Ухвала

від 18.08.2011 по справі 2-к-4/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

18.08.2011

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. МИКОЛАЄВА

54018, м. Миколаїв , вул. Космонавтів, 68-А, тел. 55-95-00

Ухвала

18 серпня 2011 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2За участю

боржника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві клопотання Обласного державного загальноосвітнього закладу для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки батьків «Лакінського дитячого будинку» про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду

в с т а н о в и в:

Обласний державний загальноосвітній заклад для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки батьків «Лакінський дитячий будинок»(далі -дитячий заклад) звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з клопотанням про визнання й виконання на території України рішення Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації від 15.04.2005 по цивільній справі № 2-190/2005, яким постановлено стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Республіки Україна, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини всіх видів заробітку на користь дитячого закладу, в якому перебуватиме дитина, щомісячно, починаючи з 24.01.2005 до досягнення повноліття дитиною.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_3 клопотання дитячого закладу не підтримав, та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що неповнолітній ОСОБА_4 не є його дитиною, оскільки з Росії, де проживав з ОСОБА_5, переїхав до України у 1989 році і більше з дружиною не зустрічався.

Дослідивши матеріали клопотання та документи, суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 390 Цивільного-процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності .

На даний час між Україною і Російською Федерацією чинна Конвенція «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам», підписана країнами-учасницями СНД в м. Мінську 22.01.1993 та ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10.11.1994 N 240/94-ВР (далі -Мінська Конвенція).

Відповідно до пункту 2 статті 54 Мінської Конвенції, суд, який розглядає клопотання про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення, обмежується встановленням того, що передбачені цією Конвенцією умови додержано. У такому випадку суд постановлює рішення про примусове виконання.

Як передбачено статтею 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи та зареєстрований в Миколаївськорму пансіонаті для ветеранів війни і праці геріатричного профілю (вул.Казарського, 4, м.Миколаїв) з 13.05.2003 та перебуває на повному державному утриманні. Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання, як інвалід ІІ групи, у розмірі 191,00 грн.

На час звернення з клопотанням рішення Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації від 15.04.2005 набрало чинності на території Російської Федерації, про що вказано у рішенні суду та підтверджено довідкою суду, що його ухвалив.

За змістом клопотання відповідає вимогам статті 53 Мінської Конвенції та статті 394 ЦПК України.

Встановлено, що рішенням Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації позов дитячого закладу задоволено та стягнуто з боржника аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини всіх видів заробітку на користь дитячого закладу, в якому перебуватиме дитина, щомісячно, починаючи з 24.01.2005 до досягнення повноліття дитиною.

Відповідно до статті 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Рішення Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації, яким передбачено стягнення періодичних платежів, для примусового виконання пред’явлено в установлений законом строк.

Доводи боржника, що він не є батьком дитини суд не приймає до уваги, оскільки останнім не надано доказів щодо оскарження батьківства.

Враховуючи, що при розгляді клопотання про визнання й виконання на території України рішення Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації від 15.04.2005, не встановлені обставини, передбачені статтею 55 Мінської Конвенції, які б перешкоджали виконанню рішення суду на території України, а також те, що при розгляді клопотання суду обмежується лише встановленням того, що передбачені Мінською Конвенцією умови додержано, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до статті 391 ЦПК України, рішення Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації підлягає примусовому виконанню на території України з погашення заборгованості за останні три роки, починаючи з 18.08.2009.

Керуючись статтями 53- 55 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам», підписана країнами-учасницями СНД в м. Мінську 22.01.1993 та ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10.11.1994 N 240/94-ВР, статтями 390-396 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання Обласного державного загальноосвітнього закладу для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки батьків «Лакінський дитячий будинок»про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - задовольнити частково.

Визнати та надати дозвіл на виконання рішення Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації від 15.04.2005, яким стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Республіки Україна, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини всіх видів заробітку на користь дитячого закладу, в якому перебуватиме дитина, щомісячно, починаючи з 24.01.2005 до досягнення повноліття дитиною.

Примусове виконання рішення Суздальського районного суду Володимирської області Російської Федерації від 15.04.2005 здійснити починаючи з 18.08.2009.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя /підпис/ /підпис/ ОСОБА_1

Суддя: