Рішення

від 15.11.2006 по справі 228/7-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

228/7-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" листопада 2006 р.                                                                              Справа № 228/7-06

Господарський суд Київської області  у складі  головуючого судді  Бабенка К.А.  розглянувши матеріали справи

за позовом           Державного комунального підприємства «Аптека №64», м. Березань

до          приватного підприємства «Ефект», м. Березань

про           стягнення 8855,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шкрум Т.В. (завідуюча аптекою);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернулось Державне комунальне підприємство «Аптека №64», м. Березань з позовною заявою до приватного підприємства «Ефект», м. Березань про стягнення 8855,61 грн.            

Ухвалою про порушення провадження у справі від 30.08.2005р. її розгляд призначено на 28.09.2005р. (а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2005р. провадження у даній справі зупинено.

В зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2006 р. її провадження поновлено та призначено розгляд справи на 15.11.2006р.

В судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2006р. представником позивача на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про зміну позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 7135 грн. безпідставно набутих коштів, втрати від інфляції та 3% річних відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку.

Відповідач в судове засідання, свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, проте, необхідних документів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду господарського спору по суті.

Згідно з ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору документів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідною відміткою на першому примірнику ухвали господарського суду Київської області від 01.11.2005р., наявному в її матеріалах, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд

                                          встановив:

30.09.2002 року між сторонами укладено контракт №1-09 (далі –контракт, а.с. 4). Відповідно до п. 1.1 цього контракту, сторони приймають на себе виконання обов'язків, передбачених контрактом і несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків. Згідно п. 3 контракту термін виконання робіт з 01.10.2002р. –15.10.2002р.

Згідно п. 6 контракту, позивач приймає зобов'язання 100% оплати виконаних робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт на протязі 5 діб.

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2002 року (а.с. 5), підписаним сторонами, відповідачем виконано роботи на загальну суму 7135 грн.

На підставі зазначеного акту, позивачем сплачено за виконані відповідачем роботи 7135 грн., що підтверджується платіжним дорученням №531 від 18.10.2002р., належним чином завірена його копія наявна в матеріалах справи (а.с. 6).

Проте, відповідно до Постанови Баришівського районного суду Київської області про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям від 08.08.2003р., суд визнав доведеним, що Плотницька Тетяна Миколаївна, 1959 року народження (яка від імені позивача уклала контракт та підписала акт приймання виконаних підрядних робіт), працюючи на посаді завідувача ДКП „Аптека 64”, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно з корисливих мотивів згідно контракту №1-09 від 30.09.2002р. на капітальний ремонт м'якої покрівлі перерахувала грошові кошти в сумі 7135 грн. на рахунок ПП „Ефект”. Дані роботи ПП „Ефект” виконані не були, а були проведені гр. Тищенком В.В. та Плотницьким О.І.

Відповідно до частини третьої ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2002 року, в зв'язку з невиконанням зазначених в ньому робіт відповідачем є фіктивним, а грошові кошти перераховані позивачем за виконання цих робіт отримані відповідачем без достатньої правової підстави.  

Оскільки правовідносини між сторонами тривають до повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів, господарський суд на підставі частини другої пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (надалі ЦК України) застосовує до даних спірних правовідносин вимоги цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. А відповідно до п. 3 частини третьої цієї статті  це положення застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

В зв'язку з тим, що роботи за контрактом відповідачем не виконано, а як зазначено раніше відповідно до п. 6 контракту оплата виконаних за ним робіт здійснюється на протязі 5 діб згідно акту приймання виконаних робіт, господарський суд дійшов висновку про безпідставне утримання відповідачем коштів позивача.

Таким чином, враховуючи викладене вище, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів та стягує з відповідача на користь позивача 7135 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, зазначеною правовою нормою встановлено, що втрати від інфляції та 3% річних сплачуються боржником тільки за прострочення виконання грошового зобов'язання, а  не у випадку повернення безпідставно набутих відповідачем коштів, в зв'язку з чим, господарський суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних.  

Проте, це не перешкоджає позивачу звернутись до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь відсотків за неправомірне користування чужими коштами відповідно до cт. 232 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р.

Відповідно до частини першої ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а відповідно до частини п'ятої цієї статті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Тому, суд стягує з відповідача на користь позивача державне мито у сумі 82 грн. 18 коп. та 95 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись частинами першою та третьою ст. 1212 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV; частиною третьою ст. 35, частинами першою та п'ятою ст. 49, ст. ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Ефект» (ЗКПО 30334673) на користь Державного комунального підприємства «Аптека №64»(ЗКПО 19422643) –7135 грн. 00 коп. основного боргу, а також судові витрати: держмито у сумі 82 грн. 18 коп. та 95 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

          3.          В решті позову відмовити.

          4.          Копію даного рішення надіслати сторонам.

Суддя                                                                                Бабенко К. А.