Рішення

від 28.09.2006 по справі 251/12-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

251/12-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" вересня 2006 р.                                                                              Справа № 251/12-06

     Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О., розглянувши матеріали справи

за позовомзакритого акціонерного товариства „Аграрник”, м. Біла Церква

досільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба”,

с. Ксаверівка, Васильківський район

про повернення безпідставно набутого майна

В засіданні приймали участь

від позивача Малашенко Т.М. довіреність б/н від 28.09.2006р.

від відповідача

не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом закритого акціонерного товариства „Аграрник” до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба” про повернення безпідставно набутого майна.

Позовні вимоги позивача полягають у тому, що відповідач в порушення ст.1212 Цивільного кодексу України не повернув суму залишку від переплати позивачеві за поставку товару.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання ухвалою суду про порушення провадження у справі від 13.06.2006р. та ухвалою про відкладення розгляду справи від 11.07.2006р., які надсилались йому за адресою вказаною у довідці про включення відповідача до ЄДРПОУ та свідоцтві про державну реєстрацію, представника в судове засідання не направив та відзив  на позовну заяву не надав.

 Відповідно до статті 75 ГПК України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги, що господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області  та відповідною відміткою на перших примірниках ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що містяться в матеріалах справи, тому відповідно до ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 02.06.2005р. представник відповідача Луганова В.С. за дорученням одержала в касі відповідача суму коштів в розмірі 5500,00грн. за майбутню поставку ВРХ, що підтверджується видатковим касовим ордером №398 та довіреністю серії ЯЖЮ №125875 від 02.06.2006р.

06.06.2005р. позивач одержав у відповідача ВРХ в кількості 2 голови, на загальну суму 3077,65грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи приймальною квитанцією №36 від 06.06.2005р.

Згідно із ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем були отримані від позивача кошти в сумі 5500,00грн. на виконання усної домовленості за майбутню поставку відповідачем позивачеві великої рогатої худоби.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено поставку товару лише на частину сплаченої суми, а саме на 3077,65грн. Оскільки термін виконання сторонами обумовлений не був, позивач направив відповідачеві претензію від 03.03.2006р. №46, внаслідок чого, у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, а саме 11.03.2006р. Так як відповідач поставку товару більше не здійснив то залишок суми коштів у розмірі 2400,35грн. відповідачем утримується безпідставно.

Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено виконання своїх зобов'язань та виконання зобов'язань з боку відповідача не у повному обсязі. Тому дії відповідача визнаються судом як такі, що порушують вимоги ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                  вирішив:

1.   Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба” (Київська область, Васильківський район, с. Ксаверівка, вул. Київська, код 31240382) на користь закритого акціонерного товариства „Аграрник” (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 33, р/р 260050023521 в ВАТ КБ „Славутич” м. Київ, МФО 321466, код 05479970) 2422,35грн. суми заборгованості, 102,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Писана Т.О.