Рішення

від 31.10.2012 по справі 5004/1243/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1243/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор-Волинь", с. Підгайці, луцького району, Волинської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 14 324,92 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Соломін А.О. -директор ТзОВ "Кондор-Волинь",

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 14 324,92 грн., з них: 13 257,09 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки товарів народного споживання № 1 від 16.03.2011р. товар, 1 067,83 грн. пені за період з 04.05.2011р. по 04.11.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням №4300811674603 про вручення йому поштового відправлення суду 11.10.2012р.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові пояснення міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника чи з'явитись особисто, господарський суд визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

16.03.2011р. між ТзОВ "Кондор-Волинь" як постачальником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як покупцем було укладено договір № 1, згідно з умовами якого постачальник постачає товари народного вжитку за цінами, встановленими на момент поставки товарів, а покупець - приймає товар та оплачує його.

Згідно із п. 3.1. покупець здійснює оплату на протязі 30 банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або готівкою.

На виконання умов договору № 1 від 16.03.2011р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 14 257,09 грн., що підтверджується видатковою накладною № КВ-00000003 від 22.03.2011р., підписаною представниками сторін, скріпленою печатками. (а.с. 9).

Відповідач оплату провів частково - на суму 1 000 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача від 05.07.2011р. (а.с. 10).

Претензією №1 від 09.07.2012р. позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість. Факт надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком від 09.07.2012р., факт отримання відповідачем 19.07.2012р. -повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, зазначену вимогу відповідач залишив без задоволення, що послужило підставою для звернення позивача з позовом до суду.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 13 257,09 грн., підтверджується матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки позивач товар передав, відповідач товар прийняв, але не оплатив його у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з відповідача 13 257,09 грн. заборгованості за переданий товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Звертаючись з позовом до суду, позивач нараховує відповідачу 1 067,83 грн. пені за період з 04.05.2011р. по 04.11.2011р.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Оскільки відповідач у строк, встановлений п. 3.1. договору № 1 від 16.03.2011р. коштів за товар не перерахував, то з 04.05.2011р. у позивача виникло право на нарахування і стягнення пені, яке він міг реалізувати до 04.05.2012р. Проте, з позовом до суду позивач звернувся 04.10.2012р.

Отже, позивач пропустив строки позовної давності для стягнення пені.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач в процесі судового розгляду не заявляв про сплив позовної давності.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України та той факт, що відповідач порушив строки оплати товару, встановлені договором № 1 від 16.03.2011р., вимога про стягнення з відповідача 1 067,83 грн. пені підлягає до задоволення.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 256, 258, 261, 267, 526, 599, 610, 611, 612, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор-Волинь" (45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 2а, код ЄДРПОУ 37177767) 13 257 грн. 09 коп. заборгованості, 1 067 грн. 83 коп. пені, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено: 01.11.2012р.

Суддя І. О. Якушева