cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2012 р. Справа № 34/5005/3938/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Коробенка Г.П.
Куровського С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 р. по справі № 34/5005/3938/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ТОВ "СК-Імперія" про банкрутство, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2012 р. по справі № 34/5005/3938/2012 порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "СК-Імперія", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 р. /суддя Примак С.А./ провадження по справі № 34/5005/3938/2012 припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. по справі № 34/5005/3938/2012 /судді : Лисенко О.М., Джихур О.В., Вечірко І.О./ залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 р., апеляційну скаргу УПФ України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська без задоволення.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, у боржника - ТОВ "СК-Імперія" станом на 23.03.2012 р. (дата звернення з заявою про порушення справи про банкрутство) існував борг перед УПФ України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в сумі 170,00 грн.
Зазначений борг ТОВ "СК-Імперія" в сумі 170,00 грн. складається із штрафних санкцій, нарахованих Рішенням УПФ України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №776 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством (а.с.14).
УПФ України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подано до суду заяву про визнання банкрутом ТОВ "СК-Імперія" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, з вимогами на суму 170,00 грн., посилаючись на те, що боржник відсутній за юридичною адресою, місцезнаходження керівних органів боржника неможливо встановити та що, УПФ були вжитті всі заходи, спрямовані на стягнення даної заборгованості.
Припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наявність лише штрафних санкцій за порушення законодавства не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Дніпропетровський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 р. без змін.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
не інакше як через відновлення платоспроможності.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.
Крім того, провадження по справі про банкрутство - ТОВ "СК-Імперія" порушено на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
На підтвердження того, що боржник -ТОВ "СК-Імперія" відсутній за своїм місцезнаходженням ініціюючим кредитором надано суду витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого, станом на 21.12.2011 р. статус відомостей про юридичну особу боржника зазначено - не підтверджено, що не є належним доказом відсутності юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (а.с.9).
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.
Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Таким чином, зазначені вище норми передбачають можливість внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" процедури, до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а також запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Внесення вказаних записів має різну правову природу, а також різні правові наслідки, в зв'язку з чим , вказані відомості не є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може слугувати доказом відсутності боржника.
Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, ініціюючим кредитором -УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не надано суду належних доказів відсутності боржника за своїм місцезнаходженням, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".
Належним чином дослідивши обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд як першої так апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про необхідність припинення провадження по справі № 34/5005/3938/2012 як такого, що порушене безпідставно.
Згідно ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Неплатоспроможність- це зовнішня ознака неоплатності боржника, тобто недостаток майнових активів для оплати заявлених кредиторських вимог.
Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження по справі підлягає припиненню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитором не надано доказів безспірності кредиторських вимог, оскільки вимоги Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до боржника складаються із суми штрафних санкцій, які не входять до складу основного грошового зобов'язання, згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і не можуть бути підставою для порушення провадження по справі про банкрутство, а отже провадження по справі підлягає припиненню.
Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 р. по справі № 34/5005/3938/2012 не вбачається, так як вони постановлені судом у відповідності до фактичних обставин справи і вимог закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 -111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 р. по справі № 34/5005/3938/2012 залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Коробенко Г.П.
Куровський С.В.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2012 |
Оприлюднено | 05.11.2012 |
Номер документу | 27202027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ткаченко Н.Г.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні