Рішення

від 01.03.2012 по справі 2/1522/11748/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1522/11748/11р.

№ провадження 2/1522/4006/12р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Росолик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ТОВ «Олбест», ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про заборону в будь-якій формі використовувати статтю, стягнення моральної шкоти, компенсації за порушення майнових авторських прав та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, про заборону в будь-якій формі використовувати статтю, стягнення моральної шкоти, компенсації за порушення майнових авторських прав та стягнення судових витрат, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є автором статі «Історико-правові аспекти становлення інституту омбудсмана в світі та в Україні», яку вона за договором про передачу виключних авторських прав передала відповідачу ТОВ «Олбест». В червні 2011року позивачі дізнались, що без їхньої згоди та відповідного оформлення використання авторських прав зазначену вище статтю було розміщено на сайті www.bestreferat.ru , який належить відповідачу ОСОБА_2 Зазначеними діями позивачам було спричинено матеріальну та моральну шкоду, яку позивачі оцінюють у розмірі 9 850 грн. та 3000 грн., відповідно. Також позивачі просять заборонити відповідачу використовувати зазначену вище статтю у будь-який спосіб та стягнути судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Олбест»та позивачка ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, мотивуючи тим, що відповідно до наказу державного комітету телебачення та радіомовлення України «Про забезпечення оприлюднення у мережі Інтернет інформації щодо діяльності Держкомтелерадіо»від 23.01.2009р. №17. Веб-сайт -це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб»єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет. Веб-сайт знаходиться на сервері, який являє собою сукупність апаратних і програмних засобів, призначених для обслуговування інформаційних запитів комп»ютерів абонентів у мережах передачі даних. Отже, сервер -це матеріально виражений носій інформації, на якому знаходиться сайт і який фізично розташований в певному місці. З огляду на це правопорушення, якщо воно і мало місце, здійснено за місцем розташування серверу, тобто на території держави, де цей сервер розміщений. Позивачами не надано доказі того, що сервер знаходиться на території України. Таким чином не має підтвердження того, що спірні правовідносини виникли на території України і мають регулюватися та вирішуватися на підставі українського законодавства українським судом.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Олбест», ОСОБА_1 підлягають частковому задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.54 Конституції України, кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є автором статті науково-просвітницького характеру на тему «Історико-правові аспекти становлення інституту омбудсмана в світі та в Україні».

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦК України та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

12 січня 2011 року між ТОВ «Олбест»та ОСОБА_1 було укладено договір про передачу виключних майнових авторських прав на статтю на тему «Історико-правові аспекти становлення інституту омбудсмана в світі та в Україні», за умовами якого ТОВ «Олбест»зобов»язувався розмістити на власному сайті www.allbest.ru дану статтю.

На підставі ч.2 ст.13 Міжнародної конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах»від 22.01.1993р., ратифікованою Україною 10.11.1994р., документи, що на території однієї з договірних сторін розглядаються, як офіційні документи, користуються на території інших договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

Відповідно до протоколу огляду веб-сайту в мережі Інтернет, посвідченого відповідно до законодавства про нотаріат Російської Федерації, було оглянуто веб-сайт www.bestreferat.ru , та встановлено факт розміщення на зазначеному сайті статті на тему «Історико-правові аспекти становлення інституту омбудсмана в світі та в Україні», автором якої є ОСОБА_1

Вартість складання цього протоколу згідно з довідкою становить 6 100 рублів, що на день розгляду справи за курсом НБУ становить 1678 гривен 48 коп.

Як вбачається з листа №247-С від 25.03.2011р. регіонально мережевого інформаційного центу, адміністратором домена другого рівня www.bestreferat.ru є ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»до майнових права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.

Так само ст.ст.440, 441, 443 ЦК України передбачено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»від 04.06.2010 року № 5, розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до п. 9 ч.3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер. Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт В«аВ» статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 15 та п. (а) ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст..ст. 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені ст..ст. 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених ст..ст. 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Статтею 52 п. 2 пп. (г) України «Про авторське право і суміжні права»передбачено, що суд може присудити виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI розмір мінімальної заробітної плати з 01.10.2011 року становить 985 гривен, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 9 850 гривен в якості матеріальної компенсації за порушення майнових авторських прав підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з вищенаведеним підлягають задоволенню і позовні вимоги про заборону на використання статті у будь-який спосіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Оскільки відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Беручи до уваги вищенаведене та факт заподіяння позивачу моральної шкоди і необхідності компенсації шкоди, з урахуванням вимог розумності і справедливості заявлений позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди є надмірним, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити частково та відшкодуванню підлягає 1 000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходив з того, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Твердження відповідача про те, що справа не повинна вирішуватися на підставі українського законодавства та українським судом спростовуються низкою доказів, а саме: ч.2 ст.49 Закону України «Про міжнародне приватне право», права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються

правом цієї держави, ст..37 Закону України «Про міжнародне приватне право», до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної

власності застосовується право держави, у якій вимагається захист

цих прав, ст..22 Закону України «Про міжнародне приватне право», до особистих немайнових прав застосовується право держави,

у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для

вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем ТОВ «Олбест»для надання належних доказів до суду, які фіксують факт розміщення статті на веб-сайті були понесені витрати в сумі 1678 грн. 48 коп. на послуги нотаріуса за проведення огляду веб-сайту www.bestreferat.ru та складання відповідного протоколу на думку суду підлягає задоволенню в повному обсязі, так як без даних доказів не можливо було б довести порушення авторських прав зі сторони відповідача.

Суд вважає необхідним крім того стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. так, як позивачі звільненні від сплати судового збору за позовами, що випливають з авторського права та стягнути на користь позивачів сплачене інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, як регламентує ст.79 ЦПК України, до судових витрат відноситься судовий збір (державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення на час пред'явлення позову), витрати пов»язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст..ст. 10,11,15,57,60,79,88, 169, 208,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст..ст.9,54 Конституції України, ст..ст.433,435,440,441,443 ЦК України, ст.ст.5,15,22,31,37,49,53 Закону України «Про авторські та суміжні права», Конвенцією «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Олбест», ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про заборону в будь-якій формі використовувати статтю, стягнення моральної шкоти, компенсації за порушення майнових авторських прав та стягнення судових витрат, -задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 в будь-якій формі використовувати статтю (повністю або частково) на тему «Історико-правові аспекти становлення інституту омбудсмана в світі та в Україні»автором якої є ОСОБА_1 та майнові авторські права на яку передані за авторським договором від 12 січня 2011р. ТОВ «Олбест», в тому числі шляхом розміщення її на власному веб-сайті www.bestreferat.ru .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Олбест»(місцезнаходження: м.Дніпропетровськ, Катерининський бульвар, 2 оф.526, р/р.26004000084494 в ПАТ «Укрсоцкомбанк», МФО:3300023, ідентифікаційний код 36640363) компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 9 850( дев»ять тисяч вісімсот п»ятьдесят) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Олбест» судові витрати понесені за проведення нотаріальних дій щодо забезпечення доказів шляхом огляду веб-сайту www.bestreferat.ru . в сумі 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн. 48 коп. та витрати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього на загальну суму 1798 (одна тисяча сімсот дев»яносто вісім) грн.48 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в вигляді інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю.Б. Свячена