Ухвала

від 04.10.2012 по справі 1670/2а-1860/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 1670/2а-1860/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 1670/2а-1860/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007391502/3538 від 07 грудня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" з питань взаємовідносин з ТОВ "Кременчукцемент груп" за період з 01.06.2011 року по 30.07.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 7720/15-322/34987604 від 11.11.2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 року № 0007391502/3538, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 21864 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10932 грн. Позивач вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вбачає можливим розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" (ідентифікаційний код 34987604) відповідно до копії свідоцтва Серії А00 № 682474 зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області як юридична особа. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ є платником податку на додану вартість (а.с.47- 49).

Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Легбудпроект" з питань взаємовідносин з ТОВ "Кременчукцемент груп" за період з 01.06.2011 року по 30.07.2011 року.

За результатами перевірки податковим органом 11.11.2011 року складено акт № 7720/15-322/34987604, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.10-16), в якому зафіксовано порушення позивачем ст.185, ст.187, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 21864,00 грн.

На підставі висновку даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07.12.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007391502/3538, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.17), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 32796,00 грн., в тому числі 21864,00 грн. - за основним платежем та 10932,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням - рішенням від 07.12.2011 р. № 0007391502/3538 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи наведені вище норми, можливо дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчукцемент груп" (постачальник) укладено договір поставки №10 від 10 червня 2011 року (а.с. 18 - 20). Згідно даного договору постачальник зобов'язується на підставі заявок покупця поставити в установлені строки та в асортименті будівельні матеріали. Пунктом 4 договору передбачено, що факт поставки продукції покупцю підтверджується накладною з відміткою уповноваженого представника покупця про прийняття продукції. Постачальник разом з продукцією зобов'язаний надати покупцю оригінал видаткової та податкової накладної.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки №10 від 10 червня 2011 року позивачем надано податкові накладні (а.с.21 - 32), реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 43- 46), рахунки та видаткові накладні, (а.с.98 -116а), товарно - транспортні накладні (а.с. - 117 - 125а). Крім того, позивачем надано протокол №170/1Ц -2002 сертифікаційних випробувань з визначення групи горючості, сертифікати відповідності та додатки до сертифікатів, висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи, документи про якість (а.с.126-152), довідки про вартість будівельних робіт (а.с.153 -171), акти приймання виконаних робіт (а.с. 171а - 242).

Дослідивши податкові накладні для документального оформлення виконання умов договору та виконаних операцій з постачання товару, колегія суддів не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період з червеня по липень 2011 р. та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Посилання відповідача у матеріалах справи на те, що ТОВ "Легбудпроект" не знаходиться за юридичною адресою та відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання і неподання звітності з податку на додану вартість за 2 квартал 2011 року та рішення Кременчуцької ОДПІ про анулювання свідоцтва платника ПДВ не беруться до уваги з огляду на наступне.

ТОВ "Кременчукцемент груп" (ідентифікаційний номер 37154142) зареєстроване 29.06.2010 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Кременчукцемент груп" анулювано за ініціативою податкового органу 02.08.2011 року, тобто на момент складання податкових накладних контрагент знаходився в Єдиному державному реєстрі та був зареєстрованим платником ПДВ у встановленому порядку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, в матеріалах справи відсутні будь-які надані відповідачем докази наявності між позивачем та його контрагентом при здійснені ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 29.05.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 р. по справі № 1670/2а-1860/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.