Постанова

від 25.10.2012 по справі 0818/10638/2012

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу: 25.10.2012

Справа № 0818/10638/2012

Номер провадження 4/0818/2481/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., за участю прокурора: Лавренко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання слідчого з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області старшого лейтенанта податкової міліції Ткаченко С.П. та матеріали кримінальної справи № 121206, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, працюючого директором ТОВ Сардіс-XXI», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого управління ДПС у Запорізькій області знаходиться кримінальна справа № 121206, відносно ОСОБА_2, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Слідством встановлено, що ОСОБА_2, займаючи на підставі наказу №09/09-1 к від 08.09.2009 року посаду директора ТОВ «Сардіс-XXI»(код за ЄДРПОУ 36358401), будучи службовою особою підприємства, відповідальною за своєчасне та повне нарахування та сплату податків до бюджетів, діючи умисно з метою ухилення від сплати податків, шляхом безпідставного завищення сум податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з підприємствами з ознаками фіктивності -ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»(код за ЄДРПОУ 31166414) та ПП «Євромет-Н»(код за ЄДРПОУ 35307141), а також викривлення даних, які ним вносились в документи податкової звітності підприємства, у липні, жовтні-грудні 2010 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 2 524 175,47 гривень.

Так, директор ТОВ «Сардіс-XXI»ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків, достовірно знаючи про те, що фактично фінансово-господарські відносини з ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н»не відбувались, товари на адресу

ТОВ «Сардіс-XXI»не поставлялись, відніс до складу податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій з ПДВ підприємства за липень, жовтень-грудень 2010 року неправдиві відомості щодо придбання металобрухту у ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н»на загальну суму ПДВ -1 121 855,60 гривень, а саме: у ПП «Євромет-Н»- у сумі 590 689,37 гривень та ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»- у сумі 531 166,23 гривень).

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків, директор ТОВ «Сардіс-XXI»ОСОБА_2, достовірно знаючи про фактичну відсутність фінансово-господарських відносин з ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н», а також про відсутність поставок збоку вказаних підприємств металобрухту на адресу ТОВ «Сардіс-XXI», включив до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік неправдиві відомості щодо придбання металобрухту у ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н»на загальну суму 5 609 279,49 гривень, а саме: у ПП «Євромет-Н»- у сумі 2 953 446,84 грн. та ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»- у сумі 2 655 832,65 гривень).

Фінансово-господарські операції ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н»з нібито реалізації товарів на користь ТОВ «Сардіс-XXI»мали не реальний характер, фактично не здійснювались і оформлювались лише на папері. Підприємство акумулювало на собі податкові зобов'язання, які ніколи не будуть сплачені до бюджету.

Діяльність ТОВ «Сардіс-XXI»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, з метою мінімізації і ухилення від сплати податків, шляхом псевдопридбання товарів, а отже завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Перерахування ТОВ «Сардіс-XXI»безготівкових грошових коштів на банківські рахунки ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н»можна охарактеризувати, як перевід грошових коштів до тіньового сектора економіки.

Підприємством ТОВ «Сардіс-XXI»отримано видаткові та податкові накладні від ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Отже, директор ТОВ «Сардіс-XXI»ОСОБА_2, будучи відповідальним за правильність нарахування та сплату податків до бюджетів, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), в результаті укладання нікчемних угод з ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н», безпідставно відніс до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ підприємства за липень, жовтень-грудень 2010 року дані податкових накладних, які містять неправдиві відомості про нібито придбані товари в липні, жовтні-грудні 2010 року на суму ПДВ -1 121 855,60 гривень, внаслідок чого ухилився від сплати податку на вказану суму, а саме: в липні 2010 року -на суму 590 689,37 гривень, в жовтні 2010 року -на суму 93 050,30 гривень, в листопаді 2010 року -на суму 245 023,14 гривень та в грудні 2010 року -на суму 193 092,79 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на прибуток, в порушення вимог п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами і доповненнями), безпідставно відніс до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік дані первинних документів, які містять неправдиві відомості про нібито придбані у ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь» та ПП «Євромет-Н»товари на суму -5 609 279,49 гривень, внаслідок чого ухилився від сплати вказаного податку на загальну суму 1 402 319,87 гривень (5 609 279,49 гривень *25%).

В результаті противоправних діянь директора ТОВ «Сардіс-XXI»ОСОБА_2, об'єднаних єдиним умислом, до бюджету в липні, жовтні-грудні 2010 року фактично не надійшов податок на додану вартість у сумі 1 121 855,60 гривень та податок на прибуток за 2010 рік у сумі 1 402 319,87 гривень, а всього податків -на загальну суму 2 524 175,47 гривень, що є особливо великим розміром, тому як вказана сума більш ніж в 5000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Розмір матеріальної шкоди підтверджується актом № 418/23-509/36358401 від 06.12.2011 року Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Сардіс ХХ1»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Інфолюкс», ТОВ «Металл-Стандарт», ПП «Євромет - Н», ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь», ПП «Висотбудмонтаж-21»за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, а також висновком судово-економічної експертизи № 44/647 від 25.06.2012 року.

07.02.2012 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя заявлено цивільний позов про стягнення з директора ТОВ «Сардіс-XXI»ОСОБА_2 заподіяних державі збитків, що виразилися в ненадходженні податків до бюджетів, у загальній сумі 2 524 175,47 гривень.

25.06.2012 року відносно ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення як обвинуваченого, за ч. 3 ст. 212 КК України.

У теперішній час, з метою запобігання спробам ухилитися від дізнання, слідства та суду, перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі та продовження злочинної діяльності, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, у органа досудового слідства виникла потреба в обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, у зв'язку з чим ініціатор подання звернувся до суду.

В судовому засіданні прокурор і слідчий, в проваджені якого знаходиться кримінальна справа, підтримали подання, просять суд задовольнити його.

ОСОБА_2 заперечує проти задоволення подання, пояснив суду, що в нього відсутні грошові кошти для внесення застави у зазначеному у поданні розмірі.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, які підтримали подання, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, вивчивши надані органом досудового слідства матеріали, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ст. 154-1 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, з умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 154-1 КПК України, розмір застави визначається суддею, судом з урахуванням обставин справи, майнового стану та інших даних про підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від тисячі до чотирьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно вимог ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Статтею 165 КПК України встановлено, що запобіжні заходи у вигляді застави, взяття під варту застосовуються лише за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду.

Відповідно до ст. 149-1 КПК України, при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суд має право покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені даною статтею.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, але обвинувачується у скоєнні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, тому суд вважає за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави.

Вирішуючи питання про розмір застави, суд виходить з наступного.

Згідно вимог ст. 165-2 КПК України слідчий наділений правом звернутися до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, а питання визначення розміру застави згідно ч. 3 ст. 154-1 КПК України віднесено виключно до компетенції суду.

Як вже зазначалося, ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

За змістом ст. 154-1 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 1000 до 4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А отже, відповідно до зазначеного, розмір застави відносно ОСОБА_2 повинен становити не більше 4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 76500 (сімдесят шість тисяч п'ятсот) грн.

Посилання у поданні на майнову шкоду, заподіяну внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 та розмір заявленого цивільного позову, як на підставу для визначення розміру застави ОСОБА_2 є безпідставним.

Стаття 154-1 КПК України не пов'язує розмір майнової шкоди із розміром застави, а лише зазначає, що в усіх випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, розміру майнової шкоди, завданої злочином, обґрунтованих достатніми доказами. Однак такі достатні докази у матеріалах кримінальної справи відсутні та у поданні не зазначені, не встановлені вони і судом при розгляді подання.

Крім того, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини, прагнення визначити суму застави, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава, передбачена в цій статті, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума повинна визначатися його особистістю, добробутом, іншими словами, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку невиконання покладених на нього обов'язків буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в нього якесь бажання ухилитись від слідства та суду чи від виконання процесуальних рішень.

Враховуючи тяжкість злочину та дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, передбаченому ст. 154-1 КПК України, в сумі 76500 (сімдесят шість тисяч п'ятсот) грн. з покладенням на обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України.

Керуючись, ст.ст. 148-150, 154-1, 165 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Подання слідчого з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області старшого лейтенанта податкової міліції Ткаченко С.П. -задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 76500 (сімдесят шість тисяч п'ятсот) грн.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язок:

- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини -завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу посадової особи або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

- повідомляти службову особу або орган, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з колишнім комерційним директором ТОВ «Сардіс-XXI»ОСОБА_3 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_4 або спілкуватися з ним без обговорення питань, які стосуються здійснення фінансово-господарських відносин між ТОВ «Сардіс-XXI»та ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»та ПП «Євромет-Н»;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, які повертаються негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов'язку.

Постанова може бути оскаржена протягом трьох діб з моменту проголошення в апеляційний суд Запорізької області.

Суддя: В.В. Калюжна