Рішення

від 19.10.2012 по справі 5011-19/12408-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/12408-2012 19.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампер"

про стягнення 137 746,92 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Гаврись Я.Б. за дов. № 880/22 від 27.12.2011 р.

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампер" про стягнення 137 746,92 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 року порушено провадження по справі № 5011-19/12408-2012, розгляд справи призначено на 24.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 19.10.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.10.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.10.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 р. між ПАТ «Центренерго»та ТОВ «Кампер»було укладено Договір № 111/7 про закупівлю (постачання) вугільної продукції та ряд додаткових угод.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору постачальник поставить (передасть) у власність покупця вугільну продукцію в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість відповідно до умов договору. Загальна сума договору орієнтовано становить 2 868 048 000 грн з ПДВ.

Згідно п. 2.1 Договору, строк (термін) поставки вугілля: з 01 січня 2012 р. по 31.12.2012 р. включно.

Відповідно до п. 2.3 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах FCA залізнична станція згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року за реквізитами покупця.

Згідно з п. 7.4 Договору, постачальник несе всі ризики втрати чи пошкодження вугілля до моменту здійснення його поставки у відповідності до умов договору.

За приписами п. 3.1.4 Договору, постачальник зобов'язаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002.

Згідно до п. 5.1 Договору, на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше не передбачено договором, розповсюджуються вимоги: Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

В період з січня по лютий 2012 року постачальник направив на адрес одержувача вантажу Вуглегірську ТЕС вугілля за накладними № 53350484, 53350872, 53350039, 53350195, 53367629, 53367702,53391199,53391264,53397261,53397303,53397220,53410437,53402897. В наявних накладних зазначено, що вугілля умаслено 1%.

Факт прибуття вугілля у змерзлому стані засвідчено в актах загальної форми ГУ-23, які підписані представником Укрзалізниці відповідно до Правил перевезення вантажів, що змерзаються за номером потяга № 3302 від 01.02.2012 р., № 3014 від 01.02.2012 р., № 3102 від 31.01.2012 р., № 3520 від 31.01.2012 р., та актах відбору проб за участю представника громадськості № 527 від 02.02.2012 р., № 641 від 11.02.2012 р., № 586 від 5-6.02.2012 р., № 532 від 10.02.2011 р., № 576 від 05.02.2012 р.,№ 641 від 11.02.2012 р. № 640 від 11.02.2012 р., та посвідченням № 61 від 02.02.2012 р., № 68 від 03.02.2012 р., № 78 від 10.02.2012 р., № 79 від 10.02.2012 р.

З Актів -додатків до актів ГУ-23 від 31.01.2012 р., 01.02.2012 року, які підписані представником громадськості та депутатом Світлодарської міської ради VІ скликання -Пронтарським В.І., вбачається, що Вуглегірською ТЕС для відновлення сипучості вугілля, збільшений час розігрівання вагонів із змерзлим вугіллям та проведено інші дії.

У зв'язку із проведенням маневрових робіт, зайнятості фронту вивантаження та додаткових витрат залізниці, ПАТ «Центренерго»були понесені додаткові витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами на загальну суму 137 746,92 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 11020104,04020086,02020082,11020106,02020081,08020096,06020092 та переліками ТЕХ ПД №344,257,429,184.

16.02.2012 року позивачем було надіслано факсограму № 11/648 на адресу відповідача з вимогою надати гарантійне письмо на відшкодування плати за користування вагонами у розмірі 137 746,92 грн..

Листом № 164 від 05.03.2012 р. відповідач гарантує відшкодування плати за користування вагонами у ромі зір 137 746,92 грн.

19.03.2012 р. позивачем направлено в адресу відповідача претензію № 25/2139. Відповіді відповідачем не надіслано.

Позивач зазначає, що йому за зазначеним договором завдано відповідачем збитків в розмірі 137 746,92 грн., внаслідок допущення порушень умов договору щодо запобіганння змерзанню вугілля у дорозі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення Договору поставки вугілля № 111/7 від 30.12.2011 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в період з січня по лютий 2012 року постачальник направив на адрес одержувача вантажу Вуглегірську ТЕС вугілля за накладними № 53350484,53350872,53350039,53350195,53367629,53367702,53391199,53391264,53397261,53397303,53397220,53410437,53402897.

За приписами п. 3.1.4 Договору, постачальник зобов'язаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002.

Судом встановлено, що вугілля прибуло у змерзлому стані, що засвідчено в актах загальної форми ГУ-23, які підписані представником Укрзалізниці відповідно до Правил перевезення вантажів, що змерзаються за номером потяга № 3302 від 01.02.2012 р., № 3014 від 01.02.2012 р., № 3102 від 31.01.2012 р., № 3520 від 31.01.2012 р., та актах відбору проб за участю представника громадськості № 527 від 02.02.2012 р., № 641 від 11.02.2012 р., № 586 від 5-6.02.2012 р., № 532 від 10.02.2011 р., № 576 від 05.02.2012 р., № 641 від 11.02.2012 р. № 640 від 11.02.2012 р., та посвідченням № 61 від 02.02.2012 р., № 68 від 03.02.2012 р., № 78 від 10.02.2012 р., № 79 від 10.02.2012 р.. З Актів -додатків до актів ГУ-23 від 31.01.2012 р., 01.02.2012 року, які підписані представником громадськості та депутатом Світлодарської міської ради VІ скликання -Пронтарським В.І., вбачається, що Вуглегірською ТЕС для відновлення сипучості вугілля, збільшений час розігрівання вагонів із змерзлим вугіллям та проведено інші дії.

Відповідно до п. 3 Правил перевезення вантажів, які змерзаються у разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосовувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів.

Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів, які змерзаються у умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям. Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури -3 градуси та нижче.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів, які змерзаються визначено, що до числа інших запобіжних (профілактичних) заходів належать -пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю, хлористим кальцієм, перекладання сухим торф'яним дріб'язком з підстиланням його на підлогу вагона; шарове перекладання торф'яним дріб'язком вантажу у вагоні при навантаженні, змазування підлоги та стін на піввагонів мінеральними та кам'яновугільними маслами, оббризкування вантажу кам'яновугільними та іншими маслами.

Відповідно до п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються та ст. 27 Статуту залізниць, у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується прибуття вантажу в змерзлому стані, указуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов»язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.

Згідно п. 15 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, у зв'язку з тим, що застосування засобів профілактики не гарантує повного збереження сипучості вантажів, особливо при тривалих перевезеннях в умовах сильних морозів, а також при мінливих метеорологічних умовах та в перехідні періоди року, одержувачі повинні забезпечувати пункти вивантаження таких вантажів засобами розігріву чи механічного подрібнення для поновлення сипучості вантажів, що змерзлися. Для розігріву використовуються Тепляки»та інші обігрівальні установки різних типів, установки екскаваторного типу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Дослідивши, складені позивачем акти про отримання вантажу в змерзлому стані та Акти загальної форми, які наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що останні відповідають вимогам п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються та ст. 27 Статуту залізниць, оскільки акти складені за участю представника станції, засвідчують прибуття вантажу в змерзлому стані, зазначено заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, затрачений час на розморожування та вивантаження. Акти приймаються судом як належний доказ, підтверджуючий факт прибуття вантажу в змерзлому стані та засвідчують неналежне виконання відповідачем умов п. 3.1.4 Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

Згідно ст.. 22 Цивільного Кодексу України збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.. 224 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.. 225 ГПК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною тощо.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дії якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що збитки, а саме понесені позивачем витрати за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення, витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами та витрати за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, виникли на підставі виконання умов Договору поставки вугілля, отже збитки позивача знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача та зменшення майнових прав позивача, за таких обставин вимоги позивача в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі

Факт понесених позивачем збитків в розмірі 137 746,92 грн., підтверджується, наявними в матеріалах справи, Актами загальної форми ГУ-23, Актами про змерзання вугілля, відомостями про плати за користування вагонами.

За таких обставин, судом визнається позов про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 137 746,92 грн. законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 58, 82-85 ГПК України, ст.ст. 173,193,224,225 ГК України, ст.ст. 525,526,629,909 ЦК України, п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, ст. 27 Статуту залізниць, Договором сторін, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампер»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 35625386) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго»(03151, м. Київ, вул.. Народного ополчення, 1; код ЄДРПОУ 22927045) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, збитки по Договору № 111/7 від 30.12.2011 року на загальну суму 137 746 (сто тридцять сім тисяч сімсот сорок шість) грн.. 92 коп., 2 754 (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн.. 94 коп. -судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 24.10.12 р.