Рішення

від 31.10.2012 по справі 9/090-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 9/090-12

За позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації

До Колективного торгівельного підприємства «Промторг»

Про стягнення 49 461, 57 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Озарків І.Д. (дов. № 01-03 від 03.01.2012 р.)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Колективного торгівельного підприємства «Промторг»про стягнення 49 461, 57 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2012 року порушено провадження у справі № 9/090-12 та призначено розгляд справи на 04.10.2012 року; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 04.10.2012 року представники позивача та відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 04.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 31.10.2012 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав пояснення по суті позовних вимог.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2009 р. між Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (далі - позивач) та Колективним торгівельним підприємством «Промторг»(далі - відповідач) було укладено договір поворотної фінансової допомоги (позики) № 7 (далі -договір № 7).

Відповідно до п. 1.1. договору № 7 позивач зобов'язується надати відповідачу грошові кошти в позику в сумі 30 000,00 грн., а відповідач зобов'язується погасити позивачу таку ж суму грошей після закінчення терміну договору позики.

Позика, що надається позивачем, є безпроцентною, тобто за користування позикою плата не стягується. Призначення позики: на цілі відповідно до статутних вимог (п. п. 1.2., 1.3. договору № 7).

Згідно п. 2.1. договору № 7 позивач перераховує позику протягом 7 робочих днів з дня підписання цього договору. Позика надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.

Пунктом 2.2. договору № 7 встановлено, що термін, на який надається позика -12 місяців. Відповідач може погасити суму позики достроково. Відповідач має право повертати позику частинами.

Термін, зазначений у п. 2.2. цього договору, може бути продовжений за згодою сторін (п. 2.3. договору № 7).

У відповідності до вказаного пункту договору, 11.05.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 01 до договору № 7 від 12.05.2009 р. відповідно до якої пункт 2.2. договору викладено у наступній редакції: «2.2. Позичальник зобов'язується повернути позику до 31 грудня 2010 року».

В силу п. 2.4. договору № 7 сума коштів позики повертається відповідачем на банківський рахунок позивача.

Положеннями п. 3.1. договору № 7 передбачено, що дія цього договору припиняється після повного погашення позики відповідачем.

Судом встановлено, що позивач, на виконання зобов'язань за договором № 7 від 12.05.2009 р., у відповідності до розпорядження № 165 від 08.05.2009 р. надав відповідачу кошти фінансової допомоги у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 866 від 25.05.2009 р.

Крім того, 27.11.2009 р. між Київською регіональною спілкою споживчої кооперації та Колективним торгівельним підприємством «Промторг»було укладено аналогічний договір поворотної фінансової допомоги (позики) № 8 (далі -договір № 8).

Відповідно до п. 1.1. договору № 8 позивач зобов'язується надати відповідачу грошові кошти в позику в сумі 15 000,00 грн., а відповідач зобов'язується погасити позивачу таку ж суму грошей після закінчення терміну договору позики.

Позика, що надається позивачем, є безпроцентною, тобто за користування позикою плата не стягується. Призначення позики: на цілі відповідно до статутних вимог (п. п. 1.2., 1.3. договору № 8).

Згідно п. 2.1. договору № 8 позивач перераховує позику протягом 7 робочих днів з дня підписання цього договору. Позика надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.

Пунктом 2.2. договору № 8 встановлено, що термін, на який надається позика -12 місяців. Відповідач може погасити суму позики достроково. Відповідач має право повертати позику частинами.

Термін, зазначений у п. 2.2. цього договору, може бути продовжений за згодою сторін (п. 2.3. договору № 8).

Враховуючи те, що термін дії договору № 8 не був продовжений за згодою сторін, відповідач в силу п. 2.2. договору зобов'язаний повернути позику до 27.11.2010 р.

В силу п. 2.4. договору № 8 сума коштів позики повертається відповідачем на банківський рахунок позивача.

Положеннями п. 3.1. договору № 8 передбачено, що дія цього договору припиняється після повного погашення позики відповідачем.

Судом встановлено, що позивач, на виконання зобов'язань за договором № 8 від 27.11.2009 р., у відповідності до розпорядження № 423 від 27.11.2009 р. надав відповідачу кошти фінансової допомоги у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1573 від 07.12.2009 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договорами поворотної фінансової допомоги (позики) № 7 від 12.05.2009 р. та № 8 від 27.11.2009 р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач, в порушення умов укладених договорів, не виконує зобов'язання по поверненню отриманої фінансової допомоги, а саме 30 000,00 грн. згідно договору № 7 та 15 000,00 грн. згідно договору № 8.

Таким чином, господарським судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду заборгованість Колективного торгівельного підприємства «Промторг»перед Київською регіональною спілкою споживчої кооперації за договорами поворотної фінансової допомоги (позики) № 7 та № 8 становить 45 00,00 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Так, в силу положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідач в судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, доказів відсутності боргу або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, всупереч умовам договорів № 7 та № 8, не повернув позивачу отримані кошти поворотної фінансової допомоги у розмірі 45 000,00 грн., в зв'язку з чим він є таким, що порушив зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не надав суду доказів щодо погашення боргу перед позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації щодо стягнення з Колективного торгівельного підприємства «Промторг»суми основного боргу у розмірі 45 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобовязань за договором № 7 у розмірі 1 350,00 грн. та за договором № 8 у розмірі 795,00 грн.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Господарський суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом позивача, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо позивач приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Аналогічна правова позиція міститься у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»в якому зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»загальний розмір інфляційних втрат складає 1980,00 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі За договором № 7 (01.01.2011 - 10.09.2012) 30000 1.041 1230.00 31230.00 За договором № 8 (10.12.2010 - 10.09.2012) 15000 1.050 750.00 15750.00 Всього: 1 980.00 З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації щодо стягнення з Колективного торгівельного підприємства «Промторг»інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 1 980,00 грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення за договором № 7 у розмірі 1 526,30 грн. та за договором № 8 у розмірі 790,27 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації щодо стягнення з Колективного торгівельного підприємства «Промторг»3% річних підлягають задоволенню.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації щодо стягнення з Колективного торгівельного підприємства «Промторг»заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

При частковому задоволенні позову, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного торгівельного підприємства «Промторг»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, вул. Поштова, буд. 3, ідентифікаційний код 24884883) на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, м. Київ, Печерський район, вул. Патріса Лумумби, буд 21, ідентифікаційний код 31924756) заборгованість у розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 980 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1 593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 41 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписане 01.11.2012 р.