Рішення

від 25.10.2012 по справі 5015/3734/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.12 Справа№ 5015/3734/12

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спаркі Україна», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол», м. Львів

про: стягнення 625 625,16грн. заборгованості

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

Від позивача: Домашенко О.Є. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Від відповідача: Сидоренко С.А. - директор.

Права та обов"язким сторін, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, суд роз"яснив представнику позивача та відповідачу. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спаркі Україна», м. Київ звернулось з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол», м. Львів про стягнення 692 064грн. 86коп. заборгованості, в тому числі 625 625,16 грн. основного боргу, 55 428,69 грн. пені, 11 011,01 грн. трьох процентів річних. Позивач просить стягнути з відповідача 13 841,30 грн. сплаченого судового збору.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.09.2012 року, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 25.09.2012 року. Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі. В судовому засіданні 25.09.2012 року оголошувалась перерва до 17.10.2012 року. В судовому засіданні 17.10.2012 року оголошувалась перерва до 25.10.2012 року, про що до відома представників сторін доводилось у письмовій формі (під розписку)..

25.09.2012 р за вх.№21385/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від ТзОВ «Спаркі Україна»листа від 25 вересня 2012 року за вх.№21385/12, в додаток до якого і на виконання вимог ухвали суду надано до справи : копії банківських виписок з рахунку позивача в підтвердження часткових платежів відповідача; власне письмове підтвердження , що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тим ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; лист від 25.09.2012 року, яким позивач інформує суд про те, що станом на 25 вересня 2012 року відповідач ні повністю ні частково не погасив заборгованість у сумі 625 625,16грн. основного боргу, 55 428,68грн. пені, 11 011,01 грн. трьох процентів річних, а всього 692 064грн. 86коп.; витяг про перебування відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.; витяг про перебування позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; розшифровка заборгованості ТзОВ «Інвол»за договором №16 від 09.06.2010 року вих.№ 32 від 19 вересня 2012 року; доказ відправлення розшифровки відповідачу; рахунок на оплату замовлення №2560; податкова накладна №21 від 03.10.2011 року; лист ТзОВ «Інвол» від 09.06.2010 року вих.№1.

10.10.12 р за вх.№22866/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача супровідного листа від 02.10.2012 року, в додаток до якого, на виконання вимог господарського суду, позивач надав до справи розрахунок пені з поясненням її нарахування.

17.10.12 р за вх.№23332/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача Заяви вих.№б/н від 17.10.2012 року про зменшення позовних вимог, якою заявляє про зменшення позовних вимог без стягнення з ТзОВ «Інвол»55 428,69грн. пені; 11 011,01грн. 3 % річних, відтак просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спаркі Україна»625 625,16грн. основного боргу, а також суму сплаченого судового збору.

В судове засідання 25.10.2012 року позивач забезпечив явку повноважного представника, який підтвердив свої вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 625 625,16грн. , відповідно до поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в попередні судові засідання та в засідання 25.10.2012 року з»явився, вимог ухвали суду в повному обсязі не виконав, подав в судовому засіданні не завірену копію 1-ої, 2-ої, та останньої сторінок статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол»та копії виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про відповідача. Відповідач не виконав вимог суду щодо викладення своєї позиції по заявлених позивачем вимогах, відзиву на позовну заяву не подав, заявлені позивачем вимоги не заперечив та не спростував належними та допустимими доказами., хоча був присутній у всіх судових засіданнях.

Судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу , в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни ( в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір,- з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. На зазначене, звертає увагу Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами із врахуванням Заяви позивача про зменшення позовних вимог ( вх.№23332/12 від 17.10.12 р. )..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спаркі Україна», включено до ЄДР в статусі юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи 35792737, місцезнаходження за адресою : 04210 , м.Київ, Проспект Героїв Сталінграда, будинок 8, корпус 7, квартира 22, що підтверджується Витягом Серія АА №975952 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ( оригінал у матеріалах справи).

Відповідач,Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвол», включено до ЄДР в статусі юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи 37073619, місцезнаходження за адресою : 79000 , м.Львів, вул..Ф.Ліста, будинок 6 , квартира 7, що підтверджується Витягом Серія АА №540162 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ( оригінал у матеріалах справи).

Отже, як позивач так і відповідач, є юридичними особами, діють на підставі статутів, мають свої печатки, зареєстровані в ЄДР за відповідними ідентифікаційними кодами, а отже , відповідно до приписів ст.96 ЦК України сторони самостійно відповідають за своїми зобов»язаннями.

09 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спаркі Україна»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвол»укладено договір купівлі-продажу товарів №16.

Відповідно до п.1.1 договору, на умовах даного договору продавець зобов»язується передати покупцю, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити інструмент, комплектуючі та розхідні матеріали в асортименті, кількості, за ціною та на загальну суму, що відображається у видаткових накладних. Підписані обома сторонами видаткові накладні є невід»ємною частиною даного договору.

Згідно п.1.9. договору після закінчення строку дії даного договору весь поставлений товар оплачується як реалізований.

Пункт 2.1. договору визначає, що продавець зобов»язаний не пізніше одного календарного дня з моменту оформлення видаткової накладної передати покупцю товар; разом з товаром передати покупцю первинні бухгалтерські документи, які належать до даної передачі товару відповідно до чинного законодавства України. Первинні бухгалтерські документи повинні бути складені українською або російською мовою. Продавець надає гарантію якості товару протягом гарантійного терміну, указаному в експлуатаційних документах товару.

Відповідно до п.2.2. договору, покупець зобов»язаний прийняти товар та розрахуватися за нього на протязі 15 днів з дня отримання товару від продавця згідно видаткової накладної. В особливих випадках, за домовленістю сторін, термін оплати може бути збільшено.

Згідно п.3.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п.1.1. цього договору ціною та у визначений п.2.2 цього договору строк, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. При здійсненні платежу покупець обов»язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату рухунку-фактури.

Додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу товарів №16 від 09.06.2010 року сторони дійшли згоди пункт 5 «Термін дії та порядок зміни, розірвання договору»викласти в наступній редакції: «цей договір вступає в силу з дня підписання його уповноваженими особами обох сторін і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків -до їх повного виконання. Договір підлягає пролонгації на наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвання». Даною додатковою угодою всі інші умови договору залишено без змін».

На виконання умов зазначеного договору позивач (ТзОВ «Спаркі Україна») поставив відповідачу (ТзОВ «Інвол») товар на загальну суму 4 281 545,56 грн. у період з 10.06.2010 р по 18.07.2012 року ( детальна розшифровка заборгованості ТОВ «Інвол»за договором №16 від 09.06.2010 року з відомостями про дати поставки та первинні бухгалтерські документи за спірний період, які підтверджують господарські операції по кожній поставці між позивачем і відповідачем, вартість поставки, часткові платежі відповідача,- знаходиться у матеріалах справи) . Окрім того поставка товару на зазначену суму підтверджується первинними документами -видатковими накладними у кількості 336 штук, які знаходяться в матеріалах справи, банківськими документами які свідчать про частковий розрахунок відповідача, податковою накладною , актом звірки взаємних розрахунків станом за період 1 півріччя 2012 року, який підписаний та скріплений печатками обох сторін., актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2012-23.07.2012 року , який підписаний та скріплений печатками обох сторін, та відповідно до якого у відповідача існує заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Спаркі Україна»:сальдо на кінець звітного періоду) 627 880,76грн. При цьому судом з»ясовано, що 23.07.2012 року відповідачем було перераховано позивачу 2 255,60грн., що підтверджується банківською випискою, яка знаходиться в матеріалах справи. Оскільки ця часткова проплата була здійснена лише 23.07.2012 року, то вказана сума не увійшла до акту звірки. Таким чином, станом на час подання позовної заяви до суду, як і на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу №16 від 09 червня 2010 року становить 625 625,16грн., яка не погашена відповідачем, яка підтверджується матеріалами справи, не заперечується відповідачем і не спростована ним шляхом подання до справи належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3 % річних ( за період: 18.01.2012 - 31.08.2012 року) у сумі 11011,01грн. (розрахунок додається ) та відповідно до п.4.3 договору пеню у розмірі 55 428,69 грн.

