Постанова

від 05.09.2012 по справі 5011-43/3529-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 № 5011-43/3529-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Гарник Л.Л.

при секретарі судового засідання - Корінної А.О.,

за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 05.09.2012 по справі

№ 5011-43/3529-2012):

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві

на постанову Господарського суду м. Києва від 29.03.2012

у справі № 5011-43/3529-2012 (суддя: Пасько М.В.)

за заявою (боржника)Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех-Сервіс»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5011-43/3529-2012 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех-Сервіс» (далі за текстом - ТОВ «Інкомтех-Сервіс») банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Голову ліквідаційної комісії Капелюшного І.В., завершено підприємницьку діяльність банкрута та інше.

Не погоджуючись з винесеною постановою, Державна податкова служба у м. Києві (далі за текстом - ДПС) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 07.06.2012, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5011-43/3529-2012 та припинити провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі № 5011-43/3529-2012 у складі колегії: головуючий суддя - Доманська М.Л. (доповідач); судді Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.09.2012.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Капелюшний І.В. просить суд залишити постанову господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5011-43/3529-2012 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.09.2012 представники від заявника (боржника) та ДПC не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників від сторін та ліквідатора, за наявними у справі матеріалами.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дана справа порушена судом за процедурою, передбаченою ст. 51 Закону.

Відтак, незаконна ліквідація боржника за процедурою перебаченою ст. 51 Закону унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після перевірки суб'єкта господарювання, оскільки з моменту внесення до державного реєстру рішення суду про визнання боржника банкрутом, в останнього не можуть виникати податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зробити висновок про право податкового органу на оскарження судових актів про ліквідацію боржника у процедурі банкрутства в порядку ст. 91 ГПК України, як судових актів, за наслідком прийняття яких змінюєтья правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати податкові зобо'язання.

Вказане обґрунтовує право податкового органу на апеляційне оскарження у даному випадку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З матеріалів даної справи вбачається, що 20.03.2012 ліквідатор ТОВ «Інкомтех-Сервіс» звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За ч. 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) зазначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 ГК України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України. (З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові № 08/172 від 10.06.2008 у справі №15/682-б)

До вказаної заяви боржника додані всі необхідні документи: рішення ліквідатора ТОВ «Інкомтех-Сервіс» від 03.02.2012 № 2 про звернення до господарського суду з заявою про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, акт оцінки вартості майнових активів ТОВ «Інкомтех-Сервіс» від 03.02.2012 , фінансовий звіт ТОВ «Інкомтех-Сервіс», Витяг з Бюлетеня державної реєстрації від 30.11.2011 № 197(32) з повідомленням про припинення юридичної особи боржника та проміжний ліквідаційний баланс станом на 01.02.2012. Крім того в матеріалах даної справи містяться докази повідомлення органу ДПС про припинення платника податків шляхом подання заяви форми № 8-ОПП від 28.12.2011 №08-12/2011 у встановленому законом порядку.

Визнаючи ТОВ "Інкомтех-Сервіс" банкрутом в порядку ст. 51 Закону, господарський суд м. Києва в своїй постанові виходив з того, що фінансовий стан боржника характеризується неплатоспроможністю та кредиторська заборгованість не може бути погашена внаслідок недостатності майнових активів боржника.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ДПС в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5011-43/3529-2012. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної ухвали, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5011-43/3529-2012- без змін.

2. Матеріали справи № 5011-43/3529-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Гарник Л.Л.