cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-58/10134-2012 24.10.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудком-3" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна будівля" Простягнення заборгованості 151066,55 грн. Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача -Худенко В.І. пред. за дов. б/н від 01.04.2012р.
Від відповідача -не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжбудком-3" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна будівля" про стягнення заборгованості 151066,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 30.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/10134-2012, розгляд справи призначено на 05.09.2012 року.
05.09.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.
05.09.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення №01602 01529430.
05.09.2012 року представник позивача у судовому засіданні надав суду документи по справі.
Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.
В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року розгляд справи відкладено на 26.09.2012 року.
26.09.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченко Е.О., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п.2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол № 1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5011-58/10134-2012 передано для розгляду судді Ониськів О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.10.2012 року.
01.10.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу № 5011-58/10134-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 24.10.2012 року.
У судове засідання 24.10.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.
24.10.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення №01602 01679939.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
24.10.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду довідку заборгованості підприємства відповідача.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 24.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
В С Т А Н О В И В:
23.05.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Інжбудком - 3»(надалі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівля»(надалі - замовник, відповідач) укладено договір про надання транспортних послуг № 13 (надалі - договір), предметом якого є надання виконавцем замовнику будівельних машин та механізмів для роботи, при цьому виконавець надає машини та механізми у повністю справному технічному стані, несе експлуатаційні витрати, провадить технічне обслуговування техніки, а також здійснює оплату праці водія.
Відповідно до п. 3.0. договору сторони визначили, що до кінця кожного місяця замовник зобов'язаний підписати акти виконаних робіт.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що замовник здійснює оплату за надані транспортні послуги в розмірі фактично використаних робіт щомісячно, згідно актів виконаних робіт, не пізніше 3-х банківських днів з моменту одержання рахунку.
Оплата за виконання роботи проводиться за 1 (одну) машино-годину з ПДВ (п. 3.2. договору).
Вартість роботи екскаватора АТЛАС -249,90 грн. з ПДВ (п. 3.3. договору).
На виконання умов договору сторонами було підписано акти здачі прийняття наданих послуг на загальну суму 140 964,00 грн. (№ 51 від 20.10.2011 р. на суму 45 231,90 грн., № 53 від 20.10.2011 р. на суму 30 375,00 грн., № 70 від 20.10.2011 р. на суму 20 625,00 грн., № 71 від 18.10.2011 р. на суму 44 732,10 грн.), відповідно до яких виконавцем належним чином було надано послуги передбачені умовами договору.
Акти здачі-прийняття наданих послуг виписані на підставі рахунків -фактур та договору.
Також в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.11.2011 р. підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток сторін, який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем на суму 140 964,00 грн.
Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не оплатив послуги надані позивачем та просить стягнути заборгованість в розмірі 140694, 00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 Цивільного кодексу України»).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов договору сторонами було підписано акти здачі прийняття наданих послуг, виписані на підставі рахунків -фактур та договору на загальну суму 140 964,00 грн. (№ 51 від 20.10.2011 р. на суму 45 231,90 грн., № 53 від 20.10.2011 р. на суму 30 375,00 грн., № 70 від 20.10.2011 р. на суму 20 625,00 грн., № 71 від 18.10.2011 р. на суму 44 732,10 грн.), відповідно до яких виконавцем належним чином було надано послуги передбачені умовами договору.
Відповідач надані позивачем послуги, у строки передбачені договором, не оплатив, належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 140 964,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім основної суми боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 273,19 грн. та пеню у розмірі 8 829,36 грн.
Розглядаючи спір в частині стягнення пені, суд виходить з наступного.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що у разі несплати замовником платежів у термін, встановлений договором, нараховується пеня в розмірі 0,5 % із простроченої суми за кожний день прострочки.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем суд визнає його арифметично вірним та приходить до висновку задовольнити позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 8 829,36 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 273,19 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 273,19 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 140 964,00 грн. - основної заборгованості, інфляційні втрати у розмірі 1 273,19 грн. та пеню у розмірі 8 829,36 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна будівля" (01015, м. Київ, Печерський р-н, вул. Старонаводницька, буд. 13, літ. А; код ЄДРПОУ 37143015) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжбудком-3" (01015, м. Київ, Печерський р-н, вул. Старонаводницька, буд. 8, кв. 65; код ЄДРПОУ 34937993) суму 140964, 00 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят чотири грн. 00 коп.) боргу, 1273, 19 грн. (одну тисячу двісті сімдесят три грн. 19 коп.) інфляційних витрат, 8829, 36 грн. (вісім тисяч вісімсот двадцять дев'ять грн. 36 коп.) пені, 3031, 32 грн. (три тисячі тридцять одну грн. 32 коп.) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено: 29.10.2012 року.
Суддя О.Є. Блажівська
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2012 |
Оприлюднено | 05.11.2012 |
Номер документу | 27210744 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Блажівська О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні