Ухвала

від 04.10.2012 по справі 1670/2а-1353/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 1670/2а-1353/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі № 1670/2а-1353/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Бк"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс - БК", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2011 № 0001612310 та № 0001622310.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з підстав здійснення позивачем господарської операції із Приватним підприємством "Астелікс 2007", адже в позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарської операції, придбаного у Приватного підприємства "Астелікс 2007" та його використання у власній господарській діяльності.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Бк" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-БК" (код 36454807) зареєстроване 22.04.2009 виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Будсервіс -БК" знаходиться на обліку Держаній податковій інспекції у м. Полтаві.

29.08.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Будсервіс -БК" з питань взаємовідносин з Приватним підприємством "Астелікс 2007" (код 34873961) за період з 01.06.2008 по 31.06.2011.

Результати перевірки оформлені актом від 29.08.2012 № 6546/23-5/32996140, у якому відображено порушення ТОВ "Будсервіс -БК" :

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2., статті 5 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 14705 грн. в тому числі за ІІІ квартал 2010 року -6313 грн.; за 2010 рік -8392 грн..;

- підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 13360 грн. в тому числі: за липень 2010 року -2846 грн., за жовтень 2010 року - 3800 грн., за листопад 2010 року - 6714 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 12.09.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р":

№ 0001612310 яким ТОВ "Будсервіс -БК" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 18381 грн. в тому числі за основним платежем -14705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3676 грн.

№ 0001622310 яким ТОВ "Будсервіс -БК" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 16700 грн. в тому числі за основним платежем -13360 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3340 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом податкові повідомлення-рішення від 12.09.2011 № 0001612310 та № 0001622310 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2011 № 0001612310 та № 0001622310 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Із акту перевірки слідує що висновок про порушення позивачем вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на суму 58820 грн., що пов'язані з придбанням товарів у ПП "Астелікс-2007" в 3- 4 кварталі 2010 року.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, як слідує із акту перевірки, до складу податкового кредиту в липні, вересні та листопаді 2010 року позивачем включені суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням у ПП "Астелікс-2007" товарів.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР та Закону № 334/94-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, що також відображено в акті перевірки 01.07.2010 між ТОВ "Будсервіс -БК" та ПП "Астелікс 2007" укладений договір поставки товару №6.

Згідно умов вказаного договору постачальник (ПП "Астелікс 2007" ) зобов'язується передати у власність, а покупець (ТОВ "Будсервіс -БК") прийняти й оплатити товар (зуб ЕКГ5, ролик 1200*159, ролик 530*159).

В межах договірних відносин позивачем в перевіряємий період придбано у ПП "Астелікс 2007" товар редуктор РМ-850 50-21, ролик 530х159 * 50 шт.; ролик 1600х159 * 10шт.; зуб ЕКГ5 * 5 шт., ролик 1200х159 *20 шт.; ролик 530х159* 40 шт. на загальну суму 87 084 грн., в тому числі ПДВ 14514 грн.

За результатами здійснення господарських операцій між ТОВ "Будсервіс -БК" та ПП "Астелікс-2007" з придбання будівельних матеріалів, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунок-фактура №2107-3 від 21.07.2010 (а.с. 48), №СФ-0609-1 від 06.09.2010(а.с.56), № СФ-0709-1 від 07.09.2010(а.с.64); видаткові накладні №РН-2107-3 від 21.07.2010(а.с.48), №РН-0609-1 від 06.09.2010(а.с.58), № РН-0709-1 від 07.09.2010(а.с.66), №РН-0511-1 від 05.11.2010(а.с.78); податкові накладні №21073 від 21.07.2010 (а.с.49), №6095 від 06.09.2010(а.с.59), №7091 від 07.09.2010(а.с.67),№5112 від 05.11.2010(а.с.79), копії яких наявні у матеріалах справи.

Дослідивши податкові накладні №21073 від 21.07.2010, №6095 від 06.09.2010, №7091 07.09.2010,№5112 від 05.11.2010, виписані ПП "Астелікс-2007" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Будсервіс -БК" товарів, колегія суддів не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включена сума податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідні періоди та відображена у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а витрати по придбанню будівельних віднесено до складу валових витрат підприємства.

Також колегією суддів встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Астелікс-2007", що підтверджується банківськими виписками. Таким чином, можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ПП "Астелікс-2007" за придбаний товар, що не спростовувалося і податковим органом.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей судом встановлено, що придбані у ПП "Астелікс-2007" товари отримані уповноваженою особою - директором ТОВ " Будсервіс -БК" Дрига О.В. на підставі довіреностей № 6 від 21.07.2010, № 13 від 06.09.2010, №27 від 05.11.2010, підпис якого мається у видаткових накладних №21073 від 21.07.2010, №6095 від 06.09.2010, №7091 від 07.09.2010, №5112 від 05.11.2010.

Товари, придбані у ПП "Астелікс-2007", оприбутковані позивачем на складі, про що свідчать витяги із журналу - ордеру за відповідні звітні періоди та картки складського обліку матеріалів.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Будсервіс -БК" та ПП "Астелікс-2007" з придбання товарів.

Слід зазначити, що контрагент позивача - ПП "Астелікс-2007" на момент здійснення спірних господарських операцій був зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

При цьому, у 2010 році ПП "Астелікс-2007" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке анульовано 25.01.2011, тобто після здійснення спірних господарських операцій. В ході дослідження матеріалів справи не було виявлено жодних наданих відповідачем доказів на підтвердження факту визнання недійсним або анулювання його свідоцтва про державну реєстрацію чи свідоцтва платника податку на додану вартість на момент здійснення спірних господарських операцій.

Відповідно до підпункту 79.1.статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених даною правовою нормою, зокрема, у разі якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (стаття 212 КК України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Однак, ДПІ ум. Полтаві не було дотримано приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та за наслідками позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Будсервіс-БК", призначеної в рамках порушеної кримінальної справи №2011531008011, за обвинуваченням ОСОБА_2 за частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 КК України, прийняті 12.09.2011 податкові повідомлення-рішення № 0001612310 яким ТОВ "Будсервіс -БК" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 18381 грн. в тому числі за основним платежем -14705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3676 грн. та № 0001622310 яким ТОВ "Будсервіс -БК" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 16700 грн. в тому числі за основним платежем -13360 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3340 грн. не зважаючи на відсутність відповідного рішення суду, що набрало законної сили.

Посилання ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 як на підставу неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ та віднесення останнім до складу валових витрат сум витрат, пов'язаних з придбанням товарів у ПП "Астелікс-2007", колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с.116-118), ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочину по підробленню первинних документів щодо реалізації товарів (робіт, послуг) за період з травня 2006 по квітень 2010 року по ПП "Алерт", ПП "Алтер Плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Арона Серівс", ПП "Саланг ТМ", ПП "Асіст", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Оріль" та ТОВ "Інтермаксервіс", тоді як ТОВ "Будсервіс -БК" мало господарські правовідносини саме з ПП "Астелікс-2007".

Щодо посилань на проведення перевірки ПП "Астелікс 2007" Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією, результати якої зафіксовано в акті перевірки від 17.06.2011 №212/23/34873961 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Астелікс 2007" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008 по 16.06.2011", колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому відповідач невірно ставить правомірність віднесення витрат на придбання товару позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності контрагента ПП "Астелікс 2007", оскільки таке законом не передбачено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договір позивача з ПП "Астелікс 2007" нікчемним.

При цьому варто зазначити, що в ході невиїзної документальної перевірки на підставі даних податкових декларацій, звітів не може бути встановлено відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

В ході розгляду справи не встановлено обставин, які вказували б на укладення між позивачем та ПП "Астелікс 2007" договорів з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями.

Крім того, матеріали справи не містять прийнятих за наслідками проведеної перевірки ПП "Астелікс 2007" податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

За приписами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 12.09.2011 № 0001612310 та № 0001622310 відповідачем не доведена, а відтак позовні вимоги ТОВ "Будсервіс-БК" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 24.04.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі № 1670/2а-1353/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.