Рішення

від 31.10.2012 по справі 9/083-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 9/083-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»

До НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»

Про стягнення 22 094, 27 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Давідкова К.О. (дов. № 05/1874 від 26.12.2011р.)

Рашков А.Г. (дов. № 05/831 від 06.07.2012 р.)

Від відповідача Гида О.А. (нак. № 01 від 19.07.1999 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»до НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»про стягнення 22 094, 27 грн.

Ухвалою суду від 14.09.2012 р. порушено провадження у справі № 9/083-12 та призначено розгляд справи на 02.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 02.10.2012 р. представники сторін з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог; відповідач проти суми боргу не заперечує та просить суд розстрочити погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 02.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2012 р. зобов'язано позивача подати -оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 31.10.2012 р. представники сторін з'явилися, надали суду пояснення по суті позовних вимог; відповідач проти суми боргу та факту отримання ним рахунків не заперечує.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (далі - позивач) та НЕЗАЛЕЖНОЮ РЕЛІГІЙНОЮ ГРОМАДОЮ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»(далі - відповідач) було укладено договір найму нежитлового приміщення № 16/12/2008-02 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених даним договором позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування частину нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 20, загальною площею 3 329,6 кв.м.

Приміщення, що надається в оренду: великий оглядовий зал Білоцерківської філії ТОВ НВП «Білоцерківмаз»для проведення служіння.

Згідно п. 1.2. договору приміщення надається в оренду в дні передбачені графіком (додаток № 1).

Нежитлова будівля належить позивачу на праві власності. Передача майна в найм не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на передане майно. Власником майна залишається позивач (п. п. 1.3., 1.4. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розмір орендної плати за користування приміщенням становить 1 327,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 221,17 грн. за один день використання приміщення.

В силу п. 3.2. договору орендна плата сплачується шляхом зарахування на розрахунковий рахунок позивача 100% передплати протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Підставою для надання приміщення в оренду є підтвердження 100% передплати. Належним доказом підтвердження оплати є платіжне доручення з банківською відміткою або банківська виписка. Орендна плата сплачується по день фактичного повернення майна з оренди (п. п. 3.3.-3.4. договору).

30.04.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору найму нежитлового приміщення № 16/12/2008-02 від 16.12.2008 р. відповідно до якої розмір орендної плати за користування приміщенням становить 1 000,00 грн. в тому числі ПДВ 166,67 грн. за один день використання приміщення. Крім того, сторонами було змінено графік використання наданого в оренду приміщення (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 30.04.2009 р.).

За ствердженням позивача, ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»належним чином виконало зобов'язання щодо передачі приміщення в оренду відповідно до умов договору найму нежитлового приміщення, проте відповідач оплатив орендні платежі лише частково та з порушенням встановлених договором строків.

Судом досліджено надані представником позивача рахунки та встановлено, що загальна сума нарахованих орендних платежів за договором № 16/12/2008-02 від 16.12.2008 р. становить 36 635,00 грн. (2654,00 грн. згідно рахунку № 0014 від 16.01.2009 р., 1327,00 грн. згідно рахунку № 0018 від 16.02.2009 р., 1327,00 грн. згідно рахунку № 0037 від 16.03.2009 р., 1327,00 грн. згідно рахунку № 0052 від 22.04.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0078 від 20.05.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0091 від 11.06.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0097 від 20.07.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0117 від 20.08.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0137 від 21.09.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0157 від 21.10.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0176 від 20.11.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0196 від 21.12.2009 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0006 від 19.01.2010 р., 1000,00 грн. згідно рахунку № 0028 від 19.02.2010 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0044 від 22.03.2010 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0111 від 25.05.2010 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0137 від 17.06.2010 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0164 від 21.07.2010 р., 2000,00 грн. згідно рахунку № 0194 від 20.08.2010 р., 1000,00 грн. згідно рахунку № 0221 від 22.09.2010 р.).

Зі змісту наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідач розрахувався за орендні платежі лише частково на суму 18 135,00 грн., в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість у розмірі 18 500,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2011 р.

Так, відповідно до вищезазначеного акту, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого їх мокрими печатками, заборгованість НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»перед Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»станом на 01.12.2011 р. складала 18 500,00 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів, 25.06.2012 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 05/748 від 23.06.2012 р. про невиконання договірних зобов'язань з вимогою терміново перерахувати заборгованість у розмірі 18 500,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ».

Вказана претензія була отримана була отримана уповноваженим представником відповідача 26.06.2012 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.06.2012 р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не погасив існуючу заборгованість.

Таким чином, господарським судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду заборгованість НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»перед Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»становить 18 500,00 грн.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищевикладене, господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо передачі в оренду нерухомого майна виконав належним чином, відповідно до умов договору оренди приміщення № 16/12/2008-02 від 16.12.2008 р., проте відповідач не сплатив в повному обсязі передбачену договором орендну плату. Тобто, він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач в судове засідання з'явився, заборгованість по орендним платежам перед позивачем у розмірі 18 500,00 грн. визнав, проте доказів її повного погашення суду не надав.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»щодо стягнення з НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»суми основного боргу у розмірі 18 500,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення орендних платежів у розмірі 1 362,22 грн. за період з 02.03.2012 р. по 28.08.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В силу ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення про пріоритетність норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, над положенням ч. 2 ст. 551 ЦК України зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на вищевикладене, перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»щодо стягнення з НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»пені у розмірі 1 362,22 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за період прострочення орендних платежів у розмірі 475,92 грн.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Господарський суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом позивача, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо позивач приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Аналогічна правова позиція міститься у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»в якому зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір інфляційних втрат складає 3 339,86 грн.

Тобто, при перевірці судом розрахунку суми інфляційних втрат, суд встановив, що її розмір є більшим ніж той, який заявлений позивачем, проте відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»зазначено, що згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Таким чином, враховуючи відсутність клопотання заінтересованої сторони, господарський суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а, отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»щодо стягнення з НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»інфляційних втрат у розмірі 475,92 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення у розмірі 1 756,13 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»щодо стягнення з НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»3% річних у розмірі 1 756,13 грн. підлягають задоволенню.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»щодо стягнення з НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з НЕЗАЛЕЖНОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «НОВЕ ЖИТТЯ»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Раскової, буд. 6, кв. 1, ідентифікаційний код 25950642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»(09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, буд. 13, ідентифікаційний код 31907458) суму основного боргу у розмірі 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 22 коп., інфляційні втрати у розмір 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 1 756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписане 01.11.2012 р.