Ухвала

від 25.10.2012 по справі к/9991/24547/12-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/24547/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Розваляєвої Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Віллар" до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, 3-і особи -ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «ВІЛЛАР»звернулося до суду з позовом до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме щодо неправомірності 20.10.2009 року відповідачем проведення державної реєстрації змін до Статуту позивача, шляхом викладення його у новій редакції, за якою змінився кількісний склад учасників товариства і розмір їх часток, а також внесені зміни у назву товариства.

Постановою окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови в скасуванні державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ВІЛЛАР", які проведені 20 жовтня 2009 року.

Зобов'язано Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ВІЛЛАР".

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, ОСОБА_4 просить їх скасувати та залишити позов без задоволення.

В обґрунтування касаційної скарги касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «ВІЛЛАР»було створено 10.11.1993 року та зареєстровано Київською міською державною адміністрацією за реєстровим номером 152-2336 лтд.

Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.07.1997 року відбулася перереєстрація позивача (запис № 1 070 120 0000 019846, код ЄДРПОУ 21545347), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Статутом товариства.

У зв'язку зі смертю одного з засновників товариства ОСОБА_6, улітку 2011 року було проведено систематизацію документації, під час якої було встановлено, що останні зміни до Статуту товариства, які були пов'язані зі зміною назви товариства та виходом одного учасника, проведені державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрації без договору відчуження частки учасника товариства, що вийшов.

07.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про скасування державної реєстрації змін до Статуту від 20 жовтня 2009 року, так як було подано неповний пакет документів.

Листом від 05.10.2011 року за № 6331/5/11 відповідачем було відмовлено позивачу в скасуванні останньої державної реєстрації змін до статуту.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 20.10.2009 року відповідачем проведено державну реєстрацію змін до Статуту позивача, шляхом викладення його у новій редакції, за якою змінився кількісний склад учасників товариства і розмір їх часток, а також внесені зміни у назву товариства. Нове найменування позивача -товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «ВІЛЛАР».

Крім того, замість трьох учасників -ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 учасниками товариства зазначено дві особи: ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Зміни до Статуту щодо кількісного складу учасників товариства були зареєстровані на підставі заяви про вихід з учасників товариства ОСОБА_7, який володів 25 % статутного капіталу на суму 07 грн. 50 коп.

Судами також встановлено, що проведенні реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ВІЛЛАР" у частині складу учасників товариства, відповідачу не було надано договору про відчуження частки ОСОБА_5 на користь іншого учасника товариства -ОСОБА_6

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції станом на 20.10.09 року) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства (у конкретному випадку це повинен бути договір про відчуження частки у статутному капіталі товариства іншій особі).

Якщо документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи подаються особою, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт. Якщо такі документи подаються іншим представником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт та надається документ або нотаріально засвідчена копія документа, що засвідчує повноваження представника (ч. 8 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на 20.10.2009 року).

Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що повноваження щодо реєстрації змін до установчих документів, в результаті яких частка в статутному капіталі ОСОБА_6 була збільшена на 25 відсотків, були покладені на нього ж, ОСОБА_6, на підставі довіреності Товариства № 15 від 23 вересня 2009 року, що суперечить ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, оскільки представник не має права вчиняти правочини (дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах.

Таким чином, суди вірно встановили, що ОСОБА_6 не мав права вчиняти дії щодо реєстрації змін до установчих документів Товариства та подавати такі документи відповідачу.

Частиною 11 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на 20.10.2009 року) передбачено, що державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що при проведенні державної реєстрації змін до статуту юридичної особи, зокрема, змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, орган державної реєстрації повинен враховувати не лише положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", але й положення інших Законів України, що стосуються вчинюваних реєстраційних дій. В конкретному випадку положень Конституції України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», чого не було дотримано відповідачем.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.