Рішення

від 29.10.2012 по справі 5011-45/12564-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/12564-2012 29.10.12

За позовом : Приватного підприємства "РЕСУРС БУД"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КЕЗЗБШ"

про: стягнення 17 927,80 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Баршацький І.В. -представник за довіреністю від 27.09.2012 № 43;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги приватного підприємства «Ресурс Буд»мотивовані тим, що останнім було поставлено товар товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЕЗЗБШ», який був ним отриманий, але не оплачений у повному обсязі. З таких підстав, приватне підприємство «Ресурс Буд»просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути суму заборгованості у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.09.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/12564-2012. Розгляд справи призначено на 10.10.2012.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення кореспонденції, однак повноважного представника в судові засідання відповідач не направив, обґрунтованих пояснень із зазначенням поважних причин неявки до суду не подав.

Письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем до суду не подано.

Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов до суду не подав.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством «Ресурс Буд»(далі -позивач) поставлено товар Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЕЗЗБШ»на загальну суму 1 118 397,98 грн. Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару підтверджується наступними видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи: від 04.08.2009 № РБК-00926; від 21.08.2009 № РБК-001566; від 10.09.2009 № РБК-002160; від 12.09.2009 № РБК-002263; від 17.09.2009 № РБК-002286; від 18.09.2009 № РБК-002430; від 21.09.2009 № РБК-002528; від 24.09.2009 № РБК-002576; від 25.09.2009 № РБК-002658; від 26.09.2009 № РБК-002659; від 28.09.2009 № РБК-002753; від 28.09.2009 № РБК-002746; від 29.09.2009 № РБК-002812; від 29.09.2009 № РБК-002811; від 07.10.2009 № РБК-003062; від 21.10.2009 № РБК-003462; від 22.10.2009 № РБК-003519; від 29.10.2009 № РБК-003694; від 19.11.2009 № РБК-004177; від 20.11.2009 № РБК-004216; від 21.11.2009 № РБК-004253; від 29.03.2010 № РБК-000637; від 29.03.2010 № РБК-000593; від 27.04.2010 № РБК-001110; від 09.05.2010 № РБК-001206; від 18.05.2010 № РБК-001666; від 18.05.2010 № РБК-001714; від 28.05.2010 № РБК-002017.

Товар отриманий особою на підставі довіреностей, якими відповідач уповноважив останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей (належним чином засвідчені копії довіреностей містяться у матеріалах справи).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

Отже, між позивачем та відповідачем укладений договір поставки, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався його оплатити та прийняти відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Проте, отриманий товар відповідач оплатив лише частково у сумі 1 100 652,08 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 17 745,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

А у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки сторонами не визначений строк оплати товару, позивач направив відповідачеві лист від 22.02.2011 № 16 із вимогою про сплату суми заборгованості у розмірі 17 745,90 грн.

Проте, зазначена вище вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сума заборгованості відповідачем спростована не була, а також доказів сплати заборгованості на користь позивача останнім до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 17 745,90 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

А оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції у сумі 181,90 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЕЗЗБШ»(03680, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 52; ідентифікаційний код 36308764, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства «РЕСУРС БУД»(02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 31, офіс 3; ідентифікаційний код 36506383, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) -17 745 (сімнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 90 коп. -основного боргу; 181 (сто вісімдесят одна) грн. 90 коп. -збитків від інфляції, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац

Дата підписання повного тексту рішення: 01.11.2012 року.