Рішення

від 11.10.2012 по справі 5006/39/64пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.12 р. Справа № 5006/39/64пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Харакоза К.С.,

при помічнику судді (секретарі судового засідання) Дубовик А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міцар», м. Красноармійськ,

до відповідачів: 1. Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ; 2. Красноармійського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», м. Красноармійськ,

про визнання права власності на майно

За участю:

представника позивача Ракитської Н.А. (директор); Муляр Т.Д. за довіреністю;

представник відповідача 1 не з'явився;

представник відповідача 2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Міцар», м. Красноармійськ, звернулось до господарського суду з позовом до відповідача Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ, про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Красноармійськ, вул. Тургєнєва, 1/16.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 01.03.1994 року, Свідоцтво про власність, видане Фондом державного майна України 02.06.1994 року за №856, рішення Красноармійської міської ради №295рп від 24.05.1994 року, технічний паспорт на будівлю, розташовану за адресою: м. Красноармійськ, вул. Тургєнєва, 1/16, державний акт на землю серії ДН№023680, рішення Красноармійської міської ради №4/12-26 від 24.12.2003 року та №193рп від 05.04.1994 року.

Позивач зазначає, що товариство є правонаступником Орендного підприємства «Міцар» та власником його майна. Проте Красноармійським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» позивачу було відмовлено у реєстрації за ним права власності на будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Красноармійськ, вул. Тургєнєва, 1/16 з посиланням на Тимчасове положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5. Позивач вважає, що таким чином порушуються його право на власність, у зв'язку з чим просить суд визнати за ним право власності на будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Красноармійськ, вул. Тургєнєва, 1/16.

Ухвалою суду від 16.07.2012 року було порушено провадження по справі.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.08.2012 року справу №5006/39/64пн/2012 було передано на розгляд судді Харакозу К.С.

Ухвалою суду від 19.09.2012 року за клопотанням представника позивача було залучено співвідповідача по справі Красноармійське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації».

Державним реєстратором виконавчого комітету Красноармійської міської ради на виконання ухвали суду від 06.09.2012 року було надано реєстраційну справу ТОВ «Міцар», належним чином засвідчені копії матеріалів якої було залучено до матеріалів справи.

Представники позивача в судове засідання з'явились, заявлені позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Красноармійської міської ради в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. 07.08.2012 року Красноармійською міською радою було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки реєстрація права власності на нерухоме майно не належить до повноважень ради. 06.09.2012 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи на розсуд суду без участі його представника.

Представник відповідача Красноармійського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В судовому засіданні 02.10.2012 року представник відповідача повідомив суду, що Красноармійське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» заявлений позов визнає у повному обсязі, та надав відповідну письмову заяву.

Дослідивши матеріали даної судової справи, реєстраційної справи ТОВ «Міцар», вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.04.1994 року Красноармійською міською радою було видано Розпорядження за №193рп, відповідно до якого було прийнято рішення зареєструвати договір купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу - Орендного підприємства «Міцар» (т.1, а.с.109).

Відповідно до п.2 даного розпорядження уповноважений орган розпорядився вважати організацію орендаторів орендного підприємства «Міцар» правонаступником прав і обов'язків щодо орендного підприємства «Міцар».

Згідно з актом приймання-передачі майна Орендного підприємства «Міцар» від 02.06.1994 року продавець - Донецьке регіональне відділення Фонду держмайна України передав, а покупець - організація орендаторів Орендного підприємства «Міцар» прийняла державне майно Орендного підприємства «Міцар», розташованого за адресою: м. Красноармійськ, вул. Шота, 193 вартістю 27 002 900 крб. (т.1, а.с.32).

Передача майна відбувалась відповідно до договору купівлі-продажу №316 від 01 березня 1994 року, засвідченого нотаріально державним нотаріусом Першої Красноармійської нотаріальної контори Жиленко Світланою Володимирівною, реєстр №2-524 від 29 березня 1994 року та зареєстрованого рішенням Красноармійського виконкому за №193-РКИ від 05.04.1994 року (т.1, а.с.33-36).

Згідно з п.1 даного договору продавець продав, а покупець придбав державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Міцар», яке знаходиться за адресою: м. Красноармійськ, вул. Шота, 193 та яке відповідно до договору оренди від 22.12.1992 року було передано в оренду з правом викупу.

02.06.1994 року Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було видано Свідоцтво про власність №286, відповідно до якого Організація орендарів орендного підприємства «Міцар» (Покупець) є власником майна ОП «Міцар» на підставі договору купівлі-продажу №316 від 01 березня 1994 року, а також акту приймання-передачі від 02 червня 1994 року (т.1, а.с.30).

28.04.1994 року членами Організації орендарів орендного підприємства «Міцар» було укладено засновницький договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Міцар» (т.2, а.с.111-114).

Відповідно до п.13 даного договору Товариство є власником: майна, переданого йому учасниками, отриманих доходів, а також іншого майна, придбаного на підставах, що не заборонені законом.

05.05.1994 року на загальних зборах членів організації орендаторів «Міцар» було прийнято рішення заснувати на базі приватизованого державного майна орендного підприємства «Міцар» Товариство з обмеженою відповідальністю «Міцар» та затверджено статут товариства, про що оформлено протокол загальних зборів членів організації від 05.05.1994 року (т.2, а.с.109).

24.05.1994 року виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області було зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міцар», на підтвердження чого було видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №292050 (т.1, а.с.7).

Відповідно до п.1.1 Статуту ТОВ «Міцар» товариство створено на базі приватизованого держмайна орендного підприємства «Міцар» (т.1, а.с.9-20).

Відповідно до п.8.1 Статуту товариство є власником майна, переданого засновниками, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, придбаного їм з інших підстав, що дозволяються законодавством.

Згідно з п.2.1 Статуту засновниками товариства є члени організації орендаторів, які здійснили викуп підприємства (Свідоцтво про право власності від 02.06.1994 року №286).

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 20.05.1994 року Організація орендарів ОП «Міцар» передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Міцар» нерухоме майно та основні засоби та обладнання, у тому числі будівлю магазину з вбудованим складом (площа колгоспного ринку) (т.1, а.с.116).

16.08.2011 року Красноармійським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - магазин, який розташований на території центрального міського ринку у м. Красноармійську, відповідно до якого власником будівлі є ОП «Міцар» (т.1, а.с.37-41).

Згідно з висновком про оцінку вбудованого нежилого приміщення (магазину) в нежилій будівлі загальною площею 170,7 кв.м., розташованого за адресою: Донецька обл., м. Красноармійськ, територія центрального міського ринку, складеного 29.09.2012 року ТОВ «Нова експертиза», вартість спірного майна складає 339 603 гривень.

Для обслуговування даного магазину позивачем було придбано земельну ділянку.

Так, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №023680 Товариство з обмеженою відповідальністю «Міцар» є власником земельної ділянки площею 0,0366 га, яка розташована на території центрального міського ринку у м. Красноармійську Донецької області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 05.02.2004 року №732 (т.1, а.с.26).

Проте, згодом, при оновленні технічного паспорту на будівлю магазину позивачем було з'ясовано, що у Красноармійському комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» право власності на дану будівлю за ТОВ «Міцар» не зареєстровано.

20.06.2012 року відповідачем в результаті розгляду заяви ТОВ «Міцар» було прийнято рішення про відмову в реєстрації (т.1, а.с.25).

Так, відповідно до даного рішення відмову в реєстрації прийнято відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за №7/5, оскільки подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме не було проведено первинної реєстрації прав власності.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правом власності згідно з ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, у тому числі у випадку, якщо ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Враховуючи, що згідно правової позиції відповідачі не визнають право власності позивача на спірний об'єкт нерухомості, суд вважає, що позивач мав право звертатися до суду з відповідним позовом.

За своїм загальноправовим змістом вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Красноармійськ, вул. Тургєнєва, 1/16, є способом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» в редакції, діючій на момент приватизації ОП «Міцар», до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Відповідно до ч.1 ст. 15 даного закону приватизація державного майна здійснюється, у тому числі, шляхом викупу майна державного підприємства, зданого в оренду.

Згідно з п.3 Декрету Кабінету міністрів України від 20.05.1993 року «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду» (втратив чинність на підставі Закону №139-V від 14.09.2006 року) з моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків створеного орендарем підприємства.

За таких обставин, судом встановлено, що спірне майно: будівля магазину, розташована за адресою: м. Красноармійськ, вул. Тургєнєва, 1/16, - було передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міцар» в результаті приватизації орендованого майна державного підприємства - Орендного підприємства «Міцар» шляхом його викупу.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про власність», чинного на момент утворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Міцар» та формування його статутного капіталу, право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Стаття 128 Цивільного кодексу УРСР встановлює, що право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо договором або законом не встановлено інше.

Таким чином, встановлено, що право власності на спірне майно у позивача ТОВ «Міцар» виникло з моменту передачі йому цього майна Організацією орендарів ОП «Міцар», що підтверджується актом приймання-передачі майна від 20.05.1994 року.

На цей час позивач вільно та відкрито володіє, користується та розпоряджається вище зазначеним майном.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Сторони, в свою чергу, не надали суду документи, які підтверджують, що позивач неправомірно заволодів майном.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міцар» до відповідачів Красноармійської міської ради та Красноармійського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається судом на позивача відповідно до його клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 316, 328, 391, 392 Цивільного кодексу України, ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, ст. 21 Закону України «Про власність», Законом України «Про приватизацію державного майна», ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міцар», м. Красноармійськ, до відповідачів Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ. та Красноармійського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», м. Красноармійськ, про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Міцар» (85300, Донецьк обл., м. Красноармійськ, вул. Тургенєва, 1/16, ЄДРПОУ 20317331) право власності на нерухоме майно, а саме будівлю магазину загальною площею 170,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Красноармійськ, вул. Тургенєва, 1/16.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Харакоз К.С.