Ухвала

від 11.09.2012 по справі 121/8336/12,2/121/2387/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1397/2012Головуючий суду першої інстанції:Бойко З.О. Головуючий суду апеляційної інстанції:Самойлова О.

"11" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Суддів При секретарі

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/1397/2012Головуючий суду першої інстанціїБойко З.О. Суддя-доповідач суду апеляційної інстанціїСамойлова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого судді Самойлової О.В.,

суддів Авраміді Т.С.,

Моісеєнко Т.І.,

при секретарі Хоружий О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Малого приватного підприємства «ДІВА»про стягнення інфляційного збільшення, трьох відсотків річних від простроченої суми та неустойки за останній рік прострочення за період з 01.08.2011 р. по 01.08.2012 р., за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «ДІВА»на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим про забезпечення позову по справі від 07 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства «ДІВА», мотивуючи свої вимоги тим, що за неукладеним договором роздрібної купівлі - продажу товару ( метало - пластикових вікон та дверей) МПП «ДІВА»безпідставно отримало від позивача грошові кошти в сумі 144000 грн., які відповідно до рішень суду стягнуті з відповідача, але обов'язок повернути стягнуті грошові кошти відповідачем не був виконаний, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення інфляційного збільшення в сумі 201 грн. 09 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 5250 грн. 80 коп. та неустойки за останній рік прострочення за період з 01.08.2011 р. по 01.08.2012 р. в сумі 527 040 грн., а всього -532497,86 грн.

Одночасно із подачею зазначеної позовної заяви ОСОБА_4 пред'явлена вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на розрахункових рахунках МПП «ДІВА»в сумі 532 497 грн. 86 коп ., у зв'язку із тим, що дії відповідача свідчать про ігнорування інтересів позивача, що дає підстави припустити, що у разі вирішення справи на користь ОСОБА_4, відповідач буде вживати усі можливі заходи , щоб ускладнити процес виконання рішення суду, переводячи свої фінансові активи з одного рахунку до іншого, або шляхом переведення коштів у готівку для штучного створення ознак тимчасової фінансової неспроможності.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 07 серпня 2012 року клопотання ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти, які перебувають на розрахункових рахунках МПП «ДІВА», що розташоване за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 37 «А», ідентифікаційний код 24038415 в сумі 532 497 грн. 86 коп.

Відповідач не погодився з ухвалою Феодосійського міського суду від 07.08.2012 року та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про забезпечення позову, посилаючись на те, що позивач при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не надав суду доказів про те, що в подальшому існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду. Також апелянт вважає, що вжити заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності підприємства, а саме обмеження відповідача користуватися грошовими коштами на велику суму призведе до розірвання контрактів з замовниками на виконання будівельних робіт, затримання виплати заробітної плати робітникам. Крім того, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти є безпідставними, оскільки державна виконавча служба заарештувала всі рахунки підприємства і повторне накладення арешту позбавлено будь-якого сенсу. Апелянт також у скарзі посилається на те, що суд першої інстанції розглянув питання про забезпечення доказів, не відкривши провадження по справі, що є порушенням норм процесуального права. У зв'язку із тим, що суд першої інстанції не направив на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі, що така ухвала відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, апелянт просить постановити окрему ухвалу стосовно судді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши позивача, представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга МПП «ДІВА» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду і вид забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених вимог є співмірним та відповідає обсягу заявлених позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів оскільки вони не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції прибуткового касового ордеру № 10 від 03.04.2008 р. ОСОБА_4 сплатив МПП «Діва»суму у розмірі 144000 грн. Заочним рішенням Феодосійського міського суду від 24.03.2011 року, зазначений договір між сторонами визнано неукладеним, та з МПП «ДІВА»стягнуто на користь позивача сплачені ним відповідачу без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 144000 грн. Заочним рішенням Феодосійського міського суду від 20 липня 2011 року з МПП «ДІВА»на користь ОСОБА_4 стягнута сума інфляційного збільшення у розмірі 21604,85 грн., три відсотки річних у розмірі 6983,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього -28707,86 грн. Оскільки на тепер відповідач не виконав грошові зобов'язання, ОСОБА_4 просить стягнути з МПП «ДІВА»три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 4539,15 грн., 711,62 грн., суму інфляційного збільшення у розмірі 201,09 грн., неустойку у сумі 527040,00 грн., а всього -532491,86 грн.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що слідує зі змісту ч.3 ст.152 ЦПК України .

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З змісту листа начальника управління державної виконавчої служби від 20.07.2012 року слідує, що у відділі ДВС Феодосійського МУЮ на виконанні знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Феодосійського міського суду № 2-548/11 від 24.03.2011 року про стягнення з МПП «ДІВА» на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 144000,00 грн. та виконавчого листа Феодосійського міського суду № 2-2693/11 від 20.07.2011 року про стягнення МПП «ДІВА» на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 28707,86 грн., указані виконавчі провадження об'єднані, постановами про арешт коштів боржника від 11.10.2011 року та 02.04.2012 року усі рахунки МПП «ДІВА»заарештовані. Також 05.07.2012 року складено акт опису та арешту майна, яким заарештовано майно відповідача -автотранспортні засоби ГАЗ 330232 та ГАЗ 330239.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову, а саме, що не накладення арешту на грошові кошти відповідача може привести до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки ОСОБА_4 не надав суду безспірні докази на підтвердження наявності таких обставин.

Крім того, судом першої інстанції не з'ясована відповідність виду забезпечення позову, який просив застосувати ОСОБА_4, позовним вимогам, також не перевірено, чи не будуть вжиті заходи забезпечення позову перешкоджати господарській діяльності відповідача -юридичної особи, чи не будуть порушені права інших осіб у зв'язку із застосуванням таких мір. Також, поза увагою суду залишилася та обставина, що усі рахунки МПП «ДІВА»заарештовані на підставі постанов державного виконавця, що спростовує доводи позивача про наявність загрози виконання можливого рішення суду у разі не накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Зазначене вище свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки МПП «ДІВА»в сумі 532491 грн. 86 коп.

Інші доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, не містять правових підстав для скасування ухвали Феодосійського міського суду.

Так, з матеріалів справи слідує, що ухвала про забезпечення позову була винесена судом першої інстанції після відкриття провадження по справі у той же день 07.08.2012 року, копія її направлена сторонам по справі 15.08.2012 року (а.с. 17), тому доводи апелянта стосовно того, що судом постановлена ухвала про забезпечення позову до відкриття провадження по справі є безпідставними.

Що стосується вимог апелянта про винесення окремої ухвали стосовно судді ОСОБА_5, то колегія суддів зауважує, що постановлення окремої ухвали відповідно до змісту ст.ст. 211, 320 ЦПК України є правом, а не обов'язком суду, крім того, підстав для постановлення такої ухвали у даному випадку не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «ДІВА» задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим про забезпечення позову від 07 серпня 2012 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки МПП «ДІВА»в сумі 532491 грн. 86 коп.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О.В. СамойловаТ.І. МоісеєнкоТ.С. Авраміді

В С Т А Н О В И Л А :

УХВАЛИ Л А :