Рішення

від 29.10.2012 по справі 3226-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2012Справа №5002-9/3226-2012

За позовом Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»

до Приватного підприємства «Торговий Дім «Вектор-21»

про стягнення 161 780,59 грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Первенкова В.В., довіреність № 2 від 04.01.12, представник.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розміру 161780,59грн., а також витрати пов'язані з сплатою судового збору.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору поставки № 14 від 16 травня 2012р. у частині розрахунків за вугілля.

Відповідач проти позову часткове заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №203 від 29.10.2012р.

Відповідач у клопотанні від 29.10.2012р. просить зменшити розмір пені та штрафу.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, на день слухання справи від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

16 травня 2012р. між Приватним акціонерним товариством Горнозбагачувальною фабрикою «Краснолуцька» («Позивач») та Приватним підприємством «Торговий Дім «Вектор-21» («Відповідач») було укладено Договір поставки № 14.

У відповідності с п. 1.1 Договору Позивач повинен був поставити вугілля на адресу відповідача, а відповідач прийняти та оплатити поставлене вугілля, вартість провізної плати за його доставку до станції призначення та компенсацію винагороди експедитору.

Відповідно до умов Договору та додатків до нього (специфікації №1, № 2, № 3) позивачем в травні-червні 2012 р. поставлено відповідачу вугілля на суму 1 592 297,28 грн. залізничним транспортом. На поставлену продукцію відповідачу надані наступні рахунки-фактури: № сп-0000008 від 17.05.12р., № сп-0000011 від 22.05.12., № сф-0000246 від 24.05.2012 ., № сф-0000252 від 29.05.12., № сф-0000253 від 30.05.12., № сф-0000261 від 01.06.12., № сф-0000264 від 02.06.12., № сф-0000287 від 12.06.12, № сф-0000292 від 14.06.12., № сф-0000297 від 16.06.12., № сф-0000315 від 20.06.12, № сф-0000318 від 22.06.12, № сф-0000333 від 26.06.12.

Факт поставки вугілля підтверджується накладними №№ 52150166, 52150075, 52336583, 52417920, 52417896, 52673985, 52674025, 52713088, 52727203, 52828308, 52871860, 53365094,53474680,53474698, 66594565, 53767398, 53869509, 48061949 та актами приймання - передачі вугілля №№ 0000000161 від 18.05.12, 0000000171 від 22.05.12р., 0000000172 від 24.05.12, 0000000178 від 29.05.12, 0000000179 від 30.05.12, 0000000187 від 01.06.12, 0000000190 від 02.06.12, 0000000206 від12.06.12, 0000000212 від 14.06.12, 0000000216 від 16.06.12, 0000000230 від 20.06.12, 0000000233 від 22.06.2012р., 0000000241 від 26.06.12.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що Покупець (відповідач) мав оплатити вугілля і залізничний тариф протягом 1-го банківського дня з дати зазначеній у графі «Календарний штемпель станції відправлення» з.д. накладної.

Відправлення вугілля здійснювалось у травні-червні 2012р. Відповідачем проводилась оплата поставленого вугілля в загальній сумі 1 462 018,52 грн.

Неоплаченою (частково сплачена) лишилась поставка 26.06.2012р. за актом приймання-передачі № 0000000241 від 26.06.12р.

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав у повному обсязі, однак на день розгляду справи сума боргу відповідача перед позивачем склала 130 278,76 грн.

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу вих. № 671 від 29.08.12р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, і кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 130 278,76 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних за період з 28.06.2012р. по 20.09.2012р. у сумі 907,68 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розміру 4538,40грн. та 26055,75грн. штрафу(згідно розрахунку позивача)

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач має сплатити позивачеві пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Пунктом 7.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення Покупцем відповідачем) строків оплати більш ніж на 30 днів додатково Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 20 відсотків від простроченої суми.

Розрахунок пені та штрафу позивачем проведений вірне.

Однак, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваємої пені та штрафу, суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір пені, що підлягає стягненню з сторони, порушевшей зобов'язання.

Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу і стягнути з відповідача пеню у розміру 2269,20грн. та 13027,88грн. штрафу.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 2269,20 грн. пені та 13027,87 грн. штрафу не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.10.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 01.11.2012 р.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Стягнути з приватного підприємства «Торговий Дім «Вектор-21» (вул. Московська, буд. 1/6, офіс 219, м. Ялта, АР Крим, Україна, 98600, ЄДРПОУ 36180831) на користь приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» вул. А.Барбюса, б. 1, м. Красний Луч, Луганська обл., Україна, 94502, ЄДРПОУ 32163608) суму основного боргу у розмірі 130278,76 грн., 2269,20 грн. пені та 13027,88 грн. штрафу 3 % річних 907,68 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 3235,62 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3. В частині стягнення 2269,20 грн. пені та 13027,87 грн. штрафу відмовити.

Суддя Н.С. Пєтухова