Рішення

від 30.10.2012 по справі 19/5014/2493/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.12 Справа № 19/5014/2493/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон-Інвест", м.Первомайськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нові технології", м.Луганськ

про стягнення 10468 грн. 83 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Коржиков В.Ю., директор, наказ № 22 від 28.04.2006;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10173,51 грн., пені в розмірі 246,10 грн. та 3% річних в сумі 49,22 грн. на підставі договору № 10-06/02п від 10.06.2010.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 9101104659547.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіон-Інвест" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Нові технології" (покупець, відповідач) 10.06.2010 був укладений договір № 10-06/02п за умовами якого продавець зобов"язується виготовити та передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов"язується прийняти цю продукцію та здійснити оплату на умовах, обумовлених договором.

Відповідно до п.1.2 договору предметом продажу є плити бетонні тротуарні.

Даний договір набирає вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту його повного виконання (п.8.6 договору).

В п.2.1 договору сторони дійшли згоди, що найменування продукції, кількість, строки поставки та ціни зазначені в специфікаціях, є невід"ємною частиною договору.

Згідно п.4.1 договору загальна сума договору складає 993500,00 грн. у тому числі ПДВ 20%.

На виконання умов договору сторони підписали специфікацію № 1 від 10.06.2010 з додатковою угодою № 3 від 17.06.2010 (а.с.9-10).

Платежі за договором здійснюються в порядку, узгодженому сторонами в додаткових угодах до договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.2 договору сторони уклала ряд додаткових угод, а саме:

- додаткова угода № 1 на суму 23986,00 грн., в якій визначили строки та об"єми поставки продукції та узгодили, що оплата продукції буде здійснена наступним чином: аванс - 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, а інша частина при отриманні кожної партії продукції;

- додаткова угода № 2 на суму 23986,00 грн., в якій визначили строки та об"єми поставки продукції та узгодили, що оплата продукції буде здійснена наступним чином: аванс - 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, а інша частина при отриманні кожної партії продукції;

- додаткова угода № 3 від 15.07.2010 на суму 35400,00 грн., в якій визначили строки та об"єми поставки продукції та узгодили, що оплата продукції буде здійснена в строк до 23.07.2010;

- додаткова угода № 4 від 14.07.2010 на суму 24000,00 грн., в якій визначили строки та об"єми поставки продукції та узгодили, що оплата продукції буде здійснена в строк до 20.07.2010;

- додаткова угода № 5 від 19.07.2010 на суму 48000,00 грн., в якій визначили строки та об"єми поставки продукції та узгодили, що оплата продукції буде здійснена наступним чином: в строк до 23.07.2010 продавець здійснює передплату у розмірі 80%, а інша частина -по факту сповіщення про 100% готовність;

- додаткова угода № 6 на суму 23004,50 грн., в якій визначили строки та об"єми поставки продукції та узгодили, що оплата продукції буде здійснена наступним чином: 30.07.2010 та 05.08.2010 -аванс в сумі по 40000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, 12.08.2010 -аванс в сумі 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, загалом 110000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, а інша частина при отриманні кожної партії продукції.

Продукція вважається прийнятою покупцем по кількості згідно товаросупровідним документам, підписаним сторонами (п.5.1 договору).

Відповідно до накладних позивач за період з червня по вересень 2010 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 430556,03 грн. (а.с.17-29).

Відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції на загальну суму 420382,52 грн. (а.с.30-38), що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків станом на 19.12.2011 (а.с.39), тобто заборгованість відповідача складає 10173,51 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 09.07.2012 № 70 стосовно погашення заборгованості (а.с.40), яка отримана останнім 12.07.2012 (а.с.41), але залишена останнім без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно з п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.5 договору у разі несвоєчасної оплати за продукцію згідно умов договору, покупець зобов"язаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на момент підписання договору від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Тобто позивачем обгрунтовано нарахована відповідачу пеня, розмір якої, станом на момент звернення до суду, складає 246,00 грн., оскільки при розрахунку позивачем не враховано, що в 2012 році 366 днів. В решті позовних вимог стосовно стягнення пені, а саме в розмірі 0,10 грн. слід відмовити за необгрунтованістю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 49,20 грн., оскільки при розрахунку позивачем допущена та сама помилка, тобто невірно визначена кількість днів в 2012 році. В решті вимог щодо стягнення 3% річних, а саме 0,02 грн. слід відмовити за безпідставністю.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до часткового задоволення.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.10.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон-Інвест", м.Первомайськ Луганської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нові технології", м.Луганськ, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нові технології", м.Луганськ, вул.Хєрсонская, б.7є, прим.4, код 19070492, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон-Інвест", Луганська область, м.Первомайськ, вул.Щорса, б.10, код 31140031, заборгованість у розмірі 10173 грн. 51 коп., пеню у сумі 246 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 49 грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1609 грн. 48 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.11.2012

Суддя Т.В. Косенко