Рішення

від 19.06.2006 по справі 55/105-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/105-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2006 р.                                                            Справа № 55/105-06

вх. № 3774/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Добреля Н.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився  відповідача - Міліціанова Р.В.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Моліс", м. Запоріжжя  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпродукт - Зачепилівський молокозавод", с. Високий  

про стягнення 26230,75 грн. збитків.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс" м.Запоріжжя  звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпродукт-Зачепилівський молокозавод", смт. Високий Харк.обл. збитків в сумі - 26230,75 грн., та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок не виконання відповідачем своїх договірних зобов"язань щодо поставки товару, позивачу було спричинено збитки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2006 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17 квітня 2006 року о 12.20 год.

22 травня 2006 року  відповідач надав через канцелярію господарського суду  відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необгрунтованими та незаконними, мотивуючи це тим, що згідно з п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитки, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Відповідач вважає , що позивачем не доведено наявності прямого причинного- наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та завданими збитками.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 травня 2006 року було продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 19 червня 2006 року.

Представник позивача в призначене судове засідання  19 червня 2006 року не з"явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача судом встановлено наступне.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків у сумі26230,75 грн., що складає 11230,75 грн. - суму сплачених позивачем установі банку  відсотків за користування кредитними коштами,  та 15000 грн. - різниці між не поставленим в порушення договірних зобов"язань відповідачем товару та придбаним позивачем товаром у іншого постачальника.

Вказані  вимоги позивача грунтуються на наступних обставинах.

На виконання умов укладеного між сторонами договору поставки товару №18/07-05 від 18 липня 2005 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату у сумі 110000 грн. Внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо поставки товару, позивач був змушений звернутись до господарського суду з відповідним позовом, що і стало предметом розгляду у справі №43/195-05. Рішенням господарського суду Харківської області від 13 грудня 2005 року по справі № 43/195-05 позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача  на користь позивача 110000 грн. попередньої оплати, судові витрати. В решті позову було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання було видано відповідний наказ. 18 січня 2006 року Постановою державного виконавця ДВС у Харківському районі  відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу по справі №43/195-05. Проте до теперешнього часу рішення суду не виконано, у зв"язку з тим, що відповідач  відсутній за своєю юридичною адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ощепкова, 52.,  що  зафіксовано в Акті від 16 березня 2006 року державного виконавця ДВС у Харківській області м. Люботин.

Як вбачається з матеріалів справи кошти попередньої оплати в сумі 110000 грн., які стягнуто з відповідача на користь позивача за вищевказаним рішенням господарського суду, були перераховані позивачем з кредитного рахунку, відкритого у Запорізькій філії ВАТ "Укрексімбанк", що підтверджується наданою позивачем до суду довідкою Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Запоріжжі від 20 березня 2006 року №075-05/860 (арк.справи№12), а також платіжним дорученням №7888 від 18 липня 2005 року. (арк.справи№58).

За користування кредитними коштами в період з 28 липня 2005 року по 20 березня 2006 року  позивачу нараховано проценти у сумі 11230,75 грн., які він був вимушений сплатити, що підтверджується довідкою Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Запоріжжі від 20 березня 2006 року №075-05/860 .

З цих підстав, з посиланням на  п.8.2 Договору №18/07-05 від 18.07.2005 р., яким сторонами було передбачено стягнення збитків, спричинених порушенням умов договору , а також з посиланням на положення ст.22, ст.612, ст.623 Цивільного Кодексу України, ст. 216, ст.224 Господарського Кодексу України, позивач просить суд стягнути з  відповідача збитки, що складають  суму сплачених ним банку  відсотків у розмірі 11230,75 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками визнаються втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623  ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що "завдані" правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв"язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв"язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позов стосовно того, що нарахування відсотків по кредиту відбулось з 28 липня 2005 року та це спростовує твердження позивача щодо залежності виникнення обв"язку по оплаті відсотків від неправомірних дій відповідача,  є безпідставним.

Згідно ч.1, ч.2 ст.226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов"язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб"єктам, - зобов"язаний відшкодувати на вимогу цих суб"єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов"язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Як вбачається з матеріалів справи листом №90 від 31 серпня 2005 року відповідач гарантував позивачу повернути кошти у сумі11000 грн. в строк до 11 вересня 2005 року. Проте, в порушення положень вказаної ст. 226 ГК України та всупереч гарантійного листа кошти відповідачем не повернуто позивачу до теперешнього часу.

Враховуючи  положення ч.1 ст.22, ст. 612, ч.1 ст. 623 та приймаючи до уваги те, що в порушення ст.124 Конституції України, згідно якої судові рішення ухваляються іменем України і є обов"язковими до виконання на всій території України, з вини боржника затримано виконання рішення господарського суду від 13 грудня 2005 року по справі № 43/195-05 , приймаючи до уваги вставлений вказаним рішенням господарського суду факт про порушення відповідачем договірних зобов"язань щодо поставки сировини, неповернення відповідачем суми попередньої передплати, яка була перерахована з кредитної лінії, внаслідок чого установою банку нараховані відсотки, які сплачені позивачем, те, що сума передплати фактично знерухомлена і не може бути використана позивачем з метою погашення зобов"язань перед банком,  а також приймаючи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність боржника за невиконання зобов"язань виникає за наявності збитків для кредитора, протиправності його дій, безпосереднього причинного - зв"язку між збитками і протиправними діями та вини, суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідного зв"язку між заявленими збитками у сумі11230,75 грн. та правопорушенням, завданим відповідачем.

Таким чином позовна вимога щодо стягнення  з відповідача збитків у сумі

11230,75 грн. є правомірною,  обгрунтованою, такою, що підлягає задоволенню.

В обгрунтування заявленої  позовної вимоги щодо стягнення збитків у сумі 15000 грн., позивач вказує на те, що він являється виробником молочної продукції з безперервним циклом виробництва, та невиконання відповідачем своїх договірних зобов"язань щодо поставки сировини, потягло за собою закупівлю позивачем аналогічного товару у іншого постачальника за вищою ціною, а саме у ЗАТ "Молочний завод "Родич" позивач придбав сир знежирений за ціною 12,50 грн. за 1 кг. у кількості 20180 кг на загальну суму 252250 грн., що підтверджується накладною №2984 від 02.09.2005 року, тобто сума заявлених збитків складає різницю між цінами не поставленого відповідачем товару та придбаним позивачем товару у іншого постачальника.  

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Позивачем не доведено суду в обгрунтування заявленої вимоги щодо стягнення збитків у сумі 15000 грн. що саме ним було вжити для запобігання вказаних збитків,  а також - чи вжито ним всіх необхідних заходів для придбання товару за аналогічною, а не завищеною ціною. Крім того має місце факт розбіжності у кількості придбаного позивачем товару - 20180 кг., та кількості товару, який мав позивач отримати за договором поставки від 18.06.2005 року - 10000 кг., що свідчить про те, що придбання данного товару позивачем здійснювалось в процесі звичайного ведення господарської діяльності та доводить відсутність виробничої необхідності в його придбанні саме внаслідок прострочення відповідачем договірних зобов"язань щодо поставки сировини.

Таким чином між порушенням відповідачем умов договору поставки від 18.07.2005 року та заявленими збитками у сумі 15000 грн. суд не вбачає прямого причинно-наслідного зв"язку, а тому відсутні підстави настання цивільно-правової відповідальності.  

Крім того суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб"єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програм діяльності, вибору постачальників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Суб"єкт підприємництва вправі вибирати спосіб здійснення ним підприємницької діяльності, здійснюючи її на свій ризик, і самостійно відповідати за результати своїх дій.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. ст.33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо відшкодування збитків у сумі 15000 грн. задоволенню не підлягає,як безпідставна та необгрунтована.

Згідно ст.ст.44,49 ГПК України  витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне запезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України  ст.22, 612, ст. 623 ЦК України, ч.1, ч.2 ст.226 ГК України,  ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 44, 49,54, 82-85 ГПК України,  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпродукт-Зачепилівський молокозавод" (61038, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ощепкова, 52. П/р 260003014906 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, Код ЄДРПОУ 32548718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Моліс" (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка,31. П/р2600801751419 в філії Укрексімбанку в м. Запоріжжя, МФО 313979, Код ЄДРПОУ 32835306) 11230,75 грн. збитків, 112,30 грн. державного мита, 50,52 грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявлених позовних вимог щодо стягнення 15000 грн. збитків в позові відмовити.

Після набрання рішення суду законної сили видати відповідний наказ.

Рішення підписано 21 червня 2006 року.      

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.