідача не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, направив телеграму, у якій просить розглядати справу у його відсутність. Крім того, відповідач просить надати йому відстрочку виконання рішення суду, у зв'язку з тим, що він є бюджетною установою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, –

ВСТАНОВИВ :

09 лютого 2005 р. між Закритим Акціонерним Товариством “Страхова компанія “ВЕСКО” в особі Запорізької філії Закритого Акціонерного Товариства “Страхова компанія “ВЕСКО”, м. Запоріжжя, та Яланською Світланою Валентинівною був укладений договір страхування № 225-а/05зп, відповідно до якого у позивача був застрахований автомобіль Mercedes-Benz S 350 L 4M, реєстраційний номер 00178 ІІ.

29 грудня 2005 р. на 175 км автодороги Харків-Сімферополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля БАЗ-А-07921, транзитний номер 0575 ОВ, який належить відповідачу, під керування водія Скалозубова Володимира Івановича, та автомобіля Mercedes-Benz S 350 L 4M, реєстраційний номер 00178 ІІ, водій Яланський Іван Васильович, який належить Яланській Світлані Валентинівні.

В результаті ДТП автомобілю Mercedes-Benz S 350 L 4M, реєстраційний номер 00178 ІІ було завдано технічних пошкоджень. Розмір шкоди підтверджується висновком спеціаліста-автотоварознавця з визначення вартості матеріальної шкоди № 11/01 від 26.01.2006 р. Фактичні затрати страхувальника на здійснення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю склали 17269,66 грн., що підтверджується рахунком-фактурою ТОВ “Альфа-Севіс” № АС – 0034 від 10.01.2006 р.

На підставі наданих страхувальником документів, згідно з умовами договору страхування, за вирахуванням встановленої пунктом 10 договору франшизи (2996,79 грн.), позивач здійснив розрахунок та виплатив страхове відшкодування у розмірі 14272,97 грн.

Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 147 від 15.02.2006 р.

Частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України визначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Крім того, пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої  особи, відшкодовується винною особою.

Вина водія автомобіля БАЗ-А-07921 державний номер 0575 ОВ, який належить відповідачу, встановлена постановою від 27.02.2006 р. у справі № 3-456 постановленою судом Совєтського району АР Крим.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України - особа, яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у  розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив  страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що сума виплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 14272,89 грн. підлягає задоволенню

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму його фактичних витрат, понесених у зв'язку з оплатою послуг експерта за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України обов'язком страховика є оформлення всіх необхідних документів для здійснення страхової виплати страхувальникові.

Згідно зі ст. 25 Закону України “Про страхування” розмір збитків встановлюється аварійними комісарами або страховиком.

Отже, встановлення виплати страхового відшкодування проводиться страховиком, випливає з цілей діяльності страхової компанії і не може вважатися додатковими витратами.

Проведення автотоварознавчої експертизи страховиком не є обов'язковою додатковою вимогою при визначенні розміру збитків, отже не може вважатися обов'язковими додатковими витратами.

Отже, сума витрат позивача на проведення такої експертизи у сумі 350,0 грн. Не є збитками, які підлягають відшкодуванню у цьому випадку відповідачем.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення витрат, понесених у зв'язку з оплатою послуг експерта за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 350,00 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4000,00 грн. витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката, які складаються з оплати адвокатської допомоги, передбаченої договором про надання адвокатської допомоги від 26.05.2006 р. у розмірі 4000,00 грн. та з витрат адвоката на придбання бензину для проїзду до місця проведення судового засідання у розмірі 510,20 грн. і банківські послуги у розмірі 10,00 грн. за оплату бензину. Надання адвокатської допомоги за вказаним договором підтверджено актом виконаних робіт від 11.08.2006 р., та їх оплата підтверджена платіжним дорученням № 622 від 15.08.2006 р.

Приймаючи до уваги, що ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються у тому числі з послуг адвоката, а такі витрати, як придбання паливно-мастильних матеріалів та банківських витрат не входить до послуг адвоката, суд не вважає за можливе включити їх у склад судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу, а також витрати, пов'язані з наданням послуг адвоката, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення не підлягає задоволенню, оскільки воно документально не обґрунтовано.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 27 жовтня 2006 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1187, 1188, 1191, 993 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Совєтської районної державної адміністрації АР Крим, смт. Совєтський (смт. Совєтський, вул.. 30 років перемоги, 15; ЄДРПОУ 02144418, банківські рахунки не відомі) на користь О та банківські рахунки не відомі) на користь Закритого Акціонерного Товариства “Страхова компанія “ВЕСКО” в особі Запорізької філії Закритого Акціонерного Товариства “Страхова компанія “ВЕСКО”, м. Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул.. Сталеварів, 3-а; п/р 26502001301194 в філії АКБ “Райффайзенбанк Україна” в м. Запоріжжя, МФО 313872, ЄДРПОУ 26183400, інші банківські рахунки не відомі) 14272,89 грн. суму відшкодованих збитків, 142,73 грн. державного мита та 115,17 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу, витрати, пов'язані з наданням послуг адвоката – 3904,00 грн.

У частині вимог про стягнення 350,00 грн. – відмовити.

 Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.