Рішення

від 30.10.2012 по справі 5011-23/12079-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/12079-2012 30.10.12 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство

«Аеротехніка-МЛТ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро «Виконання

судових рішень»

про стягнення 80 399, 10 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Боришкевич В.О. (довіреність № 31-05 від 31.05.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро «Виконання судових рішень»80 399, 10 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 07.02.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/12079-2012 та призначено її розгляд на 02.10.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 25.09.2012 року Позивач подав заяву про уточнення суми позову в прохальній частині, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 80 399, 10 грн., (у тому числі 30 000, 00 грн. -основного боргу, 331, 47 грн. -інфляційні втрати, 506, 07 грн. -3 % річних, 2 261, 56 грн. -пеня та 47 300, 00 грн. -збитки).

Позивач 02.10.2012 року подав клопотання про витребування у Господарського суду міста Києва в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України матеріалів справи № 64/34.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки останнє не відповідає вимогам статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання , який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 07.02.2011 року укладено договір № 05/02/11, відповідно до якого останній зобов'язався надати Позивачу правову допомогу при стягненні боргу з ТОВ «АСАВІА ТРЕЙД»в загальній сумі 1 657 900, 00 грн.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку із внесенням змін до договору, сторонами у справі 12.07.2011 року укладено додаткову угоду № 1/2 до договору № 05/02/11 від 07.02.2011 року, відповідно до пункту 3.4 якої Позивач сплачує Відповідачу попередню оплату у розмірі 30 000, 00 грн. у строк до 26.07.2011 року.

Позивач 22 липня 2011 року платіжним дорученням № 2210 від 22.07.2011 року перерахував на поточний рахунок Відповідача 30 000, 00 гривень за юридичні послуги на виконання додаткової угоди № 1/2 від 12.07.2011 року до договору № 05/02/11 від 07.02.2011 року.

Для здійснення своїх повноважень від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ», останнє видало співробітникам Відповідача, зокрема, Хищенку С.В., Татаренко А.А. та Таволжанському О.В. довіреність № 07-02 від 07.02.2011 року на представництво інтересів Позивача у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не приймав участь у судових засіданнях при розгляді Господарським судом міста Києва справи № 64/34, будь-яких інших доказів виконання робіт, зокрема, актів виконаних робіт, письмових звітів про стан справ про повернення боргу тощо суду не надано.

Згідно пункту 4.11 додаткової угоди № 1/2 від 12.07.2011 року до договору № 05/02/11 від 07.02.2011 року у разі невиконання Відповідачем зобов'язань по договору в строк до 07.02.2012 року, останній повертає Позивачу повну суму попередньої оплати у строк до 10.02.2012 року з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 20.03.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про поверненя попередньої оплати, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

У зв'язку закінченням строку дії договору та невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором, Відповідач зобов'язаний повернути на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 30 000, 00 грн., тому вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині надання юридичних послуг.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.12 додаткової угоди № 1/2 від 12.07.2011 року до договору № 05/02/11 від 07.02.2011 року встановлено, що у випадку не повернення суми попередньої оплати у строк до 10.02.2012 року Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

Перевіривши розрахунок пені, суд задовольняє вимогу в цій частині частково у розмірі 2 205, 33 грн., виходячи з наступного.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 30000 11.02.2012 - 22.03.2012 41 7.7500 % 0.042 %* 520.90 30000 23.03.2012 - 06.08.2012 137 7.5000 % 0.041 %* 1684.43 Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 506, 07 грн. (за період з 11.02.2012 року по 31.08.2012 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку за спірний період. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Статтею 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Враховуючи вищенаведене, вимога Позивача про стягнення збитків задоволенню не підлягає.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 32 711, 40 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро «Виконання судових рішень»(03150, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Володимиро-Либідська, будинок, 22, квартира 35, ідентифікаційний код 35981357) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ»(08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вулиця Фрунзе, будинок 150, ідентифікаційний код 30763942) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. -основного боргу, 506 (п'ятсот шість) грн. 07 коп. -3 % річних, 2 205 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 33 коп. -пеня, 654 (шістсот п'ятдесят чотири ) грн. 85 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 31.10.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.