ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10975/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представника відповідача Мотрончук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангоб»про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

14.09.2012 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангоб»адміністративно-господарські санкції в сумі 31 413 грн. 56 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, та пеню в сумі 521 грн. 24 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангоб», при середньообліковій чисельності штатних працівників підприємства -59 осіб, повинно було створити у 2011 році 2 робочих місця, на які працевлаштувати інвалідів. Проте, фактично на підприємстві не працювало жодного інваліда. Таким чином, відповідач не виконав норматив щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 31 413 грн. 56 коп., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню на суму заборгованості по адміністративно-господарським санкціям в розмірі 521 грн. 24 коп. за несвоєчасну їх сплату. В добровільному порядку відповідач суму заборгованості не сплачує, тому позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав заяву від 11.10.2012 року про розгляд справи без його участі, та про підтримання позовних вимог (а.с. 38).

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що не повинен нести відповідальність у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій, оскільки відсутні обов'язкові елементи правопорушення -вина, та наявність причинного зв'язку між порушенням та його наслідками. Так, підприємство відповідача у 2011 році вживало заходи для виконання вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для чого систематично зверталося на адресу Орджонікідзевського міського центру зайнятості з листами-проханнями направляти для працевлаштування інвалідів за професіями, необхідними підприємству, проте, жодного інваліда направлено не було. З урахуванням вказаних обставин, відповідач вважає, що у позовних вимогах слід відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально -економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов'язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарські санкції.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангоб»перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми № 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2011 рік, що надавався відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 59 осіб. При цьому, штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві у 2011 році не працювало (а.с. 4).

Проте, виходячи з нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на підприємстві потрібно було працевлаштувати двох інвалідів, про що відповідач самостійно зазначив у звіті за формою 10 -ПІ.

Також, відповідач самостійно розрахував розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством вказаного нормативу, що відображено у звіті за формою № 10-ПІ (а.с. 4).

Згідно інформації Орджонікідзевського міського центру зайнятості від 27.09.2012 року № 953, наданої на запит Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, ТОВ «Ангоб»протягом 2011 року звіти за формою 3-ПН із зазначенням вакансій для інвалідів не надавало (а.с. 39).

Відповідно до абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Отже, вказана інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 р.

Відповідачем звітність за формою № 3-ПН до центру зайнятості протягом 2011 року не подавалася. Таким чином, вимоги ст.ст. 18,19, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем не виконані.

Подання підприємством протягом 2011 року інформації про наявність вакансій до районного центру зайнятості за довільною формою тричі на рік, замість її щомісячного подання за встановленою формою, не може бути підставою для звільнення від накладення санкцій за невиконання обов'язків, передбачених чинним законодавством в сфері соціального захисту інвалідів.

Щодо доводів відповідача про те, що ним було виділено у 2011 році 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів, зокрема, за професіями: «машиніст укладника асфальтобетону», «оператор технологічних установок»(про що до центру зайнятості надсилався лист від 10.03.2011 р.), «монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій», «оператор технологічних установок»(про що до центру зайнятості надсилався лист від 28.06.2011 р.), «машиніст автовишки», «газоелектрозварювальник»(про що до центру зайнятості надсилався лист від 28.10.2011 р.), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» № 2961-IV від 06.10.2005 р., робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Отже, виконанням встановленого законом нормативу робочих місць є працевлаштування роботодавцем інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

При цьому, працевлаштуванню інваліда передує виконання відповідачем певних дій, до яких відносяться розроблення на підприємстві заходів щодо створення робочих місць для інвалідів; включення їх до колективного договору; включення робочих місць, визначених для працевлаштування інвалідів, до штатного розкладу; відображення наявності зазначених вакантних посад у звітах з праці, що подаються до органів статистики; інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів; розроблення і затвердження інструкції про робоче місце інваліда тощо. При цьому, призначені для працевлаштування інвалідів робочі місця, створені підприємством, повинні залишатися вакантними протягом звітного періоду, тобто протягом року.

Відповідачем не надано до суду документів, які б підтверджували факт створення ним вказаних робочих місць, а також, що ці місця залишалися вакантним протягом січня -грудня 2011 року.

У відповідності до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач вказані обставини не довів.

За викладених обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ним було вжито всі передбачені законом заходи для забезпечення недопущення правопорушення.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно -господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2011 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, позивач здійснив розрахунок зазначених санкцій за даними наданого відповідачем звіту за формою 10-ПІ від 20.06.2012 року за 2011 рік, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 31 413 грн. 56 коп., а також нарахував пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 521 грн. 24 коп. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 31 934 грн. 80 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення внаслідок порушення відповідачем у 2011 році вимог ст.ст. 18-20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (незабезпечення виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання необхідної для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, несплату у встановлені строки адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць).

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангоб» (код ЄДРПОУ 20229472) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31215230700031, отримувач - м. Орджонікідзе, банк отримувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 37691430) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році в сумі 31 413 грн. 56 коп. (тридцять одна тисяча чотириста тринадцять гривень п'ятдесят шість копійок), та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 521 грн. 24 коп. (п'ятсот двадцять одна гривня двадцять чотири копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 05.11.2012 року.

Суддя В.В.Чорна

Зареєстровано 06.11.2012
Оприлюднено 07.11.2012
Дата набрання законної сили 05.11.2012

Судовий реєстр по справі 2а/0470/10975/12

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Постанова від 05.11.2012 Дніпропетровський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 18.09.2012 Дніпропетровський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону