Рішення

від 31.10.2012 по справі 5015/4264/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.12 Справа№ 5015/4264/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Десятка", м. Львів, до відповідача:дочірнього підприємства "Спектр" товариства з обмеженою відповідальністю "Леополіс-Плюс", м. Трускавець, про: стягнення заборгованості, Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Хороз І.І. -довіреність від 01.10.2012 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Десятка" до дочірнього підприємства "Спектр" товариства з обмеженою відповідальністю "Леополіс-Плюс" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 12.10.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 31.10.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення усних домовленостей про поставку товару не здійснив оплати за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 41 409,71 грн.

Відповідач в судове засідання 31.10.2012 року не з'явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання 16.10.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проти позову у встановленому порядку не заперечив. За таких обставин у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання суду власних документально обґрунтованих заперечень проти вимог позову.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 41 409,71 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №43371 від 21.10.2011 р. (на суму 33 719,13 грн.), скріпленою печатками підприємств та підписами представників;

- видатковою накладною №43913 від 01.11.2011 р. (на суму 4 017,08 грн.), скріпленою печатками підприємств та підписами представників;

- видатковою накладною №46485 від 21.12.2011 р. (на суму 3 673,50 грн.) та довіреністю №447 від 19.12.2011 р.

Позивачем надіслано відповідачу претензію №2 від 14.08.2012 р. про оплату вартості поставленого товару. Про зазначене свідчать опис вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості в сумі 41 409,71 грн. відповідачем не представлено, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару . Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Оскільки сторонами не було встановлено іншого строку для оплати товару, у відповідача виник обов'язок з оплати після отримання товару на підставі видаткових накладних. Такого ж тлумачення дотримується і Вищий господарський суд України, що відображено в інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права". Крім того, позивачем надіслано відповідачу претензію про оплату заборгованості.

За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, вимоги позивача про стягнення 41 409,71 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу судовий збір покладається відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 610, 612, 692, 712, Цивільного кодексу України, статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Спектр" товариства з обмеженою відповідальністю "Леополіс-Плюс" (адреса: вулиця Роксолани, будинок 22-Б, місто Трускавець, Львівська область, 82200; ідентифікаційний код 35233096 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Десятка" (адреса: вулиця Стороженка, будинок 32, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79018; ідентифікаційний код 32127161 ) 41 409,71 грн. основного боргу, 1 609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.11.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.