Постанова

від 05.10.2012 по справі 2а-5296/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-5296/09/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  05 жовтня 2012 року                      № 2а-5296/09/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали за позовомДержавна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арма-Пол” про                    стягнення заборгованості у розмірі 4500,00 грн. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Пол" про стягнення заборгованості в розмірі 4500,00грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що підприємство 14.11.2006 року в день одержання коштів не здійснило обліку готівки, а застосовані штрафні (фінансові) санкції підлягають стягненню в судовому порядку. Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: Співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 28 грудня 2008 року проведена перевірка Відповідача, а саме його відокремленого підрозділу (магазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул.. Декабристів, 12/37 за  дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами проведеної перевірки складено Акт №1348/26/59/23/22859906 від 28.10.2008 року, яким встановлено, що на момент перевірки підприємство здійснювало діяльність у сфері громадського харчування та послуг, та ним порушено пп.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління національного банку України від 15.12.2004 року №637 зі змінами та доповненнями. На підставі акту перевірки, відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій №0012672305 від 04.11.2008 року у розмірі 4500,00 грн.   Не погоджуючись з прийнятим рішенням №0012672305 від 04.11.2008 року у розмірі 4500,00 грн. про застосування фінансових санкцій, Відповідач оскаржив його в судовому порядку. За наслідками розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Арма-Пол” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 12672305 від 04.11.2008 року по справі №2а-1567/09/2670 прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Згідно з п. 4 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, зі змінами та доповненнями (далі –Закон № 509), державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку. Пунктом 2 ст. 11 Закону № 509 органам державної податкової служби надано право в установленому законодавством порядку здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Відповідно до  ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований ст.ст. 11,11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ. Зокрема відповідно до ч.1 ст.11-1 цього Закону позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язують забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Згідно ст. 2 Закону №265/95-ВР передбачено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі у ході перевірки було встановлено, що згідно із Z-звітом № 900 від 14.11.2006 р. протягом робочого дня через РРО отримано торгівельну виручку у розмірі 31990,00 грн., проте на момент перевірки запис у розділі 2 КОРО зроблено на суму 31090,00 грн. Таким чином, сума 900,00 грн. не оприбуткована належним чином, а позивачем було відповідно порушено пункт 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (далі –Постанова № 637). Відповідно до п.1.2. зазначеного Положення книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) –це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг), а оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Пунктом 2.6. зазначеного Положення  передбачено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Позивачем не було дотримано вимог п. 2.6. Положення № 637, оскільки замість отриманої 14.11.2006 р. торгівельної виручки у розмірі  31990 грн. 00 коп. до книги обліку розрахункових операцій була записана торгівельна виручка у розмірі 31090,00 грн., що спричинило неоприбуткування торгівельної виручки на загальну суму 900,00 грн. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року № 436/95 встановлює в абз. 3 п. 1, що у разі неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування у касах готівки, юридичні особи несуть відповідальність у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.   Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи, що нараховані штрафні (фінансові) санкції не сплачені Відповідачем в добровільному порядку, Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71,  158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.   Адміністративний позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Пол»(код ЄДРПОУ 22859906, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 3, оф.2) на користь держави до Державного бюджету України (р/р 34219379700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900) штрафні санкції на загальну суму 4500,00 грн. Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук