Постанова

від 17.10.2012 по справі 6051/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

17 жовтня 2012 р. №2а-6051/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Літвінової А.С.,

представника відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 23.02.2012р. №452;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" з питань правових відносин з ТОВ "Мідіел МЕ", ТОВ "СП АВЕК-Сонора", ДП "ХЕМЗ", ТОВ "Автолак-Центр" за період з 01.03.2011р. по 31.05.2011р.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 №0000071504, винесене Державною податковою інспекцією у Дзержинському м. Харкова на підставі акту від 07.03.2012р. №106/1504/34861144;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 192025,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем до ДПІ Дзержинського району м.Харкова була подана податкова декларація з ПДВ за червень 2011р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства у сумі 796 061 грн. Для підтвердження достовірності заявленої суми ДПІ була проведена позапланова документальна виїзна перевірка та складено акт №4196/07-0/34861144 від 02.09.2011р.

З 23.02.2012р по 07.03.2012 р. відповідачем було повторно проведено перевірку та складено акт №106/1504/34861144 від 07.03.2012р. про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" з питань правових відносин з ТОВ "Мідіел МЕ", ТОВ "СП АВЕК-Сонора", ДП "ХЕМЗ", ТОВ "Автолак-Центр" за період з 01.03.2011р. по 31.05.2011р.

Вищевказана невиїзна документальна перевірка проводилась на підставі наказу №452 від 23.02.2012 року.

Згідно вказаного наказу підставою для проведення перевірки є п.78.1.1. ст. 78 та ст.79 Податкового кодексу України , а також надання ТОВ "С.О.Л.О." податкової декларації за червень 2011р.

В той же час, на адресу ТОВ "С.О.Л.О." не надходило запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень, а податкова декларація за червень 2011року вже була перевірена шляхом проведення позапланової документальної перевірки.

З позиції позивача, у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, та не у спосіб, передбачений законом.

Позивач вважає, що спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, є незаконним, тому підлягає скасуванню. Оскільки перевірка була проведена відповідачем на підставі незаконного наказу, то дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є неправомірними.

Також, ТОВ "С.О.Л.О." вказує на неправомірність висновків акту перевірки №106/1504/34861144 від 07.03.2012р. щодо порушення товариством податкового законодавства, вважає прийняте на підставі вказаних висновків податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012р. №0000071504 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, можливі порушення з боку контрагентів позивача, не отримання відповідачем інформації за результатами запитів до інших податкових органів (де перебувають на обліку контрагенти позивача по другій та третій ланці постачання) не можуть бути підставою покладення відповідальності на позивача. Позивачем було виконано усі вимоги чинного законодавства для отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зменшеної податковим повідомленням-рішенням від 20 березня 2012 року № 0000071504 та має документальне підтвердження його розміру.

Оскільки позивач вважає податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі вищезазначеного акту перевірки, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, бюджетне відшкодування податку на додану вартість мало бути здійснено позивачеві не пізніше 30 вересня 2012р.

В адміністративному позові зазначено, що до цього часу бюджетне відшкодування податку на додану вартість позивачеві не здійснено, що є порушенням відповідачами права позивача на отримання бюджетного відшкодування, передбаченого ст.200 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність.

В поданих на адресу суду письмових запереченням проти позову відповідач зазначив, що наказ про проведення перевірки прийнято податковим органом за наявності законодавчо визначених підстав. З позиції відповідача оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник другого відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області - у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяви чи клопотань на адресу суду не надав. З огляду на приписи ч.4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, за наявними в даній справі матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" до ДПІ Дзержинського району м.Харкова була подана податкова декларація з ПДВ за червень 2011р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок 796 061 грн.

Для підтвердження достовірності заявленої суми податковим органом була проведена планова документальна виїзна перевірка. Згідно акту №4196/07-0/34861144 від 02.09.2011р., складеного по результатам перевірки, була зменшена сума відшкодування ПДВ на 491 460 грн., що є предметом оскарження по іншій адміністративній справі.

В акті виїзної позапланової документальної перевірки №4196/07-0/34861144 від 02.09.2011 року зазначено, що при отриманні матеріалів про результати звірок, щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, яки мали правові відносини з платником податків за перевіряємий період, що не підтверджують дані обліку підприємства, яке перевіряється, у разі встановлення фактів проведення господарських операцій з суб'єктами господарювання, по яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, угоди або первинні документи визнано судовими органами недійсними, буде складено додатковий акт до даного акта перевірки та вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до наказу від 23.02.2012р. №452, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" з питань правових відносин з ТОВ "Мідіел МЕ" (код ЄДРПОУ 34534251), ТОВ "СП АВЕК-Сонора" (код ЄДРПОУ 32030221), ДП "ХЕМЗ" (код ЄДРПОУ 5405575), ТОВ "Автолак-Центр" (код ЄДРПОУ 32548702) за період з 01.03.2011р. по 31.05.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №106/1504/34861144 від 07.03.2012 року.

В частині позовних вимог позивача щодо скасування наказу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова від 23.02.2012р. №452 та визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів", суд виходить із наступних обставин.

У відповідності до ст.21 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п.20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із вимогами статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

Суд враховує, що оскаржений наказ від 23.02.2012р. №452 було винесено на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, з огляду на надходження до податкового органу відповідей на раніше надіслані запити про проведення зустрічних звірок, а саме:

- лист ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька №37440/7/23-313-2 від 31.08.2011 року, яким надіслано довідку №324/23-3/34534251 від 25.08.2011р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "МІДІЕЛ МЕ" (код за ЄДРПОУ 34534251);

- лист ДПІ у Ленінському районі м.Донецька №21294/7/23-213 від 17.06.2011 року (на запит 21.04.2011 року №5017/7/07-018 за березень 2011 року), №1525/233/20348024 від 17.06.2011 року про проведення зустрічних звірок ТОВ НВФ "Мідіел" (код ЄДРПОУ 20348024);

- лист №43793/7/23-313-3 від 09.12.2011 року (на запит №6468/7/07018 від 31.05.2011 року №12794/7/07-018 від 25.10.2011 року за квітень 2011 року), яким надіслано довідку №3865/23-3/20348024 від 08.12.2011 року про результати проведеної зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документів ТОВ НВФ "Мідіел" (код ЄДРПОУ 20348024);

- лист №30327/7/23-313 від 02.09.2011р. (на запит №9189/7/07-018 від 04.08.2011 року, №8866/7/07-018 від 27.07.2011 року за травень 2011 року), яким надіслано довідку №3865/23-3/20348024 від 08.12.2011 року про результати проведеної зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документів ТОВ НВФ "Мідіел" (код ЄДРПОУ 20348024).

Суд зазначає, що податковим органом не було порушено вимоги Податкового кодексу України в частині призначення перевірки та порядку її проведення. За таких обставин приймаючи рішення про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки та безпосередньо під час здійснення перевірки орган владних повноважень діяв відповідно до вимог закону, в межах своєї компетенції, тому адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що у висновках акту перевірки №106/1504/34861144 від 07.03.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС було встановлено порушення вимог п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на за березень 2011р. 43112,37 грн., за квітень 2011р. - 46474,15 грн. та за травень 2011р. - 102438,73 грн., порушення п.200.3 та п.200.4 "а" ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) ТОВ "С.О.Л.О." завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року у розмірі 192025 грн.

На підставі висновків акту перевірки №106/1504/34861144 від 07.03.2012 року податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення №0000071504 від 20.03.2012 року, згідно з яким ТОВ "С.О.Л.О." зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) на 192025,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1,00 грн.

В частині позовних вимог позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000071504 від 20.03.2012р., суд виходить із наступних обставин.

Як встановлено із пояснень представника позивача, протягом перевіряємого періоду Товариство з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" займалося оптовою торгівлею гірничо-шахтним обладнанням. Обладнання закуповувалося на території Україні і далі експортувалося за кордон, а саме до Російської Федерації. В результаті експортних операцій в травні місяці 2011р., оскільки ставка ПДВ при експорті складала "0", підприємство позивача отримало право на бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок, про що було заявлено в податковій декларації за червень 2011 року.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що згідно договору №38/МИ-10 від 02.11.2010р. та специфікації №2, ТОВ "С.О.Л.О." придбано у ТОВ НВФ "Мідіел" (м.Донецьк) гірничо-шахтне обладнання, а саме: лебідку ЛПЄП 45 - 2 шт., лебідку ЛПЄП 25 - 3 шт. (а.с. 44 - 45). Факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями: №110 від 05.05.2011р. на суму 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66 666,67 грн., №123 від 13.05.2011р. на суму 414 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 69 000,00 грн. (а.с. 46 - 47).

ТОВ НВФ "Мідіел" на адресу ТОВ "С.О.Л.О." видано наступні податкові накладні: №25 від 31.03.2011р. на суму 257 052,62 грн. (в т.ч. ПДВ 42 842,10 грн.), №3 від 22.04.2011р. на суму 199 929,84 грн. (в т.ч. ПДВ 33 321,64 грн.), №4 від 05.05.2011р. на суму 357 017,54 грн. (в т.ч. ПДВ 59 502,92 грн.) (а.с. 48 - 50).

Придбане обладнання було отримано та відвантажено наступних чином: 1) отримано товар "Лебідка ЛПЄП-45 - 1 шт." згідно з видаткової накладної №РН-0000014 від 31.03.2011р., до 22.04.2011р. товар знаходився на зберіганні у ТОВ НВФ "Мідіел" згідно Договору зберігання №9/МИ-11 від 31.03.2011р. (а.с. 51 - 54); 2) отримано товар "Лебідка ЛПЄП - 25 - 1 шт." згідно видаткової накладної №РН-0000017 від 22.04.2011р., товар "Лебідка ЛПЄП-25 - 1 шт." згідно видаткової накладної №РН-0000018 від 22.04.2011р.

Транспортування товару від Продавця до ТОВ "С.О.Л.О." здійснювалося автотранспортом постачальника, що підтверджується товарно-транспортними накладними № б/н від 22.04.2011р., № б/н від 22.04.2011р. та № б/н від 22.04.2011р., що за умовами договору купівлі не входило у вартість товару.

Виконання робіт щодо завантаження автотранспорту та перевезення придбаних товарів від Продавця до Покупця, підтверджується актами виконаних робіт №ОУ-0000032 від 26.04.2011р. та №ОУ-0000033 від 26.04.2011р., факт оплати підтверджується платіжними дорученнями: № 121 від 12.05.2011р. на суму 78 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 13 000,00 грн.), №122 від 12.05.2011р. на суму 12 480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 080,00 грн.). За фактом виконаних робіт ТОВ НВФ "Мідіел" видано на адресу ТОВ "С.О.Л.О." наступні податкові накладні: №6 від 26.04.2011р. на суму 78 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 13 000,00 грн.), №5 від 23.05.2011р. на суму 12 480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 080,00 грн.) (а.с. 60 - 65).

Придбаний товар був розміщений на складі тимчасового зберігання, для чого між "С.О.Л.О." (як Поклажодавцем) і ДП "ХЕМЗ" (як Зберігачем) було укладено Договір зберігання №33 від 27.01.2011 року (а.с. 68).

Товар знаходився на зберіганні до 11.05.2011 року згідно актів прийому та зняття товару з зберігання та актів виконаних робіт №97031 від 30.04.2011р. та №97032 від 31.05.2011р. Факт оплати послуг зберігання підтверджується платіжним дорученням: №116 від 12.05.2011р. на суму 768,34 грн. (в т.ч. ПДВ 128,06 грн.), №117 від 12.05.2011р. на суму 1635,82 грн., в т.ч. ПДВ 272,64 грн. ДП "ХЕМЗ" на адресу ТОВ "С.О.Л.О." видано наступні податкові накладні: №40 від 30.04.2011р. на суму 768,34 грн. (в т.ч. ПДВ 128,06 грн.), №2 від 12.05.2011р. на суму 1635,82 грн., в т.ч. ПДВ 272,64 грн. (а.с. 66 - 71).

Крім цього, ДП "ХЕМЗ" було надано ТОВ "С.О.Л.О." послуги навантаження-розвантаження краном (100-онний кран) і подачу ж/д платформи, на що теж було укладено Договір на подачу та прибирання вагонів №23 від 27.01.2011р. Виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт №5912 від 31.05.2011р. та податковою накладною №1 від 11.05.2011р. на суму 5561,34 грн., в т.ч. ПДВ 926,89 грн.

Придбане у ТОВ НВФ "Мідіел" обладнання було реалізовано ТОВ "С.О.Л.О." на користь ТОВ "Компанія Ельбрус" (Росія), згідно укладеного контракту №С-1 від 15.11.2010р. та специфікації №2 (а.с. 75 - 77).

Обладнання транспортувалося залізничним транспортом (три платформи) (залізничні окладні №43911304, 43911387 та 43911429 від 12.05.2011р., експедитором було ТОВ "СП АВЕК-Сонора", з яким ТОВ "С.О.Л.О." укладено договір №27/01/11 від 27.01.2011р. (а.с.78 - 82). Факт виконання експедитором зобов'язань підтверджується актом виконаних робіт №ОУ-00072ЖД від 16.05.2011 року (а.с.83). Оплата послуг підтверджується платіжними дорученнями: №114 від 10.05.2011р. на суму 27 942,12 грн., в т.ч. ПДВ 3 552,52 грн., №136 від 26.05.2011р. на суму 17941,24 грн., в т.ч. ПДВ 2 253,87 грн. (а.с.85 - 86). ТОВ "СП АВЕК-Сонора" виписано на адресу ТОВ "С.О.Л.О." наступні податкові накладні: №275 від 10.05.2011р. на суму 27 942,12 грн., в т.ч. ПДВ 3 552,52 грн., №306 від 24.05.2011р. на суму 17 941,24 грн., в т.ч. ПДВ 2 253,87 грн. (а.с. 87 - 88). Відвантаження обладнання було проведено 11.05.2011 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією №807070001/2010/124486 від 11.05.2011 року (а.с. 89 - 90).

Крім цього, позивачем було отримано від ТОВ НВФ "Мідіел" обладнання згідно наступних первинних документів: товар "Лебідка ЛПЄП-25 - 1 шт." за видатковою накладною №РН-0000024 від 20.05.2011р., товар "Лебідка ЛПЄП-45 - 1 шт." за видатковою накладною №РН-0000025 від 20.05.2011р.

Транспортування товару від Продавця до ТОВ "С.О.Л.О." здійснювалося автотранспортом перевізника ТОВ "Автолак-Центр", згідно укладеного договору №15/05/11 від 16.05.2011р., що підтверджується товарно-транспортними накладними №б/н від 21.05.2011р., №б/н від 21.05.2011р. та актом №ОУ-0000060 від 21.05.2011р. здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 93 - 96). Факт оплати послуг підтверджується платіжними дорученнями: №124 від 17.05.2011р. на суму 41 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 833,33 грн. За фактом проведеної оплати ТОВ "Автолак-Центр" на адресу ТОВ "С.О.Л.О." було видано податкову накладну № 8 від 17.05.2011р. на суму 41 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 6 833,33 грн. (а.с. 97 - 98).

Придбане у ТОВ НВФ "Мідіел" обладнання було реалізовано ТОВ "С.О.Л.О." на користь ТОВ "Компанія Ельбрус" (Росія), згідно укладеного контракту №С-1 від 15.11.2010р. та специфікації №2 (а.с. 75 - 77).

До покупця ТОВ "Компанія Ельбрус" (Росія) обладнання транспортувалося залізничним транспортом (дві платформи) (залізничні накладні № 44060259, 44060408 від 27.05.2011р.), експедитором було ТОВ "СП АВЕК-Сонора", з яким ТОВ "С.О.Л.О." укладено договір №27/01/11 від 27.01.2011р. (а.с.78 - 79, 99 - 100). Відвантаження обладнання було проведено 27.05.2011р., що підтверджується вантажно-митною декларацією №807070001/2010/125169 від 27.05.2011р. (а.с.101 - 102).

Також, згідно договору №01/СЛ-2011 від 08.02.2011р. та специфікації №1, ТОВ "С.О.Л.О." придбано у ТОВ "Мідіел МЕ" (м.Донецьк) гірничо-шахтне обладнання, а саме: пульт керування лебідками ПУЛ-101 - 4 шт., шафа керування ШУЛ - 2 шт. (а.с. 103 - 104). Факт оплати підтверджується платіжним дорученням: №115 від 10.05.2011р. на суму 162 805,80 грн., в т.ч. ПДВ 27 134,30 грн., на підставі чого було видано податкову накладну №4 від 10.05.2011р. на суму 162 805,80 грн., в т.ч. ПДВ 27 134,30 грн. (а.с. 105 - 106). 16 травня 2010 року обладнання було отримано ТОВ "С.О.Л.О." за видатковою накладною № РН-0000005 від 16.05.2010р. (а.с. 107).

Транспортування обладнання від продавця до м.Харкова проводилася автотранспортом постачальника, що підтверджується №б/н від 16.05.2010р., що входило у вартість товару за умовами договору покупки (а.с. 108).

На продаж даного обладнання позивачем з ТОВ "Компанія Ельбрус" (Росія) було укладено контракт №С-1 від 15.11.2010р. та специфікацію №3 (а.с. 75 - 76, 109).

Обладнання транспортувалось від ТОВ "С.О.Л.О." до ТОВ "Компанія Ельбрус" (Росія) автомобільним транспортом, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною СМR №114361 від 18.05.2011р., експедитором виступала ТОВ "Румбула", згідно укладеного договору №1702/1АП від 17.02.2011 року (а.с. 110 - 113). Надання послуг підтверджується актом виконаних робіт №ОУ-0000288 від 19.05.2011р.

Відвантаження обладнання було проведене 18.05.2011р., що підтверджується вантажно - митною декларацією №807070001/2010/124794 від 18.05.2011р.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд враховує, що порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями).

Згідно вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п.198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової cлужби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Відповідно до п.п.201.6, 201.7 та 201.8 ст/201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстр: виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податково: накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема, Податкового та Цивільного кодексів України та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагентів позивача.

Таким чином, ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ "Мідіел МЕ", ТОВ "СП АВЕК-Сонора", ДП "ХЕМЗ", ТОВ "Автолак-Центр" були зареєстровані платниками ПДВ та мали право на складання податкових накладних.

Відповідно до правової позиції викладеної в листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Із наданих позивачем до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що господарські операції між ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" та його контрагентами (ТОВ "Мідіел МЕ", ТОВ "СП АВЕК-Сонора", ДП "ХЕМЗ", ТОВ "Автолак-Центр") мали реальний характер та підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних у відповідача не було.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що вчинені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені в акті №106/1504/34861144 від 07.03.2012 року висновки є необґрунтованими, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення №0000071504 від 20.03.2012 року є неправомірним.

Також суд враховує, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах. Суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "С.О.Л.О." суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 192025,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У спірних правовідносинах триває процедура судового оскарження позивачем рішень органу державної податкової служби України про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

На час розгляду справи судом не настала подія, з якою законодавець пов'язує виникнення у держави в особі відповідних органів державного управління обов'язку здійснити повернення на користь платника надміру сплаченого податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у позивача порушеного права в частині отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, що є підставою для відмови в позові в цій частині вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетної заборгованості - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0000071504 від 20.03.2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (код ЄДРПОУ 34861144, юридична адреса: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 14, рахунок №26005000075628 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1056,91 грн. (одна тисяча п'ятдесят шість гривень дев'яносто одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.