Рішення

від 16.10.2006 по справі 14252-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14252-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.10.2006Справа №2-15/14252-2006

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі його структурного підрозділу Центру електрозв'язку № 3, м. Феодосія

До відповідача Приватного підприємства “ Автолікон”, м. Феодосія

Про стягнення 376, 84 грн.

                                                                                                          Суддя І.А.Іщенко

Представники:

Від позивача – Бабенко І.М. – юрисконсульт, довіреність № 8205 від 15.08.2005 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: ВАТ „Укртелеком” в особі ЦЕЗ № 3 подав до господарського суду  АР Крим позов  до   Приватного підприємства “ Автолікон” про стягнення 376, 84 грн., в тому числі: 319, 00 грн. - основного боргу, 33, 11 грн. -  індексу інфляції, 13, 67 грн. – три процента річних, 11, 06 грн. – пені, а також судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Причина неявки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розгляд справи на підставі статті 75 Господарського процесуального  кодексу України, за наявними у цій справі матеріалами.

Розглянувш матеріали справи,  заслухав представника позивача, суд –

Встановив: 13 квітня 2001 року між сторонами був укладений типовий договір № 674 про надання послуг електрозв'язку (а.с.5-11)

Відповідно пункту 1 договору підприємство зв'язку забезпечує послуги електрозв'язку.

Відповідач фактично користувався телекомунікаційними послугами з телефону за № 7-21-97, що підтверджують розрахунки за телекомунікаційні послуги (а.с.20-23). Таким чином, позивач обов'язки за договором виконав у повному обсязі.

Згідно  з пунктом 4.5 договору відповідач зобов'язався сплачувати надані послуги    електрозв'язку   не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У відповідність до пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пункти 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від  09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.04.2005 р. до 10.03.2006 р. у розмірі 319, 00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ПП “Автол ікон” (а.с.14) що стало підставою для звернення з позовом до суду й  нарахуванню штрафних санкцій.

Позивачем на адресу відповідача спрямована  претензія за № 1214 від 13.06.2006 р. по   оплаті боргу, яка оставлена без відповіді та задоволення (а.с. 12).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Беручи до уваги, що судом  під час розгляду наявності заборгованості ПП “Автолікон” за отримані послуги електрозв'язку за договором №  674 від 13.04.2001 р.  у період з 01.04.2005 р. по 10.03.2006 р.  встановлена належним чином підтверджена у розмірі 319, 00 грн., а тому вона підлягає стягненню, з урахуванням 33, 11 грн. індекс інфляції у період з 01.04.2005 р. по 01.07.2006 р., 13,67 грн. –  три процента річних у період з 01.04.2005 р. по 10.03.2006 р.  (а.с.14).

Крім того, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення пені за період з 21.01.2006 р. до 20.07.2006 р.  у розмірі  11, 06 грн. (а.с.14). Однак вимоги позивача в частині стягнення пені не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Пункт 5.8. договору передбачає у випадку несплати представлених послуг електрозв'язку більш встановленого строку ( з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) Споживач  (відповідач) платить пеню у розмірі облікової ставки НБУ  за кожні доби затримки відповідно з діючим законодавством.  

За приписами пункту  3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписи вказаної статті кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у  разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до  пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання ,якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли  зобов'язання мало бути  виконано.

Позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення штрафу (пені). Таким чином в частині  стягнення пені слід відмовити

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача  відповідно до статті   49  Господарського процесуального кодексу   України.  

Керуючись статтями  33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу| України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з Приватного підприємства “ Автолікон”, 98100 м. Феодосія, вул. Геологічна, 2 (р/р 260072013900016 у АППБ “Аваль”, МФО 324601, ЗКПО 20731875)на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі його структурного підрозділу Центру електрозв'язку № 3 Кримській філії, 98100 м. Феодосія, вул. Назукіна, 3 ( р/р 26032532 в КРД АППБ „Аваль”, МФО 324021 ЗКПО 22236588) 319,00 грн. заборгованість, 33,11 грн.  індекс інфляції, 13, 67 грн.  3 % річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 102, 00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.  

3.          В частині стягнення пені в розмірі 11, 06 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.