Постанова

від 20.09.2012 по справі 2а-1480/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р. Справа № 2а-1480/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Галактіонової Н.А.

представника відповідача Клюєвої Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2а-1480/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпром"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпром" (далі за текстом позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області (далі за текстом відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення №0010472340 від 18.01.2012 року та №0010512340 від 18.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпром" зареєстроване Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 21.05.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Позивача взято на облік в органах державної податкової служби 13.06.2002 р., має свідоцтво платника ПДВ № 200010416 від 14.11.2011 р.

Фахівцями Харківської ОДПІ була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Будпром" (код ЄДРПОУ 31977310) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за липень -серпень 2011 р. по операціям з TOB "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292).

Результати перевірки оформлені актом № 2902/234/31977310 від 23.12.2011 р. Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено: документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB "Будівництво Пан-Україна" та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 88313,00 грн., у т.ч. за липень 2011 року 46686,00 грн., серпень 2011 року 41667,00 грн. Внаслідок порушення підприємством вимог п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України перевіркою встановлено заниження суми податку на прибуток у 74761,00 грн. у тому числі за III квартал 2011 року на 74761,00 грн.

На підставі зазначених висновків, Харківською ОДПІ були прийняті:

-податкове повідомлення-рішення №0010472340 від 18.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 110441,25 грн., з яких: за основним платежем -88353,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -22088,25 грн.

-податкове повідомлення-рішення № 0010512340 від 18.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 74761,00 грн., з яких: за основним платежем -74761,00 грн.

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення на акт № 1 від 05.01.2012 р. Позивачем отримано рішення Харківською ОДПІ № 330/10/23-418 від 13.01.2012 р. про результати розгляду заперечень.

Підставою для висновків відповідача про вчинення позивачем порушення вимог Податкового кодексу України є висновок про нереальність здійснених TOB "Будпром" господарських операцій по взаємовідносинам з TOB "Будівництво Пан-Україна".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за період липень, серпень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 р. у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказані періоди в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ та до валових витрат витрат за господарськими операціями, що проведені з ТОВ "Будівництво пан-Україна", реальність здійснення яких документально не підтверджено.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 138 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів зазначає, якщо певна господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги, роботи фактично не поставлялися, то придбання таких товарів чи послуг, робіт не відбулося. Відповідно право на податковий кредит та формування валових витрат у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права-документально підтверджене придбання товарів (послуг, робіт) з метою їх використання у господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено документально реальність господарських операцій за договорами підряду, укладеними з ТОВ «Будівництво пан-Україна», за якими був сформований податковий кредит у липні, серпні 2011 року та валові витрати за ІІІ квартал 2011 року, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011 року між ТОВ "Будпром" (Замовник) та ТОВ "Будівництво пан-Україна" (підрядник) було укладено договір № 02-07 С/П відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні роботи по капітальному ремонту фасада будівлі адміністративної будівлі Харківського поштампу, розташованого по вул. Кірова, 6, м. Харків.

Згідно з п.1.2 договору замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її протягом 10 днів з дня підписання актів виконаних робіт, складених на підставі кошторисів та фактично виконаних робіт.

Згідно довідки АА № 423814 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД ТОВ "Будівництво пан-Україна" є, зокрема, будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, монтаж металевих конструкцій.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного вище договору підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року типової форми № КБ-2, який звірений печаткою сторін договору та має адресу будівництва, платіжними дорученнями податковою накладною, кошторисом, розрахунком № 1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни, відомістю ресурсів до договірної ціни.

Виконання ремонтно-будівельних робіт ТОВ "Будівництво пан-Україна" здійснювало на підставі ліцензії виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області серії АВ № 517957 строком дії з 19.06.2010 р. по 20.04.2012 р.

Вказані роботи позивачем були отримані на виконання договору підряду № 01-07 С/П від 01.07.2011 року, укладеного між ТОВ "ЛТ" (Замовник) та ТОВ "Будпром" (Підрядник). Відповідно до умов вказаного договору позивач, як підрядник, на свій ризик власними та залученими силами за завданням Замовника зі свого матеріалу зобов'язаний виконати ремонтно-будівельні роботи з Капітального ремонту фасаду будівлі Харківського поштампу з посиленням конструкцій несучих стін споруди за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 6.

Згідно п. 7 цього договору підрядник має право залучати для виконання робіт по цьому договору інших осіб (субпідрядників) лише за попередньою згодою замовника.

Згода замовника на залучення інших осіб для виконання робіт по цьому договору підтверджується листами № 5 від 01.07.2011 року та № 106 від 01.07.2011 року.

Виконання позивачем умов договору, укладеного з ТОВ "ЛТ" підтверджується довідкою про договірну ціну, довідкою вартості виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, які скріплені печатками сторін-учасниць цього договору, податковою накладною.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов спірного договору № 02-07 С/П від 01.07.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Будівництво пан-Україна".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Будівництво пан-Україна" (Підрядник) було укладено договір підряду № 01-08 С/П, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи по обробці фасаду житлового будинку № 1 квартал 3 за адресою смт. Пісочин Харківського району Харківської області.

