Постанова

від 03.10.2006 по справі 11662-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11662-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.10.2006Справа №2-13/11662-2006А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                                                   Жукової А.І.

при секретарі                               Черненко Н.Ю.

за участю:

Від позивача – Кіріченко Г.В. – пред-к, дов. пост.

Від відповідач – Сорока І.А. – нач. юрид. упр., дов. № 02-29 від 17.01.2005р.

Від третіх осіб – 1, 2 не з'явилися, 3. Зонтова Є.А. – гол. держ. податк. ревізор, дов. № 22/10-0 від 07.08.2006 року

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом ТОВ “Аеліта”, м. Феодосія.

До відповідача: Феодосійської міської ради, м. Феодосія.

Треті особи: 1. Управління культури Феодосійської міської ради, м. Феодосія, 2. Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини, м. Сімферополь; 3. ДПІ у м. Феодосія, м. Феодосія

Про визнання недійсним розрахунку податку на землю.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Аеліта” звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Феодосійської міської ради про визнання недійсним розрахунку податку на землю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.05.2005 року Управління культури Феодосійської міської ради було направлено на адресу позивача лист, у якому повідомлялося, що у зв'язку зі змінами у законодавстві, податок на земельні ділянки на територіях і об'єктах природоохоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, що зайняті культурно-побутовими, господарським спорудами і будівлями не зв'язані з функціональним призначенням цих об'єктів застосовуються наступні коефіцієнти по відповідному земельному податку – загальнодержавного призначення – 3,75. До даного листа відповідач направив розрахунок податку на землю, який був виконаний у відповідності до статті 7 частини1 та частини 8 Закону України “Про плату за землю”.

Позивач пояснив, що відповідно до статті 7 частини 1 Закону України “Про плату за землю”, ставки земельного податку із земель, грошова оцінка яких встановлена у розмірі 1% від грошової оцінки, за виключенням земельних ділянок, вказаних у частинах 5-10 даної статті, частини 2 статті 6, тобто ставки земельного податку, що встановлені у статті 7 частини 1 вказаного Закону не застосовуються до  земель, вказаних в частині 8 статті 7, яка застосована у даному випадку.

Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що земельна ділянка, яка є предметом спору розташована на Південно-східному узбережжі АР Крим, то згідно зі статтею 7 частини 3 вказаного  Закону, у населених пунктах, які відносяться до курортних, до ставок земельного податку, встановленим частиною 2 цієї статті повинен бути застосований коефіцієнт – 2,5.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами, що самостійно розраховує земельний податок за тими даним, що знаходяться у податковій інспекції.

Суд ухвалою від 24.07.2006 року залучив до участі у справі як другого відповідача – Державну податкову інспекцію в м. Феодосія.

Другий відповідач проти позову заперечує за мотивами, що відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 24.09.1983 р. № 970 пам'ятка історії, культури та архітектури „Башта Костянтина та Турецький бастіон” є пам'яткою республіканського значення і знаходиться на обліку в Державному реєстрі нерухомих пам'яток історії та культури АРК за № 1471 (2). Також зазначив, що земельна ділянка, на якій розташовано пам'ятку історії, культури та архітектури „Башта Костянтина та Турецький бастіон”, входить до економіко-планувальної зони „Центральна 2”, з грошовою оцінкою 160,88 грн\кв.м., функціональне призначення якої  - громадська забудова, а тому при функціональному використанні земельної ділянки з комерційною метою, а саме для здачі в оренду приміщень, застосовується ставка 574, 58 грн.\кв.м.    

Ухвалою ГС АР Крим  від 08.08.2006 року до участі у справі як  треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені - Управління культури Феодосійської міської ради, м. Феодосія,   Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини.

Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини пояснив, що рішенням Кримоблвиконкому від 22.05.1979 року № 284 “Бастіон у башті Костянтина 15-16 віку” був узятий на державний облік як пам'ятник архітектури обласного  значення по Кримської області, тобто це є пам'ятник місцевого призначення. У теперішній час в охоронній зоні пам'ятника національного призначення Місцевої крепості (Стіни крепості 14 віку і Башта Костянтина 1382-1448 р.р.) знаходиться пам'ятник місцевого  значення “Бастіон у башті Костянтина 15-16 віку”.

Ухвалою від 06.09.2006 року ДПІ у м. Феодосія був виключений з числа відповідачів по справі та залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

03.10.2006 року позивач надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких  також просить суд зобов'язати відповідача провести розрахунок податку на землю, який належить сплатити ТОВ “Аеліта”, проте у судовому засіданні позивач заявою відмовився від вказаних позовних вимог.

