Рішення

від 22.10.2012 по справі 5011-41/11060-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11060-2012 22.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» Простягнення 23 199,34 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Коваленко Д.О. -дов. № 167 від 30.08.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП»про стягнення 23 199,34 грн.

Ухвалою від 16.08.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.09.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

03.09.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 03.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2012 року.

Представники сторін в судовому засіданні 08.10.2012 року надали усні пояснення по суті спору.

Також, в судовому засіданні 08.10.2012 року представники сторін подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/11060-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 08.10.2012 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 22.10.2012 року.

У судовому засіданні 22.10.2012 року представник позивача надав усні стосовно заявлених позовних вимог відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

22.10.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 31/11 (із дилерським застереженням), відповідно до пункту 2.1 якого продавець зобов'язувався протягом дії цього договору передати дилеру товар окремими узгодженими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) і в кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а дилер, зобов'язаний був прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.1. договору купівлі-продажу № 31/11 (із дилерським застереженням) від 05.05.2011 р. сторони погодили, що ціна товару визначається в накладних і/ чи специфікаціях, або інших додатках при передачі кожної партії товару.

Умовами пункту 3.4 договору встановлено, що оплата дилером вартості отриманого від продавця товару визначається сторонами в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 6 додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 31/11 (із дилерським застереженням) від 05.05.2011 р. передбачено, що дилер зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману за накладною партію товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання товару, зазначеної в накладній. Розрахунок проводиться в гривнях шляхом перерахування вартості товару, зазначеної в накладній, на поточний рахунок продавця.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 31/11 (із дилерським застереженням) від 05.05.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП»товар на загальну суму 27 911,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № ОЛ-0000579 від 07.06.2011 р. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково у розмірі 8 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість за договором складає 19 911,60 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 19 911,60 грн. основною боргу, 243,94 грн. інфляційних втрат, 602,40 грн. три відсотки річних, 597,35 грн. штрафу, 1 844,05 грн. пені та 54,40 грн. витрат за отримання витягу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 6 додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 31/11 (із дилерським застереженням) від 05.05.2011 р. передбачено, що дилер зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману за накладною партію товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання товару, зазначеної в накладній.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною підписаною представниками сторін, копія якої містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 19 911,60 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 19 911,60 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктами 6.2 та 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 844,05 грн. пені і 597,35 грн. штрафу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2 договору купівлі-продажу № 31/11 від 05.05.2011 р. передбачено, що у випадку порушення строку оплати товару, дилер зобов'язується сплатити продавцю суму боргу за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 6.3 даного договору, у разі порушення дилером терміну оплати товару більш ніж 30 (тридцять) днів, дилер, крім суми боргу і пені, зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 3 % від вартості поставленого продавцем і неоплаченого товару згідно відповідних накладних і/ або специфікацій та/ або додаткових угод або інших додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 1 821,62 грн., а в частині штрафу -повністю у розмірі 597,35 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД»просить суд також стягнути з відповідача 243,94 грн. інфляційних втрат та 602,40 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню частково у розмірі 595,34 грн. та 74,73 грн. відповідно.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 54,40 грн. витрат за отримання витягу з Єдиного державного реєстру суд відмовляє з огляду на наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки, до складу судових витрат не віднесені витрати на отримання витягу з Єдиного державного реєстру, то підстави для їх відшкодування відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП»(місцезнаходження : 01004, м. Київ, Печерський р-н, вул. Басейна, 9, код ЄДРПОУ 36426628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД»(місцезнаходження: 69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, код ЄДРПОУ 20478063) 19 911 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 1 821 (одну тисячу вісімсот двадцять одну) грн. 62 коп. пені, 597 (п'ятсот дев'яносто сім) грн. 35 коп. штрафу, 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 34 коп. три відсотки річних, 74 (сімдесят чотири) грн. 73 коп. інфляційних нарахувань та 1 595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 71 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

29.10.2012 р.

Суддя Спичак О.М.