Згідно з п.1.2 договору замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її протягом 10 днів з дня підписання актів виконаних робіт, складених на підставі кошторисів та фактично виконаних робіт.

Згідно довідки АА № 423814 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД ТОВ "Будівництво пан-Україна" є, зокрема, будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, монтаж металевих конструкцій.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується довідкою про договірну ціну, розрахунком № 1-1 прямих витрат загальновиробничих витрат у складі договірної ціни, відомістю ресурсів до договірної ціни, розрахунком № 1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни, довідкою вартості виконаних будівельних робіт, актом виконаних будівельних робіт, які завірені печатками сторін договору та містять адресу будівництва, відомістю ресурсів, платіжним дорученням, податковою накладною.

Виконання ремонтно-будівельних робіт ТОВ "Будівництво пан-Україна" здійснювало на підставі ліцензії виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області серії АВ № 517957 строком дії з 19.06.2010 р. по 20.04.2012 р.

Вказані роботи позивачем були отримані на виконання договору підряду № П-34/11 від 02.08.2011 року, укладеного між позивачем (Підрядник) та АТ "КДСК" (Замовник). Відповідно до умов вказаного договору позивач, як підрядник, приймає на себе виконання робіт по оздобленню фасада житлового будинку № 1 квартал 3.

Виконання умов цього договору підтверджується довідкою про договірну ціну, кошторисом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, розрахунком загальновиробничих витрат у складі договірної ціни.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов спірного договору № 01-08 С/П від 01.08.2011 року.

Посилання податкового органу на ту обставину, що договір № 01-08 С/П від 01.08.2011 року між позивачем та ТОВ "Будівництво пан-Україна" укладений раніше ніж договір № П-34/11 від 02.08.2011 року між позивачем та АТ "КДСК" , як на підставу недоведеності позивачем документально використання підрядних робіт отриманих за спірним договором у власній господарській діяльності, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки укладанню договору з АТ "КДСК" передували переговори, які позивач вів з цим контрагентом, а тому укладання договору № 01-08 С/П від 01.08.2011 року раніше ніж договір № П-34/11 від 02.08.2011 року не спростовує використання робіт отриманих позивачем за спірним договором в подальшому на виконання договору № П-34/11 від 02.08.2011 року.

Крім того, висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем документально реальності отриманих за спірним договором № 01-08 С/П від 01.08.2011 р. робіт у зв'язку зі складанням акту виконаних робіт за договором з АТ "КДСК" раніше ніж акту виконаних робіт за договором з ТОВ "Будівництво пан-Україна" колегія суддів вважає помилковими, оскільки акт виконаних робіт на який посилається суд першої інстанції складений на виконання договору № П-35/11 від 02.08.2011 року і не стосується договору № П-34/11 від 02.08.2011 року на виконання якого позивачем було укладено договір № 01-08 С/П від 01.08.2011 р. з ТОВ "Будівництво пан-Україна". Акт прийняття виконаних робіт за договором підряду з АТ "КДСК" № П-34/11 від 02.08.2011 року, укладений 31 жовтня 2011 р., тобто після складання позивачем акту виконаних робіт від 26.09.2011 р. з ТОВ "Будівництво пан-Україна"

Отже, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом за спірними договорами підтверджено документально, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати отриманих робіт правомірно віднесені останнім до податкового кредиту та валових витрат спірного періоду.

Таким чином, враховуючи документальне підтвердження позивачем фактичного здійснення господарських операцій за спірними договорами, укладеними з ТОВ "Будівництво пан-Україна", колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставного віднесення до податкового кредиту та до валових витрат витрат понесених за договорами, укладеними з ТОВ "Будівництво пан-Україна".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з подвійним включенням позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною № 111 від 28.07.2011 року у розмірі 23343,17 грн.

Проте, колегія суддів таке донарахування податку на додану вартість вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

30.12.2011р. до ХОДПІ з метою виправлення самостійно виявленої помилки в декларації на додану вартість за липень 2011 року позивачем було надано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок".

Даній декларації було надано статус «Не визнано як податкову декларацію» у зв'язку з неотриманням додатку №5.

31.01.2012р. позивачем знову було подано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок" за звітний період січень 2012 року, звітний період, за який виправляються помилки- липень 2011р., а саме: в розділі 1 «Податкові зобов'язання" зменшено суму податкових зобов'язань у розмірі 23343,17грн.

07.02.2012р. головним державним податковим інспектором Гарбуз І.В. ХОДПІ було проведено камеральну перевірку, про що було складено Акт №226/152/31977310, який мається в матеріалах справи.

В акті визнано, що це була помилка і зазначено, що даний факт не призвів до втрат бюджету.

Таким чином, нарахування позивачу податку на додану вартість з підстав подвійного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною № 111 від 28.07.2011 року у розмірі 23343,17 грн. є безпідставним.

За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпром" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2а-1480/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпром" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень-задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.01.2012 року, прийняті Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області за № 0010512340, №0010472340.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст постанови виготовлений 25.09.2012 р.