Рішення

від 22.10.2012 по справі 5023/3547/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3547/12 вх. № 3547/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 19.07.12 р.); відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Кременчук, Полтавська обл.)

до Приватного підприємства "ВФ "ВСК" (м. Харків)

про стягнення 43500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Приватного підприємства "ВФ "ВСК", про стягнення заборгованості в розмірі 43500,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором купівлі-продажу №1 від 13.01.10 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.12 р. порушено провадження у справі №5023/3547/12 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.08.12 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.12 р. відкладено розгляд справи на 10.09.12 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.12 р. відкладено розгляд справи на 24.09.12 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.12 р. виправлено технічну описку, допущену в ухвалі господарського суду Харківської області від 10.09.12 р. Викладено п. 1 резолютивної частині ухвали господарського суду Харківської області від 10 вересня 2012 р. в наступній редакції: Розгляд справи відкласти на "02" жовтня 2012 р. о 12:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.12 р. продовжено розгляд справи до 22.10.12 р. та відкладено розгляд справи на 15.10.12 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.12 р. розгляд справи відкладено на 22.10.12 р.

19.10.12 р. від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про залучення доказів направлення копії позовної заяви та доданих матеріалів за нововиявленою в ході судового розгляду адресою відповідача.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про залучення доказів направлення копії позовної заяви та доданих матеріалів за нововиявленою в ході судового розгляду адресою відповідача до матеріалів справи, вирішив задовольнити його.

Представник позивача у судовому засіданні 22.10.12 р. підтримує позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.10.12 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлявся за адресою ухвалами суду від 10.09.12 р., 17.09.12 р. та 02.10.12 р., що були направлені відповідачеві рекомендованими листами за його юридичною адресою, вказаною в спеціальному витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14642945 від 10.09.12 р., але повернулись з відміткою відділення зв"язку (Укрпошти) про закінчення строку зберігання.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.01.10 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємством "ВФ "ВСК" було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.4 договору сторони домовились про співпрацю в реалізації і всебічному просуванні на ринку товарів обох сторін.

Відповідно до п. 1.5 договору сторони зобов'язуються передати у власність один одного товари, і зобов'язуються прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.6 договору асортимент товару, його ціна і кількість згідно накладних мають силу протоколу узгодження ціни.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару здійснюється в строк 2 дні.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата проводиться в гривнях платіжним дорученням або готівковим розрахунком через касу підприємства згідно накладної або рахунку фактури.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони перераховують суму за партію товару на умовах з відстрочкою платежу 3 банківських дня.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №№02/01 та 03/01 від 13.01.10 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні рахунки-фактури до цих видаткових накладних та гарантійний лист №4 від 03.02.10 р., в якому відповідач гарантує сплату за поставлений 13.01.10 р. товар на суму 43500,00 грн. до 10.03.10 р.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору купівлі-продажу №1 від 13.01.10 р., не оплатив за отриманий товар.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 43500,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ВФ "ВСК" (61204, м. Харків, Дзержинський р-н., просп. Перемоги, буд. 72, кв. 149; р/р260083190016 а АБ "ДіамантБанк", МФО 320854; код ЄДРПОУ 34470497) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (39631, АДРЕСА_2; реєстраційний номер фоп ЄДР НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 у відділенні ПАТ "Укрсиббанк" м Кременчук, МФО 351005) заборгованості за поставлений товар в розмірі 43500,00 грн. та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.10.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.