Рішення

від 11.10.2012 по справі 0821/1476/2012

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-233/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року. смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Діоба Г.О.,

при секретарі Цукановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - СВК) "Агрофірма "Україна" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить розірвати договір оренди землі від 25.02.2010р., зареєстрований 10.08.2010 року у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам»за № 041027700018, укладений між ним і відповідачем; стягнути з СВК "Агрофірма "Україна" на свою користь орендну плату в розмірі 2120,57 гривень за користування у 2011 році належною йому земельною ділянкою, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 460,16 гривень та суму сплаченого ним судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 2324582200:03:004:0009, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 314380.

25.02.2010 року між ним та СВК "Агрофірма "Україна" був укладений договір оренди землі строком на 15 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Відповідно до пункту 4.1 цього договору орендна плата вноситься відповідачем як орендарем у грошовій формі та розрахована на 1 (один) рік за загальну площу земельної ділянки, згідно грошової оцінки і становить: 2437,44 гривень, в тому числі прибутковий податок з громадян та інші податки, розраховані до чинного законодавства України. Відсоткова ставка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 3 відсотки. Форма орендної плати: грошова.

Згідно з пунктом 4.2 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації. Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься в строк до 1 грудня кожного відповідного року.

Відповідачем обов'язки встановлені в договорі щодо сплати орендної плати не виконуються, оскільки він дотепер не отримав орендну плату за 2011 рік.

Орендна плата є суттєвою умовою договора, несвоєчасна виплата орендної плати, а також невиплата орендної плати є суттєвими порушеннями умов договору оренди. Відповідно до пункту 9.1 договору він як орендодавець має право вимагати від відповідача своєчасного внесення орендної плати, а відповідно до пункту 9.4 договору відповідач як орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату; виконувати інші обов'язки відповідно до умов договору оренди і чинного законодавства. Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

У 2010-2011 роках неодноразово підвищувалися ціни та тарифи на електроенергію, продукти та товари. Але в порушення п. 4.5 договору оренди землі відповідач жодного разу не переглядав розмір орендної плати. Вищезазначеними діями суттєво порушуються його права та законні інтереси, оскільки ціни і тарифи підвищуються постійно, а орендна плата жодного разу не переглядалася. Він не може придбати на орендну плату такої кількості товару та отримати послуг як в 2010 році. Відповідно до Постанови Національної комісії з регулювання електроенергетики України N 309 від 10.03.99р. тарифи на електроенергію для населення тільки протягом 2011 року змінювалися двічі.

Індекс інфляції за 2010 та 2011 роки становить відповідно 109,1 та 104,6.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку та пункту 5.2 договору оренди землі цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності. Згідно з пунктом 9.1 договору він має право вимагати від відповідача використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором; а відповідач відповідно до пункту 9.4 договору як Орендар земельної ділянки зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, виконувати інші обов'язки відповідно до умов договору оренди і чинного законодавства. СВК "Агрофірма "Україна" в порушення вимог діючого законодавства та умов договору використовує земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва.

Законом встановлено, що земельною ділянкою має користуватися орендар. Але в 2010 та 2011 роках відповідач його земельною ділянкою не користувався. Для зручності користування він виміняв його земельну ділянку на іншу, що належить ОСОБА_2 Для міни земельними ділянками на поле виїжджала комісія у складі землевпорядника Воскресенської сільської ради ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника відповідача. Тобто, фактично відповідач віддав його земельну ділянку в суборенду, але у договорі оренди таке право орендаря не передбачено. Згоди на передачу земельної ділянки у суборенду він не надавав. СВК "Агрофірма "Україна" суттєво порушив його права та законні інтереси, оскільки розпорядився без його відома та згоди земельною ділянкою.

В пункті 4.1 договору оренди не викладено, що орендна плата складає не менше 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. В цьому пункті зазначено, що відсоткова ставка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 3 відсотки. У вказаному реченні зовсім не йдеться про орендну плату, а йдеться про якусь відсоткову ставку. З викладеного у п. 4.1 договору тексту можна зрозуміти, що на момент укладення договору відсоткова ставка становить 3% від нормативно-грошової оцінки. Проте, Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" вимагає від орендарів сплачувати орендну плату не менше 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки кожного року.

Орендна плата за користування земельною ділянкою в 2011 році мала становити 2120, 57 гривень (2437,44 гривень - 13% (податок з доходів фізичних осіб). 17.12.2011 року на його адресу надійшло два повідомлення від Укрпошти про отримання на його ім'я двох переказів на суму 1657,46 гривень та 23,10 гривень. Він не знав від кого надійшов переказ, але припустив, що це орендна плата за користування землею. Оскільки відповідач прострочив виплату орендної плати та ще й хотів виплатити орендну плату не у повному обсязі, то він не став отримувати такий переказ. Відповідно до ст.529 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше

не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Вважає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору, що суттєво порушує його права та законні інтереси, спричиняє йому моральні страждання, тому договір має бути розірваний за рішенням суду.

Орендна плата йому дотепер не сплачена. Відповідно до п. 4.6 договору оренди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Прострочення починається з 01.12.2011 року і до 04.07. 2012 року і складає 217 днів. Сума пені становить 460,16 гривень (2120,57 грн. х 217 днів х 0,1 %).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_5 підтримали заявлені вимоги за обставинами викладеними в позові і просять їх задовольнити.

Представник СВК "Агрофірма "Україна" ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає, що вони не підлягають задоволенню з підстав, які викладені в наданих суду письмових запереченнях.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,1780 га на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 314380 від 29.05.2008 року.

25.02.2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди землі, який 10.08.2010р. зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам»за № 041027700018. Відповідно до цього договору ОСОБА_1 передав вищезазначену земельну ділянку в оренду СВК "Агрофірма "Україна" строком на 15 років.

Пунктом 4.1 укладеного договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, розрахована на 1 рік за загальну площу земельної ділянки згідно грошової оцінки і становить 2437,44 гривень, в тому числі прибутковий податок з громадян та інші податки розраховані до чинного законодавства України. Відсоткова ставка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 3 відсотки. Орендна плата повинна вноситись в строк до 1 грудня кожного відповідного року, що визначено пунктом 4.3. зазначеного договору.

Згідно з пунктом 4.6 договору оренди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

13 грудня 2011 року відповідач поштовим переказом № 2/0014 відправив на ім'я позивача 1657,46 гривень в якості орендної плати за користування земельною ділянкою в 2011 році, а 14 грудня 2011 року відповідач поштовим переказом № 2/0015 відправив на ім'я позивача 23,10 гривень як пеню за прострочення строків внесення орендної плати.

ОСОБА_1 припускаючи, що поштові перекази надійшли в рахунок розрахунків по орендній платі, відмовився їх отримувати з тих підстав, що відповідач прострочив виплату орендної плати та ще має намір сплатити її не в повному обсязі.

18 січня 2012 року зазначені поштові перекази були повернуті відправнику за зворотньою адресою за закінченням терміну зберігання.

В зв'язку з тим, що позивач і відповідач відмовились від отримання поштових переказів, вони 23.02.2012р. були повернені за закінченням терміну зберігання до Центру поштового зв'язку № 4 м. Мелітополя, а 29.02.2012р. були відправленні на зберігання до Інформаційно-розрахункової Дирекції м. Києва.

Відповідно до ст.10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна (зобов'язана) довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведена та обставина, що відповідачем було допущено порушення пункту 4.5 договору оренди землі, оскільки ним не переглядався розмір орендної плати.

Згідно з п. 4.5 договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках передбачених законом.

Тобто умови договору не зобов'язують сторони вносити зміни до договору, зокрема збільшувати чи зменшувати розмір орендної плати, а лише зобов'язують за певних обставин переглянути умови договору.

Зміна умов договору повинна здійснюватись у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.12.1 договору).

Однак, в судовому засіданні позивачем взагалі не доведений той факт, що ним ініціювалось питання щодо необхідності перегляду розміру орендної плати відповідно до п.4.5 договору. Доказів на підтвердження цієї обставини суду не надано.

Факт використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням також не знайшов підтвердження в судовому засіданні, оскільки відповідно до п.1.1 договору оренди позивач як орендодавець надав, а СВК "Агрофірма "Україна" як орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не доведені в суді позивачем і ті обставини, що в 2010 та 2011 роках належною йому земельною ділянкою відповідач не користувався, а фактично передав її без його згоди у суборенду іншій особі.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що вони виїжджали у складі комісії на поле де розташована земельна ділянка належна позивачу для уточнення та з'ясування розташування меж його земельної ділянки та земельних ділянок належних іншим громадянам, оскільки користування земельними ділянками в одному полі здійснювали різні особи. Мова йшла про можливий обмін ділянками для зручності користування. Однак, хто саме протягом 2010 та 2011 років обробляв земельну ділянку належну ОСОБА_1 і фактично нею користувався їм не відомо, оскільки особисто вони цього не бачили. Більш того, відповідно до довідок № 532, № 534 Воскресенської сільської ради від 11.10.2012 року належна позивачу земельна ділянка в 2010 та 2011 роках оброблялась саме відповідачем.

Не доведеною позивачем є і та обставина, що визначений пунктом 4.1 договору розмір орендної плати не складає 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що суперечить п.1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)". Жодних доказів на підтвердження цього суду не надано.

Крім того, відповідно до п.2.2 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки відділу Держкомзему у Приазовському районі № 520 від 22.02.2010р. становить 81248 гривень. Орендна плата складає 2437,44 гривень на рік (п.4.1 договору), що дорівнює саме 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Будь-яких фактичних даних на спростування цього позивачем не надано.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо строків виплати позивачу орендної плати є доведеними і договір оренди підлягає розірванню з цих підстав.

Відповідно до п.4.3 договору орендна плата вноситься в строк до 1 грудня кожного відповідного року.

Орендну плату в розмірі 1657,46 гривень за користування земельною ділянкою в 2011 році відповідач відправив позивачу 13 грудня 2011 року поштовим переказом № 2/0014, тобто з порушенням строків передбачених договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Зазначене право орендодавця кореспондується обов'язку орендаря щодо своєчасного внесення орендної плати, та означені положення закону, які регулюють дані правовідносини, не вимагають систематичного порушення внесення орендної плати, не передбачають якоїсь тривалості прострочення строку виплати орендної плати як умов для розірвання договору оренди землі.

Крім того, обов'язок відповідача своєчасно вносити орендну плату передбачений і самим укладеним між ними договором оренди (п. 9.4 договору).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема розірвання договору.

Пунктом 12.3 укладеного між сторонами договору оренди встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 2120,57 гривень та пені в сумі 460, 16 гривень підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 4.1 договору орендна плата становить 2437,44 гривень, в тому числі прибутковий податок з громадян та інші податки, розраховані до чинного законодавства України. Тобто, грошова сума яка підлягала сплаті особисто позивачу у якості орендної плати повинна складати 2071,82 гривень (2437,44 гривень - 15% (податок з доходів фізичних осіб відповідно до ст. 167 Податкового кодексу України). Однак, на виконання постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області від 13.12.2011р. відповідачем було здійснене відрахування у розмірі 20% з суми орендної плати, яка підлягала сплаті позивачу в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом.

З урахуванням цієї обставини розмір грошової суми, яку повинен отримати позивач від СВК "Агрофірма "Україна" за користування земельною ділянкою в 2011 році у якості орендної плати, складає 1657,46 гривень.

13 грудня 2011 року відповідач поштовим переказом № 2/0014 відправив на ім'я позивача грошові кошти в зазначеному розмірі, однак, вважаючи, що розрахунок по орендній платі проведений не в повному обсязі, ОСОБА_1 відмовився від отримання цих коштів. Тобто, виконання зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати фактично не відбулось, оскільки відповідно до п. 29 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р. поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за користування земельною ділянкою в 2011 році в розмірі 1657,46 гривень.

Вимоги позивача щодо стягнення пені у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 4.6 договору оренди за період з 01.12.2011р. по 04.07.2012р. в розмірі 460,16 гривень також підлягають частковому задоволенню.

Згідно умов договору (п.4.6) у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Судом встановлено, що в порушення умов п.4.3 договору орендна плата в сумі 1657,46 гривень відповідачем вносилась не до 1 грудня 2011 року, а 13.12.2011 року шляхом відправлення в цей день на ім'я позивача поштового переказу. ОСОБА_1, помилково вважаючи, що орендна плата йому перерахована не в повному обсязі, за власної ініціативи відмовився її отримувати.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, і вважає справедливим стягнути на користь позивача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 01 по 13 грудня 2011 року в сумі 21,55 гривень (1657,46 гривень х 01% х 13 днів), оскільки в подальшому невиконання зобов'язання щодо справляння орендної плати мало місце за сприянням самого позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у відшкодування понесених судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 292,57 гривень, оскільки ціна позову з урахуванням положень пунктів 1, 8, 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України становить 9893,05 гривень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 90,89%, судові витрати у зв'язку із сплатою позивачем судових зборів відповідно до вимог діючого законодавства мали становити 321,90 гривень (214,60 гривень за подання до суду позовної заяви та 107,30 гривень за подання заяви про забезпечення доказів).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 25 лютого 2010 року, зареєстрований 10.08.2010р. у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам" за № 041027700018, укладений між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна".

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" (код - 03749922) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) орендну плату за користування в 2011 році земельною ділянкою в розмірі 1657 (одна тисяча шістсот п'ятдесят сім) гривень 46 копійок.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" (код - 03749922) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором оренди пеню в розмірі 21 (двадцять одна) гривня 55 копійок.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат 292 (двісті дев'яносто дві) гривні 57 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.О. Діоба