Провадження по справи здійснювалось відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони   відмовився від послуг перекладача.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Сторони  у судовому засіданні заявили про відмову у фіксуванні судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам   були вручені пам'ятки про права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -  

                                                                    в с т а н о в и в:

24.05.2005 року Управління культури Феодосійської міської ради було направлено на адресу позивача лист, у якому повідомлялося, що у зв'язку зі змінами, внесеним Законом України “Про внесення змін у Закон України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та інші законодавчі акти України  № 2505 від 25.03.2005 року, податок на земельні ділянки на територіях і об'єктах природоохоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, що зайняті культурно-побутовими, господарським спорудами і будівлями не зв'язані з функціональним призначенням цих об'єктів застосовуються наступні коефіцієнти по відповідному земельному податку – загальнодержавного призначення – 3,75. До даного листа відповідач направив розрахунок податку на землю, який був виконаний у відповідності до статті 7 частини1 та частини 8 Закону України “Про плату за землю”.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача відносно того, що при визначенні розміру ставки земельного податку відповідач не вірно застосував вимоги статті 7 частини 1 Закону України “Про плату за землю” з наступних підстав.

Стаття 7 частина 1 вказаного закону передбачає,  що ставки земельного податку з земель, грошова вартість яких встановлена, встановлюються у розмірі 1 відсотку від їх грошової вартості, за виключенням земельних ділянок, вказаних у частинах 5-10 даної статті і частини 2 статті 6 вказаного закону.

Рішенням Феодосійської міської ради № 136 від 16.10.1998 року був затверджений Проект грошової оцінки земель м. Феодосія. Положення затвердженого Проекту були введені у дію з 01.01.1999 року.

Таким чином, відповідачем обґрунтовано застосовані норми частини 1 статті 7 Закону України “Про плату за землю”.

Разом с тим, судом приймаються до уваги доводи позивача відносно невірно застосованого коефіцієнту до відповідного земельного податку у зв'язку з наступним.

Частина 8 статті 7 передбачає при визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарським будівлями і спорудами, розташованим на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті: - міжнародного  значення – 7,5; загальнодержавного значення – 3,75;   місцевого значення – 1,5.

Судом встановлено, що рішенням Кримоблвиконкому від 22.05.1979 року № 284 “Бастіон у башті Костянтина 15-16 віку” був узятий на державний облік як пам'ятник архітектури обласного призначення по Кримської області, тобто це є пам'ятник місцевого значення. До вказаного пам'ятнику примикає пам'ятник національного  значення – “Башта Костянтина 1382-1448 р.р.”, яка поставлена на державний облік Постановою РМ УССР від 24.08.1963 року № 970 (охоронний номер – 269-2). Рішенням Кримоблвиконкому від 22.05.1979 року № 284 навколо Башти Костянтина 1382-1448 р.р. та стін міської крепості і міському саді (охоронні номери – 269-1, 269-2) встановлено охоронна зона, межі якої проходять по вул. Горького, пр. Леніна. А також зона регулюємої забудови у радіусі 200 метрів.

У теперішній час в охоронній зоні пам'ятника національного призначення Місцевої креп ості (Стіни креп ості 14 віку і Башта Костянтина 1382-1448 р.р.) знаходиться пам'ятник місцевого  значення “Бастіон у башті Костянтина 15-16 віку”.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про плату за землю” при визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарським будівлями і спорудами, розташованим на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються  коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті, в даному випадку – місцевого  значення – 1,5.

Таким чином, відповідач не вірно розрахував ставку земельного податку, які належить сплатити ТОВ “Аеліта”, застосувавши завищений коефіцієнт.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе задовольнити позов та визнати недійсним розрахунок Управління культури Феодосійської міської ради.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

  Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 23.10.2006р.

  Постанову складено у повному обсязі та підписано 22.03.2006р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                                  п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним розрахунок Управління культури Феодосійської міської ради  розміру податку на землю відповідно до частин 1 і 8 статті 7 Закону України “Про оплату за землю”, якій підлягає сплаті ТОВ “Аеліта” за землю під пам'ятником історії та культури “Турецький бастіон”, розташовану за адресою: м. Феодосія вул. Леніна, 1.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь ТОВ “Аеліта” (м. Феодосія вул. К. Лібкнехта, 18; ЗКПО 25625729, банківські реквізити суду не відомі.) 3,40 грн. державного мита.

           Виконавчий документ видати після вступу постанови у законну силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.