Проте відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, яка надійшла до суду 17.10.2012 року, позивач заявляє про зменшення позовних вимог без стягнення з ТзОВ «Інвол»55 428,69грн. пені, 11 011,01 грн. 3% річних і просить стягнути з відповідача на користь позивача лише 625 62516 грн. основного боргу, а також суму сплаченого судового збору.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

09 червня 2010 року між сторонами у справі був укладений договір №16. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав повністю: в період дії договору поставив відповідачу товар (інструмент), вартістю 4 281 545,56 грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи та іншими доказами, оціненими судом в сукупності, відповідно до ст.43 ГПК України. Відповідач свої зобов»язання по договору виконав частково, відтак у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 625 625,16грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків за період з 01.01.2012 року-23.07.2012 року, який підписаний та скріплений печатками обох сторін та враховуючи часткову проплату відповідача 23.07.2012 року, відповідно з наданою банківською випискою. Відповідач товар прийняв, про що свідчать наявні у справі видаткові накладні, підписані повноважними представниками сторін та завірені їх печатками , акти звірки взаєморозрахунків за договором які хоч і не є первинними бухгалтерськими документами що підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами, однак оцінені судом в сукупності з іншими належними та допустимими доказами та свідчать про визнану суму заборгованості відповідачем, банківські виписки в підтвердження часткового розрахунку за товар тощо..

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов"язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України ( Такої позиції притримується Вищий господарський суд України у Постанові від 21.04.2011 №9/252-10).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з вищенаведеного, в частині вимоги позивача про стягнення основного боргу, то вона обґрунтована та підлягає до стягнення в сумі 625 625,16 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов"язання (основного зобов"язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. ( ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання ( ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань"передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань"визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У договорі від 09 червня 2010 року №16 сторони погодили такий вид відповідальності за порушення грошового зобов"язання як неустойка у формі пені, та встановили за спільною згодою розмір пені, відповідно до п.4.3. договору, яка становить 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача лише основний борг. Відтак, первинно заявлені у позовній заяві до стягнення суми пені та 3% річних стягненню не підлягають, в силу прийняття судом до розгляду заяви позивача від 17.10.2012 р про зменшення позовних вимог, чіткого волевиявлення позивача про стягнення з відповідача лише основного боргу в сумі 625 625,16 грн., яке виражено у Заяві від 17.10.2012 р (вх..№23332/12 від 17.10.12р) і не суперечить вимогам ст.22 ГПК України.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зменшені Заявою від 17.10.2012 року ( вх..№23332/12) позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог . Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 12512,50 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплати в доход державного бюджету України 13 841,30 грн. судового збору платіжним дорученням №602 від 03 вересня 2012 року. Сплачений судовий збір у повному обсязі зарахований до держбюджету України, про що свідчить належний запис на звороті зазначеного платіжного доручення.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір»врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у частині четвертій статті 22 ГПК (зменшення позивачем розміру позовних вимог). Із врахуванням наведеного, поверненню позивачу із держбюджету підлягає 1 328,80 грн. судового збору в порядку , визначеному ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,49,75, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

Вирішив:

1. Зменшені заявою від 17.10.12 р ( вх..№23332/11) позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол»(79000, м. Львів, вул. Ф.Ліста, будинок 6, квартира 7; код ЄДРПОУ 37073619) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спаркі Україна» ( 04210, м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграда, 8, корп.. 7, кв. 22; код ЄДРПОУ 35792737) 625 625,16 грн. основного боргу, 12512,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Вирішити питання про повернення судового збору позивачу у порядку, встановленому ст.7 Закону України «Про судовий збір», після набрання законної сили даним рішенням..

В судовому засіданні 25.10.12 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 27.10.12 р та 28.10.12 р, підписано 30.10.2012 р.

Суддя Кітаєва С.Б.