Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-9/11922-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11922-2012 23.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми «Фенікс-Маркет» До ПроТовариства з обмеженою відповідальністю «АМЗ-Лізинг» стягнення 35 653,75 грн. Суддя Бондаренко Г.П. Представники: Від позивача Від відповідача Зайцев О.М. не з'явився - директор (наказ №1-К від 28.02.1995р.) Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фенікс-Маркет" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЗ-Лізинг" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 35 541,91 грн., з яких 22 421,81 грн. основної заборгованості за Договором поставки №55 від 22.11.2009р., 4 440,13 грн. штрафних санкцій, 8 680,00 грн. процентів річних від простроченої суми, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11922-2012, розгляд справи призначено на 23.10.2012 року.

До прийняття рішення по суті позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму основної заборгованості в розмірі 22 421,81 грн., суму штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання в розмірі 1 697,91 грн., суму процентів річних в розмірі 8 680,00 грн.

В судове засідання 23.10.2012 року відповідач не з'явився, конверт з ухвалою суду від 31.08.2012 року направлений відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, повернуто до суду поштою з приміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні в усних поясненнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №55 від 22.11.2009р. в частині оплати товару. Позовні вимоги вмотивовані положеннями Договору поставки №55 від 22.11.2009р. та ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Фенікс-Маркет" (далі по тексту -Позивач; Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМС-Лізинг"(далі по тексту -Відповідач; Покупець за Договором) укладено Договір поставки №55 від 22.11.2009р. (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1.) постачальник зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти на умовах даного Договору товар, найменування, кількість та ціна якого вказані в специфікації №1 до Договору, яка є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця та оформити відповідні документи.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.4., 5.5. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW Київ (зі складу постачальника за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 6), згідно ІНКОТЕРМС-2000. Постачальник зобов'язується передати товар у розпорядження покупця у вказаному пункті поставки протягом 15 днів з моменту 40% передплати за товар. Дострокове виконання постачальником своїх зобов'язань по поставці товару допускається за згодою покупця. Право власності на товар, а також ризик його випадкової загибелі чи ушкодження переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцеві у вказаному пункті поставки. Передача товару здійснюється у відповідності до видаткової накладної постачальника після підписання її покупцем.

Згідно з п. 5.7. Договору в разі виявлення в ході перевірки некомплектного, неякісного товару або товару, що яким-небудь іншим чином не відповідає певним вимогам, покупець має право не підписувати видаткові накладні на товар, але зобов'язаний надати постачальнику мотивовану письмову відмову від прийняття товару. Даний пункт Договору розповсюджується тільки на ті недоліки товару, які можуть бути виявлені шляхом зовнішнього огляду товару без експлуатації товару за його призначенням.

Позивач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується видатковою накладною №ФН-0000666 від 24.11.2010р. на загальну вартість товару 138 410,14 грн., підписаною сторонами.

У відповідності до п. 3.2. Договору загальна сума Договору складає 17 055,00 доларів США, оплата здійснюється в гривнах по курсу Української Міжбанківської Валютної Біржі +2% на день оплати.

Статтею 4 Договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється покупцем в гривнах по курсу Української Міжбанківської Валютної Біржі +2% на день оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових засобів на рахунок постачальника в наступному порядку:

- 40% грошових коштів від загальної суми Договору, що складає 6 822,00 доларів США, - протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного Договору;

- 60% грошових коштів від загальної суми Договору, що складає 10 233,00 доларів США -рівними частинами, по 1 706,00 доларів США протягом шести місяців, не пізніше 25-го числа кожного місяця з моменту поставки товару у відповідно до п. 5.1. Договору. Кінцева дата розрахунку -не пізніше 01.05.2011р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання по оплаті товару, сплативши 115 988,33 грн., з огляду на що у нього перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 22 421,81 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 22 421,81 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи та пояснення не надав, наведені позивачем у позовній заяві обставини не спростував.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 22 421,81 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк сплати за товар у відповідності до підпункту 4.1.3. пункту 4.1. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 22 421,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 697,91 грн. пені (за період з 13.02.2011р. по 22.03.2012р. -38 днів, з 22.03.2012р. по 14.08.2012р. -145 днів) з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та 8 680,00 грн. процентів річних від простроченої суми, встановлені Договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи зі змісту наведених норм, учасники господарських відносин, якими є сторони у справі, вправі самостійно визначити розмір штрафних санкцій, якою є і неустойка, тільки в тому випадку, якщо такий розмір не встановлено законом.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, а також положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд приходить до висновку, що законом чітко встановлений розмір неустойки (пені) за порушення грошових зобов'язань, а тому він не може бути змінений за домовленістю сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання. При цьому, штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України, яка є штрафною санкцією відповідно до норм ГК України.

Згідно розрахунку позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог розмір пені складає 1 697,91 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідач суду не надав. Розрахунок позивача є правильним та обґрунтованим, а отже підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума пені в розмірі 1 697,91 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та п. 7.4. Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 680,00 грн. 30 відсотків річних за період з 02.05.2011 року по 14.08.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. Договору позивач та відповідач визначили, що в разі порушення покупцем строків оплати товару, передбачених даним Договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику тридцять процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 30 річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 30 % річних підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 30% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фенікс-Маркет" підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС-Лізинг" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 34679205; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фенікс-Маркет" (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 30, оф. 1; код ЄДРПОУ 22942398) 22 421,81 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять одна грн. 81 коп.) грн. основної заборгованості, 1 697,91 (одна тисяча шістсот дев'яносто сім грн. 91 коп.) грн. пені, 8 680,00 (вісім тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) грн. 30 % річних від простроченої суми та 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко