Рішення

від 30.10.2012 по справі 5011-72/13443-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/13443-2012 30.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-Торгівля-Дистрибуція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс імперіал груп"

про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістика-Торгівля-Дистрибуція" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс імперіал груп" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 360 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №4 від 13.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.10.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав заяву про визнання позову, в якому зазначає, що позов визнає в повному обсязі.

15.10.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Представники сторін у дане судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що представники позивача та відповідача були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (далі-первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс імперіал груп" (далі -відповідач) укладено договір про передачу виключних майнових прав на знак для товарів та послуг (торгівельну марку) №4, умовами якого передбачено, що власник передає відповідачу майнові права на знак для товарів та послуг у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, свідоцтво України №107513, а відповідач приймає майнові права на знак для товарів і послуг (торгівельну марку) у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, свідоцтво України №107513, від власника в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору за передання майнових прав, що є предметом цього договору, відповідач зобов'язується сплатити власнику винагороду у розмірі 6 000 000,00 грн.

Згідно п. 2.2. договору оплата здійснюється безготівковим способом шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок власника протягом 60 календарних днів з моменту підписання даного договору, а також будь-яким іншим способом, не забороненим законодавством України, в т.ч. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Судом встановлено, що 13.08.2012 р. первісний кредитор передав відповідачеві Свідоцтво на знак для товарів та послуг №107513, зареєстроване в державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг 25.05.2009 р., що підтверджується актом передачі-приймання від 13.08.2010 р. за договором №4 від 13.08.2012 р.

15.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістика-Торгівля-Дистрибуція»(далі -позивач) укладено договір про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), умовами якого передбачено, що первісний кредитор передає, а позивач приймає права первісного кредитора за договором № 4 від 13.08.2010 року, який був укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп». Заборгованість відповідача перед первісним кредитором на момент укладання цього договору складає суму у розмірі 5 925 000,00 гривень (п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 2 договору в результаті укладання цього договору позивач має право вимагати від відповідача сплати грошових коштів, в розмірі, визначеному пунктом 1 цього договору, у строк, визначені договором, а також сплати штрафних санкцій, збитків та іншої шкоди, завданої несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору №4 від 13.08.2010 р.

Так, згідно п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що на підставі договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.02.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (первісний кредитор) відступлено позивачу (новий кредитор) право вимоги за договором про передачу виключних майнових прав на знак для товарів та послуг (торгівельну марку) №4 від 13.08.2010 р. у розмірі 5 925 000,00 грн.

Частиною 3 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Дослідивши договір про передачу виключних майнових прав на знак для товарів та послуг (торгівельну марку) №4 від 13.08.2010 р. суд встановив, що умови вказаного договору не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора у зобов'язанні переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.02.2011 р. відповідає вимогам ст.ст. 512, 513, 514 ЦК України, у судовому порядку недійсним не був визнаний, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістика-Торгівля-Дистрибуція»набув всіх прав та обов'язків визначених договором про передачу виключних майнових прав на знак для товарів та послуг (торгівельну марку) №4 від 13.08.2010 р., який укладено між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс імперіал груп".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати передання майнових прав за договором про передачу виключних майнових прав на знак для товарів та послуг (торгівельну марку) №4 від 13.08.2010 р., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 360 000,00 грн. заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору передав відповідачеві Свідоцтво на знак для товарів та послуг №107513, зареєстроване в державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг 25.05.2009 р., що підтверджується актом передачі-приймання від 13.08.2010 р. за договором №4 від 13.08.2012 р.

Однак відповідач за передачу майнових прав розрахувався частково, у зв'язку з чим, заборгував позивачеві 5 925 000,00 грн. Як вбачається із поданої до суду заяви, останній визнав свою заборгованість перед позивачем.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів щодо належного виконання свого зобов'язання щодо оплати переданих майнових прав, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про передачу виключних майнових прав на знак для товарів та послуг (торгівельну марку) №4 від 13.08.2010 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача 360 000,00 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-Торгівля-Дистрибуція" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс імперіал груп" (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, буд. 3/2 л. А, код ЄДРПОУ -35631997) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-Торгівля-Дистрибуція" (79057, м. Львів, Франківський район, вул. Коновальця, буд. 103, кімн. 607-609, код ЄДРПОУ -36501170) 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 30.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.