Рішення

від 01.11.2012 по справі 25/110-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2012 р. Справа № 25/110-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "ОРІОН 2009 ПЛЮС",

08700, Київська область, м. Обухів, мікрорайон Петровський, 16, кв. 26

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТЕКС-БУД" ,

08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 78

про стягнення 30 167,95 грн.

за участю представників:

позивача - Роєнко Є.В. (довіреність від 15.08.2012 № 37);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "ОРІОН 2009 ПЛЮС" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТЕКС-БУД " (далі -відповідач) про стягнення 30 167,95 грн., з яких: 27 000,00 грн. -основний борг, 2 077,48 грн. -пеня, 811,47 грн. -3% річних та 279,00 грн. -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги з охорони об'єкту.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.09.2012.

У судове засідання 25.09.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.09.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 23.10.2012.

10.10.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16093 від 10.10.2012) позивачем поданий уточнений розрахунок позовних вимог, який за своїм змістом є зменшенням розміру позовних вимог. Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову -30 162,75 грн., яка складається з: 27 000,00 грн. -основного боргу, 2 077,48 грн. -пені, 807,77 грн. -3% річних та 277,50 грн. -інфляційних втрат, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У судове засідання 23.10.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.09.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 01.11.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2011 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 01.11.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог, з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання вдруге не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 05.09.2012 № 14607464 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.11.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "ОРІОН 2009 ПЛЮС" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОТЕКС-БУД " (далі - замовник) укладено договір від 27.12.2010 №27/12-10 на надання послуг по охороні об'єкту (далі - Договір), відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. якого, замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується здійснити заходи з охорони майна на об'єкті замовника, а саме: Будівельного майданчику житлово-торгівельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та паркінгом, який розташований за адресою: м. Київ, П. Дегтяренка, 1 (далі -об'єкт).

Вартість послуг, відповідно до пункту 4.1. Договору, складає 9 000,00 грн. за календарний місяць.

Згідно пунктів 4.2., 4.3. Договору оплата за Договором здійснюється в гривнях згідно акта виконаних робіт за звітний місяць в період з 1 по 5 число наступного місяця. Оплата може проводитись готівкою або безготівковим розрахунком, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 26.12.2011, якщо за 15 днів до закінчення терміну дії Договору одна із сторін не попередить другу сторону письмово про свій намір розірвати Договір, його дія продовжується на наступний рік.

У серпні, жовтні та листопаді 2011 року позивач надав відповідачу послуги з охорони об'єкта на загальну суму 27 000,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт: за серпень 2011 року за №32, за жовтень 2011 року за №46, за листопад 2011 року за № 53, що підписані уповноваженими особами обох сторін та скріплені відбитками їх печаток.

01.12.2011 між сторонами укладено додаткову угоду №1 про розірвання Договору, яку підписано уповноваженими особами обох сторін та скріплено відбитками їх печаток.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умов Договору, отримані послуги не оплатив, у зв'язку з чим, за ним на час звернення позивача до суду з даним позовом, утворився борг у розмірі 27 000,00 грн.

Крім того, у матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, який з урахуванням того, що він підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, скріплений відбитками їх печаток та не заперечувався відповідачем, судом взято до уваги в якості письмового доказу визнання відповідачем перед позивачем станом на 31.12.2011 наявності у нього заборгованості у розмірі 27 000,00 грн.

Також, судом взято до уваги долучений позивачем до матеріалів справи оригінал довідки банківської установи від 09.10.2012 №1108/92, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки -у якості письмового доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 27 000,00 грн.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем не виконане.

Предметом спору є стягнення боргу з оплати наданих послуг з охорони.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, за правовою природою є господарським договором охорони, загальні положення про який встановлені статтею 978 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

В порушення вимог зазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач не розрахувався у повному обсязі за надані йому послуги по охороні, заборгувавши позивачу 27 000,00 грн., що підтверджено вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач забезпечив охорону майна відповідача, відповідачем не заперечується охорона об'єкту, що передбачений Договором та сума плати за охорону, однак, в порушення умов Договору, відповідач не виконав зобов'язань з оплати охорони об'єкту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на викладене, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 27 000,00 грн . боргу з оплати за надані послуги з охорони об'єкта.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків з оплати отриманих послуг, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з урахуванням зменшення позовних вимог, заявляє до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 807,77 грн. та інфляційні втрати в сумі 277,50 грн. за період з 06.09.2011 по 31.08.2012.

З метою повного та об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність нарахування заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що здійснений позивачем розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 4.5. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 2 077,48 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд перевірив заявлений позивачем розмір пені, нарахованих на суму боргу та встановив, що він невірний і вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 074,72 грн.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27 000,00 грн. основного боргу, 2 074,72 грн. пені, 277,50 грн. інфляційних втрат та 807,77 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовна вимога в частині стягнення пені у розмірі 2,76 грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році, становить 1 609,50 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги в загальному розмірі 30 167,95 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у мінімальному розмірі 1 609,50 грн.

Проте, з наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 29.08.2012 №51/1 вбачається, що судовий збір сплачено у загальному розмірі 1 653,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно квитанції від 29.08.2012 №51/1 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 43,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТЕКС-БУД" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 78, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33191932) на користь Приватного підприємства "ОРІОН 2009 ПЛЮС" (08700, Київська область, м. Обухів, мікрорайон Петровський, 16, кв. 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36348330) 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 807 (вісімсот сім) грн. 77 коп. 3% річних, 2 074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 72 коп. пені та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Приватному підприємству "ОРІОН 2009 ПЛЮС" ( 08700, Київська область, м. Обухів, мікрорайон Петровський, 16, кв. 26 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36348330) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 43 (сорок три) грн. 50 коп., що зайво сплачений за платіжним дорученням від 29.08.2012 №51/1.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.11.2012.

Суддя С.О. Саванчук