Постанова

від 01.11.2012 по справі 29/5005/7265/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2012 року Справа № 29/5005/7265/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 31.10.2012року)

при секретарі : Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012 року у справі №29/5005/7265/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Дніпро", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Дніпро", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012 року у справі № 29/5005/7265/2012 (суддя Полєв Д.М.) було визнано ТОВ «Інвест-Дніпро», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 04.09.2013року, ліквідатором ТОВ «Інвест-Дніпро», м.Дніпропетровськ призначено голову ліквідаційної комісії Тітарєва В.О., м.Дніпропетровськ, тощо ( а.с.75-77; т.1).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22-32,51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з постановою господарського суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012року у справі №29/5005/7265/2012 та припинити провадження у справі про банкрутство у зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилається на неповноту дослідження усіх обставин, матеріалів справи, зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст.ст.22-32,51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України;

- господарським судом не надано правової оцінки щодо відсутності доказів обов»язкової перевірки органами ДПІ боржника, який ліквідується за ознаками спрощеною процедурою, передбаченою ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- господарським судом порушено вимоги ст.38 ГПК України;

- господарським судом порушено вимоги ст.43 ГПК України щодо повного з»ясування обставин, що мають значення для справи, за відсутності правового аналізу та посилань на докази.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Дніпро»просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012року залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення.

Враховуючи, що неявка усіх учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; останні також не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України); апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2012року, 17.10.2012 року ( а.с.87, 98; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, а також поштовими повідомленнями від 19.10.2012року;09.10.2012року ( а.с.102-103; т.1) про вручення ухвали суду від 17.10.2012року, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України). Отже, учасники процесу сповіщені належним чином про час та місце судового засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

23.08.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 29/5005/7265/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Дніпро",м.Дніпропетровськ за заявою останнього на підставі ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1).

При цьому в заяві про порушення провадження у справі ліквідатор посилався на те, що у зв'язку із здійсненням ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Дніпро», м.Дніпропетровськ за рішенням єдиного учасника №11 від 06.06.2012року у зв»язку загостренням фінансово економічної кризи, нестабільністю валютного курсу, наявністю у підприємства значних боргових зобов»язань, стрімким нарощуванням кредиторської заборгованості в відсутністю передумов для подальшої фінансово-господарської діяльноситі товариства , що спричинило прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Дніпро",м.Дніпропетровськ ( а.с.35; т.1). Також до заяви додано було баланс підприємства станом на 06.06.2012року, проміжний ліквідаційний баланс станом на 15.08.2012р. ( а.с.38-43; т.1).

15.06.2012року боржником в Бюлетні держреєстрації (216(16)) та газеті «Днепр Вечерний» №73 (12519) від 12.06.2012року було здійснено публікацію про ліквідацію ( а.с.46-48; т.1).

04.09.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/7265/2012 (суддя Полєв Д.М.) було визнано ТОВ «Інвест-Дніпро», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 04.09.2013року, ліквідатором ТОВ «Інвест-Дніпро», м.Дніпропетровськ призначено голову ліквідаційної комісії Тітарєва В.О., м.Дніпропетровськ, тощо ( а.с.75-77; т.1)..Зазначена постанова і є предметом апеляційного оскарження.

Таким чином, провадження у даній справі про банкрутство було порушено на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ; відповідно до частини 1 цієї статті, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

При цьому загальні умови при ініціюванні справи про банкрутство за ознаками ст..51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -безспірність вимог, їх розмір та строк неоплати не застосовуються, а основним принципом є принцип неоплатності -перевищення пасиву боржника над його активами.

Також необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації.

Зокрема, статтею 105 ЦК України передбачено:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

- комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

- комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України ( в ред.. ЗУ від 22.09.2011р. №3795-VI) юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ( в ред.. ЗУ від 22.09.2011р. №3795-VI).

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом; орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію; ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до Закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки; одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: 1)оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, 2)повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства в встановленому законом порядку (Ф8-ОПП). 3)складання проміжного ліквідаційного балансу; 4) звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Таким чином, відсутність основних засобів підтверджується актом інвентаризації майна, дебіторської та кредиторської заборгованості боржника , балансом, проміжним балансом ( а.с.71; 38-45; т.1), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.06.2012року про розмір статусного фонду 869 грн., які повенернуто засновнику ( а.с.18,44-46, 64; т.1); публікацію про ліквідацію було здійснено ( а.с.46-48; т.1), при цьому боржником дотримано 2-х місячний строк, передбачений ст..105 ЦК України, до звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі; 12.06.2012року, 15.08.2012року боржник направив повідомлення органам ДПІ про ліквідацію,зокрема, і шляхом подання заяви за ф.8-ОПП ( а.с.49-51;65-66 т.1); заборгованість перед ПП ОСОБА_3 становить 80000грн.00коп. , що підтверджується матеріалами справи, зокрема, договором, актом виконаних робіт, вимогою від 01.08.2011р., відповіддю на неї ( а.с.29-34; т.1).

Враховуючи вищевикладене, зазначені вище докази надають підстави зробити висновок про те,що боржником дотримано усіх умов, які передбачено чинним законодавством для звернення з заявою про порушення справи за ознаками ст..51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правові підстави зміни чи скасування оскаржуваної постанови господарського суду -відсутні, а доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з законом.

Одночасно колегія суддів зазначає, що апеляційне провадження не підлягає припиненню, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до приписів ст.41 Податкового кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Отже, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржників в силу вимог закону.

Крім того, статтею 129 Конституції України регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Щодо доводів скаржника про те,що порушення справи про банкрутство унеможливлює проведення позапланової перевірки боржника, то ці доводи не приймаються в силу ч.1,4 ст.25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки органи ДПІ вправі звернутись до ліквідатора та провести позапланову перевірку господарської діяльності боржника згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати такі документи для перевірки органам держподаткової служби вправі оскаржити дії ліквідатора або звернутись до правоохоронних органів з відповідними заявами про розгляд, витребування ( вилучення) документів. Отже, відкриття ліквідпроцедури не є перешкодою податковому органу у здійсненні позапланової перевірки боржника та не доводить автоматично факт порушення прав органів ДПІ на проведення такої перевірки.

Однак, можливе незаконне введення ліквідпроцедури може перешкоджати виникненню нових податкових зобов»язань, що зачіпає інтереси органів ДПІ, які зобов»язані забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Враховуючи вищевикладене, скаржник входить до суб»єктного складу осіб, визначених в ч.1 ст.91 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012року у справі № 29/5005/7265/2012-залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.11.2012року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко